Конфесійна структура населення світу
ПЛАН
Вступ
1. Європа
2. Азія
3. Африка
4. Америка
5. Австралія й Океанія
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Релігія - невід'ємна складова духовного життя людства, значною мірою основа нормування повсякденного життя. Той чи інший релігійний світогляд віддзеркалюється в елементах матеріальної (культові споруди) і духовної (пісні, музика, обрядовість тощо) культури кожного народу, визначає не тільки культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а й впливає на політичне та соціально-економічне становище країн і регіонів.
Найбільш поширені в світі три релігії, які через це дістали назву світових: християнство, іслам, буддизм. Крім того, значна частина людства сповідує індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.
Християнство поширене на всіх материках. Воно включає три гілки - католицьку, православну та протестантську. Його сповідує понад 1/4 людства, з них 3/5 - католики, 1/3 - протестанти, 1/10 - православні. Католицизм поширений у країнах Південної Європи, а також у Франції, Польщі, країнах Латинської Америки, окремих країнах заходу та півдня Африки, на Філіппінах. Протестантизм - в англоамериканських країнах та в Австралії. Православ'я дотримуються греки, народи півдня Центральної Європи, країн СНД (росіяни, українці, грузини тощо) та Ефіопії.
Послідовники ісламу становлять близько 20 % населення Землі. Іслам поширений переважно в країнах Центральної, Південно-Західної Азії, Африки, в Індонезії.
Буддизм та синтоїзм сповідують понад 11 % людства, трохи менше прихильників індуїзму, конфуціанства й даосизму - 7,5 %. Буддизм поширений у Східній, Південно-Східній та Південній Азії. Народи Південної Азії сповідують також індуїзм. Конфуціанство та даосизм розповсюджені переважно в Китаї.
Серед релігій, які є етнічною ознакою певного народу, найбільш поширені іудаїзм (євреї), синтоїзм (японці), сікхізм (сікхи в Індії), джайнізм (маратхи на півночі Індії) та інші.
1. Європа
Християнська релігія проникнула в Європу незабаром після свого виникнення (I ст. н.е.). Однак спочатку вплив цієї релігії був невеликий, причому поширення обмежувалося районом Середземномор'я. У центральноєвропейські країни християнство впровадилося трохи пізніше, а на північ і схід Європи - лише в VIII-XII ст. ст.
З поділом християнства в XI ст. на західну і східну гілки країни Південно-Західної, Західної, Центральної і Північної Європи пішли за Римом, Схід і Південно-Схід - за Константинополем. Реформаційний рух, який розгорнувся в Європі в першій половині XVI ст., ще більше ускладнив релігійну картину в цій частині світу: поряд з католиками і православними з'явилися ще протестанти. Протестантизм – один з головних напрямків християнства, що охоплює безліч самостійних сповідань і церков. Протестантизм затвердився в ряді районів Центральної і Західної Європи, а також на всій Півночі.
З тієї пори географія різних релігійних напрямків у Європі не перетерпіла істотних змін. Протестантизм як і раніше переважає в північноєвропейських країнах (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія), а також в окремих країнах Західної і Центральної Європи (Великобританія). У таких же західно- і центральноєвропейських країнах, як Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, протестантизм у різних формах сповідають приблизно половина населення.
У країнах Південно-Західної Європи (Італія, Іспанія, Португалія, Мальта), а також у деяких країнах Західної (Ірландія, Франція, Бельгія, Люксембург), Центральної (Австрія) і Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) більшість населення - католики. Католики утворюють також половину населення в Німеччині, Нідерландах, Швейцарії.
Православ'я переважає серед населення Південно-Східної Європи (Румунія, Болгарія, Греція).
Іслам розповсюджений у Європі порівняно вузько. Лише в Албанії й у Європейській частині Туреччини до цієї релігії відноситься велика частина населення.
2. Азія
Азія є частиною світу, де зародилися найбільші релігії земної кулі: іудаїзм, зороастризм, християнство, іслам, індуїзм, сикхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоізм. Однак доля цих релігій була різною. Одні з них широко поширилися й в інших частинах світу (християнство, іслам, іудаїзм), інші ж залишилися в основному азіатськими релігіями (зороастризм, індуїзм, сикхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоізм).
