У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді

Від початку реформ українського соціально-політичного простору в суспільстві відбулися (і відбуваються) значні зміни. Відтак увагу дослідників привертає динаміка соціальної ситуації.

Трансформація суспільства передбачає зміну суспільного ладу, „це радикальні політичні, економічні, соціально-психологічні перетворення, що одночасно відбуваються в суспільстві і позначаються на світогляді громадян” [5, с. 37]. Соціально-психологічні переміни спостерігаються у двох площинах: в суспільній (зміна суспільних цінностей, норм, ставлення до оновлених державних інституцій) та в індивідуальній (зміна соціальних настановлень особистості, ціннісних орієнтацій, соціальних потреб тощо). Ці площини хоча й нерозривні, однак процеси, які розвиваються у кожній з них, мають власні закономірності.

Зміни в політичної свідомості громадян в сучасних умовах досить широко відображені в працях вітчизняних дослідників. У контексті політичної культури – це розвідки М. Пірен, В. Бебика, М. Головатого, Л. Нагорної, М. Корнєва, М. Білик та інших; в контексті політичної соціалізації – В. Москаленко, Н. Дембицької, Н. Гедикової, М. Катаєвої та інших. Зміни політичної свідомості при мінливих зовнішніх соціально-політичних впливах аналізуються у працях В. Циби, В. Васютинського, Н. Хазратової та інших.

У багатьох дослідженнях відстежується складний процес формування політичної свідомості в суперечливих умовах перехідного періоду. Вивченню ж причин і наслідків ускладнення формування політичних настановлень надавалося значно менше уваги. Існують окремі розвідки стосовно кризи суспільної моралі, кризи довіри до державних інститутів, щодо підвищення соціальної фрустрації в суспільстві, окремих аспектів соціальної адаптації індивіда. Однак динаміку цих особливостей та їх взаємозв’язок вивчено ще недостатньо. Тому з’ясування особливостей перебігу процесів формування політичних настановлень індивіда під впливом динамічних змін у політичній сфері лишається важливою науково-методологічною проблемою.

Теоретична концепція дослідження

Для вивчення змін соціально-політичного середовища, структурованого системою норм, розглянемо політичні норми, які зазнали найбільших трансформацій в період переходу від тоталітарного до демократичного суспільства. Вони, зокрема, відображені в Конституції України. Це, наприклад, норми про політичний плюралізм (Ст. 36), заборону цензури (Ст. 15), свободу політичних поглядів і переконань (Ст. 34), а також норми, викладені в Статтях 35, 38, 39, 40, 42, 69 Основного Закону країни [7].

Із становленням багатопартійної системи, згідно зі Статтею 36 Конституції, в соціальному просторі з’явилися ідеології, які пропонують різні системи суспільно-політичних норм. Отже, перед громадянами постає завдання відповідального політичного вибору. А це справа не проста. „Перехід від одного типу політичної культури до іншого хвилеподібний, причому давні традиції й норми ще тривалий час співіснують і борються з новими. При цьому нова політична культура не завжди має міцну соціальну базу, сприймається частиною населення викривлено, примітивно” [9, с. 421].

Дехто з дослідників вважає, що зміни в країні й досі мають суто декларативний характер. Наприклад, Г. Золотухін пише, що існує така точка зору: „Економічна й політична трансформація в Україні переважно імітується, містифікується” [5]. Є. Ковтуненко розглядає трансформацію на макрорівні, де перехід до демократії має три фази: розвал старої системи, становлення нової та її консолідація. На мікрорівні зміни відбуваються у способі мислення, поведінці, стилі життя малих груп та окремих індивідів. Їх системний характер зумовлений спрямованістю на перебудову організації суспільного життя вцілому. А це, у свою чергу, призводить до співіснування та протистояння нового й старого [6, с. 38]. Політична система та соціально-політичні норми не можуть змінитися раптово, це процес досить тривалий, до того ж він супроводжується дифузією старих і нових норм.

