У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Буддизм - найдавніша світова релігія

Буддизм - найдавніша світова релігія

Буддизм є найдавнішою з світових релігій. Якщо звернутися до буддиста із запитанням про те, як ви­никла релігія, котру він сповідує, то відповідь буде короткою: її проголосив людям Шак'ямуні (пус­тельник з племені шак'їв) понад 2,5 тис. років тому в Індії.

За легендою, після численних перероджень Будда (що означає на санскриті "освітлений вищими знан­нями") прийшов на землю, щоб виконати свою місію порятунку, вказати людству шлях до виходу із страж­дань. Для свого останнього переродження, а він про­йшов їх 550, під час яких побував 85 разів царем, 83 рази пустельником, 5 разів рабом, тричі парієм, а також великою кількістю різноманітних тварин, Буд­да обрав царевича Сіддхартху (563-483 pp. до н. е.), який належав до знатного роду (родове ім'я — Гаутама).

Рід належав до племені шак'їв, що жило 600— 500 pp. до н. е. в долині р. Ганг, в середній її течії. Мати Сіддхартхи — дружина правителя Майя (або Махамайя) — одного разу побачила уві сні, що їй у бік увійшов білий слон, а через деякий час вона народила дитину, яка з'явилася на світ незвичайним способом (вийшла з боку матері). Малюк зробив кілька кроків і вигукнув заклик, котрий почули усі боги Всесвіту. Пологи застали Майю в містечку Лумбіни, що знаходиться тепер на території' Непалу, у 10 км на північ від індійського кордону. Цариця переселилася зі своєї столиці до батьків. Через сім днів після пологів вона померла. Боги подарували \ новонародженому подарунки.

Дізнавшись про народження царського сина, па­лац повелителя шак'їв відвідав старий мудрець Асита. Побачивши та тілі новонародженого "риси величі", Асита засміявся і заплакав. "Я сміюсь, — сказав він, — від радості, що рятівник явився на землю, і шгачу тому, ,що мені не випадає щастя жига довго, щоб побачити звершення ним свого подвигу". Ново­народженого назвали Сіддхартхою, що означає "той, хто виконує своє призначення'^

Однак повелитель землі зовсім не хотів втратити сина, що обов'язково сталося б, якби син вирішив присвятити себе релігії. Тому він оточив дитину пік­луванням і багатством, старанно маскуючи від нього похмурі сторони життя. Ще хлопчиком Сіддхартха вражав усіх своїми непересічними здібностями, си­лою, спритністю та розумом. Досягнувши повноліття, він одружився. Дружина подарувала йому сина. Житт тя сім'ї сповнилося радості і щастя.

Одного разу, проїжджаючи під час прогулянки містом в оточеній танцюючими та співаючими дівчатами колісниці, Сіддхартха побачив вкритого гнійними ви­разками хворого, згорбленого роками слабого старця, поховальну процесію та аскета, що поринув у думи.

Ці "чотири зустрічі" все в ньому перевернули. Він дізнався про страждання, які випадають на долю лю­дини. Тієї ночі він крадькома залишив свій дім, щоб на самоті знайти шлях, який звільнив би людей від страждань. Шлях до порятунку відкрився на березі річки Напранджани в містечку Урувіл'я (нині Бух Бодх-гая), коли під час відпочинку під деревом Сід-дхартху осяяла істина, і він став Буддою.

Вважають, що суть відкриття, зробленого Гаута-мою у день великого прозріння (що й є суттю власне буддизму), викладено Буддою у першій же його про­повіді. В ній коротко розкривається вчення про чоти­ри "святі істини": "жити -« значить, страждати", "причина страждань — бажання'*; "для звільнення від страждань необхідно позбавитися бажань"; "шлях по­збавлення від бажань — дотримуватися вчення Буд­ди", яке може привести віруючого до головної мети його буття — нірвани (заспокоєння, згасання), тобто стану повного подолання людських почуттів, бажань, досягнення вічного блаженства у житті з божеством і абсолютного спокою.

Хоча страждання викликаються насамперед фак­торами біологічними (смерть, хвороба, народження) і психологічними (смуток, відчай), однак буддизм не залишає без уваги фактори другого порядку.

