У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи

Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи

1.Вступ

Метою запропонованої до розгляду роботи є комплексне дослідження стратегічних цілей, ключових проблем, законодавчого забезпечення ефективності реалізації конкурентноздатної регіональної та зовнішньої політики розвитку ринку фармакологічних препаратів, яке допомогло б точніше визначити проблемні питання у розвитку фармацевтичного ринку та запропонувати альтернативні варіанти їх вирішення.

Нагальність подібного дослідження обумовлюється необхідністю підвищення ефективності і конкурентоспроможності вітчизняного виробника і сприяння входження України до світових товарних ринків, створенню валютних ресурсів, необхідних для модернізації і структурної перебудови виробництва та для загального оздоровлення економіки.

2.Постановка проблеми.

У роботі стисло викладені основні результати аналізу конкурентноздатності ринку фармацевтичної продукції України за ретроспективний період 1997 (докризовий)-2000 років та оцінки перспективи його розвитку.

Варто зауважити, що розглядаючи ринок в цілому, я відокремила виробничий сегмент та сегмент збуту продукції фармацевтичної промисловості з міркувань більш детального огляду наявних проблем та способів їх вирішення, комплексного впливу на конкурентоспроможності галузі кожного з них. Відповідно, в першій частині роботи викладені необхідні для аналізу дані щодо ситуації на ринку фармацевтичної продукції загалом, а також проблемні моменти вітчизняного фармацевтичного виробництва та необхідні умови для їх вирішення за наступними пунктами: суб’єкти ринку, асортимент, використовувана сировина, фінанси основних фармпідприємств, нормативна база, експорт вітчизняної фармацевтичної продукції

При розгляді ринку збуту фармацевтичних препаратів я зосередила свою увагу на проблемах, пов’язаних із загальною ємністю ринку та специфікою українського попиту; жорстокою ціновою конкуренцією між вітчизняними фірмами та успішністю обраної стратегій дистрибуції, просування товарів; оновленою нормативною базою; перспективам для імпортних ЛЗ та іноземного інвестування; кваліфікацією персоналу.

Далі я запропонувала деякі міркування з приводу оцінки перспектив розвитку ринку фармацевтичних препаратів та переваги подолання перешкод, що стоять на шляху розвитку конкурентних переваг галузі в цілому ( детальний розгляд проблем різного характеру та умов їх елімінування подано з загальній аналітичній частині).

3. Аналіз проблеми.

За даними Державного комітету статистики, в 1999 році частка медичної та медико-біологічної промисловості (туди входять і фармацевтичні підприємства) в цілому обсязі вітчизняного виробництва склала 0,9%. В порівняних цінах обсяг виробництва в галузі склав 885 млн.грн. Приріст виробництва лікувальних засобів (ЛЗ) зріс відносно 1998 року склав 6,5%.

За даними Коммедбіопрому, в 1999 році вітчизняні виробники запропонували на внутрішньому ринку ЛЗ на загальну суму в майже 600 млн. грн. в поточних оптових цінах, а це на 40% вище показника за аналогічний період 1998 року.

Вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів фармацевтичних підприємств значна і продовжує зростати. Якщо в 1996 році рентабельність виробництва ЛЗ складала в середньому 60%, то в 1999 році вона впала до 46,7%. Внаслідок зростання цінової конкуренції на фармацевтичному ринку та “міжусобних” цінових війн вітчизняних виробників рентабельність продовжує знижуватися.

Станом на 2000 рік ринок збуту фармацевтичних препаратів скоротився практично до $200 млн. в оптових цінах. Тенденція до скорочення ринку намітилася після осінньої кризи 1998 року. Якщо в 1997 році реалізація ліків (у оптових цінах) склала близько $600 млн, в 1998 році - лише $225 млн.

Основне обмеження обсягу українського ринку - низька платоспроможність населення, яке в 1999 році спромоглося витратити на ЛЗ лише 2 млрд. грн.(при світовій тенденції зростання оборотів фармацевтичних компаній на 10% щорічно).

