У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Політичний текст і електоральна поведінка населення

Сторінка 3

Процедура проведення апробації методики. Кожному респондентові пропонувалося прочитати текст і після цього проаналізувати його, відповідаючи на 4 запитання анкети й оцінити за допомогою шкал-дескрипторів та внести оцінки до протоколу дослідження.

Запропоновані респондентам запитання відповідають першому блоку аналізу тексту, спрямованого на змістово-цільовий його аналіз. Другий блок аналізу передбачав оцінку певних характеристик тексту за допомогою п’яти пар протилежних за значенням прикметників, що характеризують текст за 3-бальною шкалою: від –1 до +1. Третій блок мав на меті оцінити вплив тексту на психічний стан респондентів, що оцінювався також за допомогою п’яти шкал-дескрипторів, які відображають зміни у внутрішньому стані читача. Використовувалась 3-бальна шкала оцінки: від –1 до +1. Для оцінки емоційного забарвлення тексту було введено шкалу „емоціогенний – не викликає емоцій”, значення якої додатково пояснювалося респондентам (при необхідності).

Стимульний матеріал. Як стимульний матеріал респондентам пропонувалися тексти соціально-політичної реальності, що стосуються трьох виокремлених в результаті теоретичного аналізу видів політичних текстів: програма кандидата у депутати; аналітична стаття, опублікована у політично нейтральному (за оцінками експертів) ЗМІ; пропагандистська листівка, що розповсюджувалася в період передвиборчої кампанії березня 2002 року. Ці тексти були різними за обсягом та структурою. Тому в якості одиниці сприймання розглядався весь текст цілком.

Респонденти. Респондентами були 84 особи віком від 18 до 23 років – студенти. Це дозволяє розглядати вибірку як досить інтелектуально розвинену, спроможну сприймати й оцінювати тексти соціально-політичної реальності, до того ж у віці електоральної активності.

Опрацювання первинних даних здійснювалося за допомогою контент-аналізу. Одиницею його визначалося слово, словосполучення чи речення, що є відповіддю на запитання. Сумарні оцінки текстів за кожною шкалою, одержані в другому і третьому блоках дослідження, розглядалися разом та аналізувалися кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри – „довіру” та ступінь „рекламності” (таблиця 2).

Результати апробації методики довели адекватність запропонованого методу дослідження. Поставлені респондентам запитання дають можливість зробити змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту. Респондентам вдалося чітко, зрозуміло та майже однаково відповісти на запитання. Теми текстів визначалися респондентами. Відповіді (хоча й не ідентичні) співпадали за сенсом – респонденти мали небагато розбіжностей в оцінці позиції автора та мети створення тексту. Контент-аналіз результатів доводить адекватність постановки запитань.

В іншому дослідженні, спрямованому на аналіз програм кандидатів на виборні посади, пропонувалося розглядати текст кожної програми детальніше. Для цього використовувався метод експертного опитування. Його мета –тематичний аналіз текстів. Було подано такі їх параметри: основний задум тексту, визначений експертами; загальні теми, що виділялися експертами при аналізі різних текстів; інші теми, виокремлені експертами; оцінка розкриття теми в тексті: чи подано факти, оцінювання ситуації, шляхи вирішення завдань, образ бажаного майбутнього та зв’язок з основною ідеєю тексту; порівняльний кількісний аналізтекстів: загальний обсяг тексту, обсяг кожної виокремленої теми, співвіднесений із загальним обсягом.

Мотиваційно-цільовий аналіз тексту включає: оцінку його емоційності (сумарна експертна оцінка, співвіднесена до сукупності всіх тем тексту); виявлення цільової аудиторії (групи населення, що згадуються в тексті, розв’язання проблем яких є метою автора тексту); ступінь „рекламності” тексту; мета автора тексту.

Результати експертного опитування з використанням у якості стимульного матеріалу програм кандидатів у президенти 1999 року виявили 4 основні теми, що розкриваються в текстах: владно-підвладні відносини, економічні проблеми держави, соціальний захист населення, зовнішня політика. Серед інших тем, виокремлених експертами, були проблеми певних страт суспільства, професійних груп, екологічні питання тощо.

Слід відзначити, що при якісному порівняльному аналізі програм політиків доцільнішим вважається експертне опитування, в якому беруть участь досвідчені експерти, що можуть кваліфіковано та об’єктивно оцінити текст.

Результати апробації другого і третього блоків показали, що програма кандидата в депутати була оцінена як нецікава, інформативна. Вона не викликала емоцій, не спонукала до дій. Але вона була оптимістичною. Аналітично-інформаційна стаття виявилась для респондентів: нецікавою, інформативною, демократичною, корисною тощо. Але вона не спонукає до дії. Текст реклами оцінювався як цікавий, інформативний, добрий, миролюбний, оптимістичний. Він викликав емоції, спонукав до дії. Аналіз (таблиця 2) дозволяє зробити висновок, що найбільше довіри у респондентів викликає реклама (максимальна оцінка параметра довіри), найменше – аналітична стаття: вона не впливатиме на електоральну активність респондентів. Програма все ж впливатиме, але за параметром довіри одержує низьку оцінку.

Довіру респондентів до реклами можна пояснити тим, що респондентами були студенти медичного університету, а політична реклама присвячувалась кандидатові в депутати – лікареві, який ініціював проект закону про страхову медицину. Крім того, візуальний ряд рекламного матеріалу впливав на почуття респондентів.

При дослідженні сприймання пропагандистських, агітаційних та рекламних матеріалів передвиборчих кампаній потрібно здійснювати окремо чи разом з текстом аналіза візуального їх ряду, що не передбачалося метою та завданнями створення методики. Слід враховувати й емоційне забарвлення рекламного тексту, що обумовлює емоційне збудження читача та заважає його аналізові. Тому запропоновану методику варто обмежено (або разом з методикою аналіза впливу візуальних стимулів) використовувати при оцінці параметра довіри при сприйманні читачами текстів політичної реклами.

Відтак результати апробації методики показали можливості та обмеження її прикладного використання. Було доведено, що методика адекватно вирішує завдання оцінки параметра довіри до тексту та може використовуватися для аналізу й оцінки політичних текстів, що публікуються в ЗМІ і присвячуються політичним лідерам та подіям соціально-політичної реальності, до яких вони причетні.

Для точнішого визначення та оцінки параметра „ступінь рекламності”, на наш погляд, слід використовувати додаткові індикатори, які базуються на шкалах, що корелюють з „шкалою рекламний – нерекламний”. Це з’ясувалося при дослідженні особливостей сприймання і критеріїв оцінки політичних текстів виборцями. Такими індикаторами можуть бути оцінки за шкалами:

„–1”

„+1”

багатоплановий / прямолінійний розумний / дурний

емоціогенний / не викликає емоцій зрозумілий / незрозумілий;

а також оцінки „– 1” за шкалами:

багатоплановий/ прямолінійний розумний / дурний

корисний / марний

Тобто треба використати додатково ще 3 шкали, що відображають характеристики тексту, оцінки за якими створюють 6 індикаторів. Крім того, на нашу думку, для опрацювання первинних результатів аналізу варто використовувати обчислювальну техніку, створивши спеціальне програмне забезпечення.

Отже, соціально-психологічними критеріями аналізу тексту визначено змістово-тематичний, оціночний, емоційний та спонукальний. Тому розроблена методика для визначення впливу політичних текстів на електоральну поведінку побудована як трискладова: змістово-тематичний та мотиваційний аналіз, оцінка сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення та впливу тексту на внутрішній стан читача.

1 2 [3] 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com