У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Політичний текст і електоральна поведінка населення

Сторінка 2

Оскільки критерії „довіра до тексту” та ступінь „рекламності” відіграють найістотнішу роль при сприйманні текстів соціально-політичної реальності, то вони найсуттєвіше впливають на електоральну активність виборців. Тому їх і було обрано досліджуваними параметрами при конструюванні методики аналізу інформаційного простору та оцінки сприймання політичних текстів виборцями і їх впливу на електоральну активність.

Розроблений алгоритм реалізації методики відповідно до мети (в першу чергу – визначити вплив політичних текстів на електоральну поведінку виборців) передбачає три блоки завдань, які реалізують три аспекти дослідження:

1) змістово-тематичний та мотиваційний;

2) оцінка певних характеристик тексту, що детермінують сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення;

3) вплив тексту на внутрішній стан читача.

Конструювання першого блоку методики – змістово-тематичного та мотиваційного – ми розпочали на основі методів аналізу текстів (контент-аналізу, інтент-аналізу, розробленого Т. Ушаковою [3; 4], та інформативно-цільового (мотиваційно-цільового) аналізу, запропонованого Т. Дрідзе [1].

Для конструювання другого і третього блоків методики було використано метод СД, модифікований для дослідження цієї семантичної області. Вибір шкал-дескрипторів для оцінки текстів соціально-політичної реальності здійснювався за такими критеріями: використовувались прикметники, що були визначені як найбільш частотні для оцінки текстів виборцями, та ті, що мають, як свідчать дослідження, найбільшу вагу в сприйманні текстового матеріалу цієї змістової області й корелюють з параметрами „довіри” та „рекламності” .

Опис методики

Призначення. Методика призначена для дослідження текстів, що відображають соціально-політичну реальність, та оцінки їх впливу на електоральну активність населення за параметрами довіри і ступеня „рекламності”: а) в період проведення передвиборчих кампаній; б) для оцінки інформаційного простору конкретного кандидата на виборну посаду; в) оцінки впливу політичних текстів, присвячених конкретній соціально-політичній події, в залежності від мети та завдань дослідження.

Стимульний матеріал. Існує певна варіативність стимульного матеріалу, пов’язана з метою та завданнями конкретного дослідження. Як стимульний матеріал можна використовувати сукупність політичних текстів, наприклад: а) присвячених конкретній соціально-політичній події; б) „героєм” яких є конкретний політичний лідер чи організація; в) надрукованих в конкретних ЗМІ за певний період часу; або інше.

Процедура реалізації методики. 1-й етап. Підбір стимульного матеріалу (досліджуваних текстів відповідно до мети і завдань дослідження). 2-й етап. Дослідникові потрібно прочитати перший текст з сукупності текстів стимульного матеріалу, який йому треба проаналізувати, та зробити: а) змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту: виділити тему тексту (таблиця 1, колонки 3 – 5); б) оцінити текст за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 6 – 10) за шкалою від –1 (відповідає одній з характеристик) до +1 (відповідає іншій характеристиці); в) оцінити вплив тексту на свій внутрішній стан за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 12 – 16) за шкалою від – 1 до +1. При відповідних завданнях дослідження можлива кількісна оцінка текстового матеріалу (таблиця 1, колонки 17 – 20). Наступний крок: прочитати текст №2 (та інші) з сукупності текстів стимульного матеріалу, що треба проаналізувати, та проаналізувати текст відповідно до пунктів а, б, в. 3-й етап. Опрацювання отриманих даних проводиться після аналізу всієї сукупності текстів, що оцінювалися. Для опрацювання даних змістово-тематичного та мотиваційного аналізу (пункт а) використовується контент-аналіз, що допомагає з’ясувати теми, представлені в інформаційному колі текстів, які аналізувалися, їх обсяг із співвідношенням до загального обсягу текстів, як ці теми були представлені авторами читачеві та з якою метою.

Опрацювання даних оцінки сприймання текстів та їх впливу на внутрішній стан читача (пункти б і в) здійснюється через оцінку параметрів впливу тексту (довіри до тексту та ступеня „рекламності”) на електоральну активність читача таким чином: одержані в результаті дані розглядаються разом та аналізуються кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри – „довіру” та ступінь „рекламності”. В таблиці 2 стисло показано, що індикаторами параметра довіри служать:

оцінки „+1” за шкалами

цікавий / нецікавий, інформативний / не інформативний добрий / злий

активний / пасивний  

цікавий / нецікавий інформативний / неінформативний

корисний / марний оптимістичний / песимістичний

(в таблиці 2 це визначається знаком „++Д”);

оцінки „ –1” за шкалами

оцінки „+1” за шкалами

консервативний / демократичний

активний / пасивний корисний / марний

(в таблиці 2 це знак „–+Д”);

оцінки „+1” за шкалою

оцінки „–1” за шкалою

агресивний / миролюбний

оптимістичний / песимістичний

(в таблиці 2 це знак „+–Д”).

Тобто параметр довіри визначається кількісно в межах від 0 до10. Індикаторами параметра „рекламності” служать оцінки таких пар шкал:

оцінки „+1” за шкалами

агресивний / миролюбний

активний / пасивний спонукає до дії / не спонукає

цікавий/нецікавий

емоціогенний / не викликає емоцій

таблиці 2 це знак „++Р”);

оцінки „–1” за шкалами

інформативний / неінформативний

корисний / марний

таблиці 2 це знак „ – – Р”);

оцінки „+1” за шкалою

оцінки „ –1” за шкалою

агресивний / миролюбний

корисний / марний

інформативний / неінформативний

спонукає до дії / не спонукає

таблиці 2 це знак „+ – Р”);

оцінки „–1” за шкалами

оцінки „+1” за шкалами

інформативний / неінформативний

спонукає додії / не спонукає емоціогенний / не викликає емоцій оптимістичний / песимістичний

цікавий / нецікавий

спонукає до дії / не спонукає

таблиці 2 це знак “–+Р”).

Отже, параметр „рекламності” також визначається кількісно в межах від 0 до 10 (всього маємо 10 пар шкал).

Апробація методики аналізу текстів соціально-політичної реальності та їх впливу на електоральну активність населення

1 [2] 3 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com