При зміні суспільного ладу змінюється ставлення до соціальних цінностей і соціальних інститутів на індивідуальному рівні. Це супроводжується внутрішніми процесами, які полягають у засвоєнні нових норм та узгодженні суперечливих компонентів суспільної свідомості і соціальних уявлень при їх інтеріоризації. На різних етапах цього процесу людина прагне адаптуватися до мінливих умов, шукає найприйнятнішої для неї форми діяльності, аби поєднати суперечливі соціальні вимоги, очікування, власні потреби.

На формування соціально-політичних настановлень молоді впливає різниця між нормами, які декларуються владою, та нормами, які реально діють в суспільстві, – нормами негласними, інтеріоризованими в процесі первинної соціалізації. Адже первинна соціалізація відбувається під впливом старшого покоління, настановлення якого сформовані в умовах колишньої політичної системи. Відомо, що більшість нинішніх посадовців дісталась молодій державі у спадок від тоталітарно-бюрократичної системи – це люди, які звикли до монопартійної, авторитарної структури суспільства і влади. Їх соціальні настановлення значно впливають на процес змін суспільної свідомості. Природно, що для зміни соціальних настановлень людині потрібні й певний час, і певні соціальні умови, тому соціально-політична структура трансформується поступово, а це гальмує трансформацію суспільства.

Розбіжність, яка виникає внаслідок інтеріоризації несумісних соціально-політичних норм, викликає у сфері свідомості особистості когнітивний дисонанс. Л. Фестінгер вважає когніціями все, що можна віднести до знань людини – думка, переконання, цінності, соціальні настановлення. „Між парами таких елементів можуть утворюватися відносини дисонансу й консонансу” [10, с. 101].

Дисонанс усувається кількома способами. „Коли дисонанс існує між елементом, який належить до знання про оточуюче середовище, й елементом поведінки, то дисонанс може бути усунений зміною поведінкового компонента людини в такий спосіб, щоб він став консонантним з елементом середовища” [10, с. 105].

Суперечливі суспільні норми узгоджуються також завдяки підсиленню чи послабленню одного з когнітивних компонентів. Для узгодження суперечливих настановлень індивід звертається до настановлень більш високого порядку. Такими є настановлення, утворені нормами суспільної моралі, ціннісні орієнтації. Але узгодження нових політичних норм з моральними настановленнями ускладнюється, бо довіра до державних інститутів, які декларують нові норми, низька. Виникає колізія, коли норми впроваджує інституція, яка має низький рівень довіри, а норми, що декларуються (стосовно демократії, наприклад), оцінюються позитивно. Людина не може їх відкинути, але й не може ними керуватися, бо в суспільстві діють інші, негласні норми. Це формує подвійну мораль і спричиняє політичну апатію [3], зневіру у своїх громадянських можливостях та повноваженнях [12]. В умовах трансформації суспільства громадянам важко сформувати політичні настановлення і обрати ідеологію, яка відповідала б їх власним поглядам. Це підтверджують дослідження політичної культури молоді. „Показовим є розірваність та непослідовність політичних настановлень сучасної молоді” [1, с. 471 – 479]. За таких умов зниження соціальної фрустрації можливе через зниження моральних настановлень особистості.

Когнітивний дисонанс на рівні ситуаційних настановлень виникає тоді, коли доводиться робити вибір щодо власної поведінки. На цьому рівні у людини не виникає труднощів в узгодженні розбіжностей [10, с. 98]. Труднощі в узгодженні соціальних настановлень індивіда виникають на вищих рівнях соціальних настановлень – зокрема, на рівні ціннісних орієнтацій. Оскільки на ціннісному рівні й відбувається депривація моральних цінностей, то індивід ухиляється від узагальнення суперечливих соціальних настановлень, а відтак від їх узгодження на ціннісному рівні. Моральний рівень від цього втрачає регулятивну функцію, лишається неактуалізованим у ситуаціях, коли існує загроза когнітивного дисонансу. Через пригнічення морального рівня диспозицій індивіда, соціальні настановлення ситуаційного змісту можуть лишатися неузгодженими. Дії людини від цього втрачають моральне підгрунтя. Або ж вона утримується від будь-яких дій. Це проявляється у двох аспектах: як макіавеллізм, що поширюється в суспільстві в період значних трансформацій; як соціальна фрустрація. Отже, протистояння старих і нових соціальних норм обумовлює поширення політичної апатії, соціальної фрустрації та макіавеллізму.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com