В даний час у Південно-Західній Азії найбільш розповсюджений іслам. Це відноситься до Туреччини, Сирії, Йорданії, Саудівській Аравії, Ємену, Оману, ОАЕ, Катару, Бахрейну, Кувейту, Іракові, Ірану, Афганістану.
У переважній більшості цих країн іслам розповсюджений у формі суннізму. Лише в Ірані різко переважає шиїзм. Шиїти складають понад половину населення в Іраці й у Ємені. Немусульманськими в цьому районі є лише дві країни: Кіпр, де переважають християни, і Ізраїль, де більшість жителів сповідають іудаїзм. Крім того, у Лівані біля половини населення складають християни.
У центрі Південної Азії панує індуїзм, у периферійних же районах населення сповідає інші релігії: на заході і сході (у Пакистану, Бангладеш)- іслам, на півдні і півночі (у Шрі-Ланці, Бутану, частково в Непалу)- буддизм (у Шрі-Ланці - у формі тхеравади, а в інших країнах у формі махаяни).
У Південно-Східній Азії звичайно виділяють два підрайони. У першому з них, що включає півострів Індокитай без Малакки, серед населення переважає буддизм у формі тхеравади (Бірма, Таїланд, Лаос, Кампучия) чи махаяни (В'єтнам). В другому, що охоплює Малаккський півострів і Малайський архіпелаг, поширені головним чином дві релігії: у Малайзії, Індонезії, Брунеї – іслам, на Філіппінах – християнство.
У Східній і Центральній Азії населення сповідає трохи релігій, які нерідко вигадливо переплітаються між собою. Це буддизм у формі махаяни – у всіх країнах (Китай, Монголія, Корея, Японія), конфуціанство – у Китаї і Кореї, даосизм – у Китаї, синтоізм – у Японії.
3. Африка
В даний час серед народів Африканського континенту поширено кілька груп віросповідань: місцеві традиційні культи і релігії, іслам, християнство, у меншому ступені індуїзм, іудаїзм і деякі інші. Особливе місце займають синкретичні християнсько-африканські церкви і секти.
Місцеві традиційні культи і релігії – це автохтонні вірування, культи, обряди, що склалися в народів Африки в процесі історичного розвитку до появи на цьому континенті арабів і європейців. Поширені серед більшої частини місцевого населення країн Тропічної, Південної Африки і на острові Мадагаскар.
Хоча складеними компонентами релігійних представлень більшості африканців є фетишизм (шанування матеріальних предметів), анімізм (віра в численні душі і парфуми), магія (чаклунство, марновірства), мана (безлика надприродна сила), термін «місцеві традиційні культи і релігії» дуже умовний, оскільки застосовується для позначення різних релігійних представлень, культів, вірувань і обрядів багатьох народів Африки, що знаходяться на визначених соціально-економічних рівнях розвитку. Ці культи і релігії можна розділити на дві великі групи: родоплемінні та національно-державні.
Істотне місце в житті африканських народів займає культ предків. Об'єктом шанування, як правило, є прабатьки родини, роду, племені і т.д., яким приписують надприродні здібності робити як добро, так і зло. Поширені в Африці також культи сил природи і стихій. Ці культи характерні для тих народів, у яких зберігаються різні форми родоплемінних укладів (наприклад, у готтентотів, гереро й ін.). Для народів з розвитий чи державністю, що складаються, (зулуси, йоруба, акан і ін.) характерні політеїстичні державні релігії з розвитим пантеоном богів. В автохтонних традиційних религиях Африки велике місце займають ритуали, церемонії, ритуали і т.д., що звичайно зв'язують з етапами життя людини.
Усього місцевих традиційних релігій дотримує понад третину населення Африки (130 млн.). Майже усі вони проживають до півдня від Сахари, складаючи близько 42% населення цього регіону. Більш половини зосереджено в Західній Африці.
[1] 2 3
завантажити реферат