Будді, наприклад, приписують такі слова: "Воло­дарі царств, котрим належать багатства і скарби, по­жадливо поглядають один на одного, підкоряючись своїм ненаситним бажанням. І якщо вони діють саме так, не знаючи втоми, пливучи течією ненадійності, ведені хтивістю і звірячим бажанням, то хто ж тоді може спокійно ходити по землі?"

Підкреслимо, що буддизм зводить у абсолют твердження, за яким головна риса чуттєвого буття в усіх його формах робить страждання суттю буття. Власне життя, існування у будь-якій формі завжди є обов'язково стражданням та злом. Цим буддизм відрізняється від інших релігій, які були до і існують після нього.

Справді, в усіх релігіях, як правило, "світ зем­ний", "світ чуттєвий" принижується, а протиставле­ний йому "світ небесний" звеличується, утверд­жується як "істинне буття". Звідси — логічний висно­вок, що перебування у земному світі повинно бути використане для підготовки до "життя" у "світі не­бесному". Зрозуміло, що "вічне життя" дається як винагорода за перетерплені страждання під час пере­бування на землі.

Зробивши відправним пунктом свого вчення то­тожність будь-якого існування зі стражданням, буд­дизм вже не зміг припустити можливість якогось іншого буття, крім повного страждання. Смерть, що є водночас стражданням, також не позбавляє від мук. Після неї розпочинається нове, знову наповнене стражданнями існування: вчення брахманізму щодо переродження залишилося у буддизмі незмінним.

Однак буддизм вказує шлях до порятунку, до по­долання страждань. Він полягає у повному подоланні людських почуттів, бажань, вічного блаженства у злитті з божеством і досягнення абсолютного спо­кою — нірвани. Шлях до порятунку сформульовано у

"третій святій істині": "Що ж є святою істиною по­збавлення страждань? Це — повне позбавлення ба­жань, повне заперечення їх і усунення їх". Допомогти у здійсненні цього шляху можуть вісім доброчинно-стей: правильні погляди, правильна рішучість, пра­вильна мова, правильна поведінка, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильний напрям думки і правильне зосередження.

У Чуттєвий світ у буддизмі позначається терміном "сансара"л запозиченим буддистами з брахманізму.) Переконувати віруючих Індії епохи формування буд­дизму в тому, що світ сповнений страждань, не було потреби. Це стверджували існуючі релігійні філо­софські традиції, це відчували прості люди на своєму життєвому шляху саме тоді, коли руйнувались вікові суспільні традиції: коли податковий прес вичавлював з людей усі життєві соки; коли на кожному кроці лю­дину підстерігала страшна перспектива розорення, зубожіння, рабства. За таких умов традиційно-релі­гійне критичне ставлення до чуттєвого світу знайшло своє повне завершення. Якщо брахмани обіцяли пер­спективу радісного щасливого життя тому, хто наро­дився раджею, багатим купцем, могутнім воєна­чальником у разі слідування релігійним діям, прине­сення жертв, то буддійські проповідники повністю заперечували існування життя без зла, без страждань. Демон зла, бог смерті Мара пробував залякати "Просвітленого" страшними бурями. Щоб спокусити його радощами життя і змусити відмовитись від вка­зування людям шляху порятунку, він посилав до нього своїх гарних дочок. Сім днів (згідно з іншими твердженнями — чотири тижні) розмірковував Будда і все-таки переборов нерішучість. Неподалік Бенаре­са (нині Сарнат) Будда проголосив перед п'ятьма майбутніми учнями свою першу проповідь. В ній він стисло сформулював основні положення нової релігії, або, як кажуть буддисти, "привів у рух колесо дхар-ми". Протягом 40 років, оточений учнями, ходив він горами й долинами поблизу Гангу, творячи дива і проповідуючи своє вчення. Спочатку воно називалося дхармою (слід розуміти як закон життя). Потім нова релігія стала носити ім'я свого засновника — буддизм.

Помер Будда, згідно з легендами, у 80-літньому віці в Кушинагарі (що, як твердять, відповідає су­часній Каспі). Будда, що лежав під деревом у позі ле­ва, звернувся до ченців і мирян з такими словами: "Тепер, ченці, мені нічого більше сказати, крім того, що все створене піддягає руйнуванню! Для врятуван­ня докладіть усіх зусиль!" Смерть Будди буддисти на­зивають досягненням великої нірвани. Згідно з кано­ном, Будда помер у день травневого повнолуння. Цю дату шанують, як дату народження та прозріння, то­му її називають "тричі святим днем".

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com