Кількість операторів на ринку (станом на 1999 р.) – 108 виробників, близько 50 імпортерів, 4 тис. оптових компаній, близько 16 тис роздрібних точок (аптек, аптечних пунктів та кіосків). За оцінками виробників, на сьогодні жоден національний дистриб’ютор не забезпечує ефективного розповсюдження товарів власними силами по всій території України (див. далі про просування фармацевтичних товарів), щоб знизити свою залежність від дистриб’юторів декотрі фармацевтичні підприємства створюють власні структури збуту.

3.1 Суб’єкти. За даними Фармацевтичної асоціації України, ліцензії на виробництво ЛЗ мають близько 150 фірм, 108 з яких працюють. До тимчасової зупинки функціонування майже пів-сотні фірм призвели зарегульованість процедури виробництва ЛЗ та інші причини.

Зі 108 підприємств лише 6 (5,6 %) – державні. Частка їх продукції у галузі - близько 8 %, на українському ринку ЛЗ - 3 %. Відповідно 92% обсягів виробництвау галузі належать приватним підприємствам. Продукція п’яти великих фармацевтичних акціонованих заводів -“Фармацевтична фірма “Дарниця”, “Борщагівський ХФЗ”, “Київмедапарат”, “Фармак” ( всі київські), “Здоров’я” ( Харків) – займають більше як п’яту частину українського ринку медикаментів в грошовому вимірі і майже третину (32%) в натуральному.

В цілому, вітчизняні ЛЗ практично на порядок дешевші від імпортних

(середньозважена роздрібна ціна упаковки вітчизняного ЛЗ – близько $ 0.35, імпортного ЛЗ - $2). Таким чином закордонні та вітчизняні медикаменти знаходяться в різних цінових нішах.

3.2 Асортимент. Асортимент вітчизняних підприємств нараховує близько 1400 фармацевтичних форм, виробництво багатьох з яких дублюється (близько 20 фірм). Не зважаючи на уявно широкий асортимент, багато життєво необхідних препаратів, таких як гормональні, диуретичні, атигістамінні, гіпотензивні, антиритмічні, педиатричні ЛЗ а також вакцини в Україні практично не виробляються. Найчастіше дублюються препарати не нові, а ті, що застосовувалися в медицині десятки років, серед них: спирт етиловий медичний, “зеленка”, “йод”, настої валеріани, шипшини, перекис водню тощо.

На разі, у сфері реєстрації препаратів щодо малих фірм пред’явлені вимоги, аналогічні великим заводам, затягують еквівалентний реєстраційний збір ( 1000 євро за 1 препарат). Подібний тягар не під силу малій фірмі, і, як результат, вона вимушена скорочувати свій асортимент, обсяги виробництва і продажу, кількість робочих місць. Нескладно прогнозувати швидке витіснення малих фармацевтичних фірм з ринку медпрепаратів. Створилася нагальна потреба диференціювати нормативні вимоги з тим, щоб зберегти цей сегмент ринку.

3.3 Сировина. Сировину для виробництва ліків в основному ( до 90% необхідного) закуповують за кордоном – у традиційних південноазіатських ( Індія, Китай. Корея), російських та американських поставників. Слід зазначити, що з урахуванням світової спеціалізації у хімічній індустрії, фірми Європи та США часто виступають посередниками в процесі продажу сировини з традиційних джерел. Однак документально посередників називають поставниками, і це широко використовується вітчизняним виробником для створення іміджу виробника якісних ЛЗ.

3.4 Фінанси. Загальновідомим є той факт, що фармпідприємства неохоче продають та емітують акції, хоча і не вважають це за нормальну практику. Переважна більшість великих фірм відчуває брак вільних оборотних коштів, необхідних для проведення реконструкції. Очевидно емітуючи акції, фірми отримають реальні кошти, хоча і втратять контрольний пакет акцій. Хоча, заради справедливості слід зазначити, що цей процес потроху рухається. Так, нещодавно, змінили власника великі пакети акцій львівського заводу “Галичфарм” та харківського - “Здоров’я”. Державним фармацевтичним підприємствам (а саме, “Дніпромед”, “Ензим”, “Львівмедапарати” відповідно до Комплексної програми розвитку медичної промисловості України на 1997-2003 рр. належить централізоване фінансування. Це було відмічено і в Держбюджеті-99, однак на практиці здійснене не було.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com