У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості

Сторінка 4

Швейна промисловість розміщена у районах споживання, здебільшого у великих населених пунктах, оскільки перевезти тканини і нитки для неї економічніше, ніж готові вироби. У швейній промисловості створено виробничі об'єднання і фірми, серед них такі відомі, як київське виробниче об'єднання швейної промисловості "Україна", львівська фірма "Маяк", Харківська швейна фабрика ім. Ю. Д. Синякова та ін. Швейна промисловість донедавна на 90% задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію, на даний момент ситуація значно гірше.

Основна сировина для шкіряно-взуттєвої промиловості -природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировину базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри, виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва впливають і центри м'ясної промисловості, а також традиційні способи й види вичинки шкір.

У взуттєвому виробництві велику роль відіграють процеси-ме­ханізації та машинобудування для шкіряно-взуттєвого виробництва.

Підприємства шкіряно-взуттєвої промисловості виробляють жорсткі і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри.

Шкіряна промисловість — стара галузь виробництва в Україні. Шкіряні підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку, шкірзамінники - в Одесі. (див. дод. 1)

Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові) Дніпропетровську, Миколаєві, Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в країні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об'єднанні — у Бердичеві ("Світанок"), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об'єднання - у Луганську, Львові ("Прогрес"), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку.

Для шкіряно-взуттєвої промисловості важливо удосконалювати діючу і створювати нову, високоефективну технологію шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва;освоювати ма­теріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними влас­тивостями; механізувати та автоматизувати виробничі процеси.

Хутрова підгалузь переробляє хутрову, овечу сировину й штучне хутро і виготовляє з них хутрові та шубні вироби. В минулому вона мала здебільшого кустарний і сезонний характер. Тепер в Україні збудовані і працюють хутрові підприємства у Харкові, Балті (Одеська обл.), Краснограді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Львові, Одесі, Жмеринці. (див. дод. 1)

В Україні основний хутровий промисловий звір - лисиця, яка поширена на всій території. Особливо цінне хутро куниці, видри, норки. Заготовляють шкіри ховрахів, хом'яків і водяних щурів, що є шкідниками сільського господарства. Крім того, хутрові підприємства переробляють шкіри сріблясто-чорної лисиці, кролика.

У підгалузі освоєно технологію облагородженя овечих шкір, внаслідок чого поліпшились якість і зовнішній вигляд виробів та їх асортимент. У хутровій підгалузі суттєве значення має також трикотажне штучне х.утро, що імітує натуральне хутро норки, куниці, єнота, ондатри, ягнят каракульської породи, овець тощо. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об'єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська обл.) і Ясіні (Закарпатська обл.). Нині підприємства підгалузі випускають вироби масового вжитку, 4 удосконалюються технології обробки хутрової сировини із застосуванням нових стійких барвників, впроваджуються автоматизовані системи управління виробництвом.

4.Територіальна організація та торгівля товарами легкої промисловості в Україні

Кризові явища в економіці України, що розпочалися після 1990р. призвели до падіння обсягів виробництва і в легкій промисловості.

Особливо стрімко зменшувався випуск товарів легкої промисловості починаючи з 1993р. У 1996р. випускалось тільки 23% продукції легкої промисловості від рівня 1990ð., в тому числі: 9% тканин; 25% швейних виробів; 14,4% панчішно-шкарпеткових виробів; 3,4% трикотажних виробів; 6,3% шкіряного взуття.

У 1996ð. легкою промисловістю випущено 109,3 млн.кв. м тканин, 66,8 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів, 13,0 млн.шттракотажних виробів, 13,1 млн.пар взуття.

У виробництві тканин біля третини припадає на бововняні тканин. У 1996ð. їх випуск становив 50,9 млн.кв.м проти 565 млн.кв.м у 1990ð. У 1996ð намітився зріст бавовняних тканин у загальному їх випуску по легкій промисловості. (див. дод. 3) Бавовняні комбінати працюють на американській бавовні, одержаній по товарному кредиту, наданому Міністерством сільського господарства США у розмірі 10 млн.дол.

Зростання випуску бавовняних тканин позитивно впливає як на зростання випуску продукції у текстильній промисловості, так і у легкій промисловості в цілому. З другого боку низький платоспроможний попит населення створює певні труднощі з реалізацією зрослої кількості бавовняних тканин на внутрішньому ринку.

Враховуючи труднощі реалізації бавовняних тканин в країні через низьку купівельну спроможність населення одержані квоти на вивіз продукції легкої промисловості до Європейського Союзу та Сполучених Штатів на 1998р. Зокрема до Європейського Союзу може бути експортовано 1393 тонни бавовняної пряжі та 1928 тонн тканих матеріалів з бавовни, 6,5 млн.пар панчішно-шкарпеткових виробів, або 15,8% від очікуваного обсягу їх випуску, біля 3,5 млн.пар трикотажних виробів, або 4,4% від очікуваного випуску.

На фоні загального спаду виробництва у легкій промисловості виробництво лляних тканин у 1996р. склало 20,2 млн.кв.м проти 98 млн.кв.м у 1990р., але залишилося на рівні попереднього року. (див. дод. 3)

Тканин із штучного шовку не користуються попитом у споживачів, тому їх виробництво впало з 283 млн.кв.м у 1990ð. до 8,7 млн.кв.м у 1996ð. Залишки шовкових тканин на складах досягли 47,1% від обсягу їх випуску у 1996ð.

Отже структурні зміни у випуску тканин здійснюються по лінії збільшення випуску бавовняних, вовняних і лляних тканин і зменшення випуску шовкових тканин.

У 1996ð випуск продукції легкої промисловості від рівня 1990ð. по окремим регіонам становив:

- тканин: Рівненська обл. -22,2%; Одеська обл. - 19,5%; Тернопільська обл. - 17,5%; Донецька обл. - 5,4%;

- трикотажних виробів: м.Київ - 13,3%; Луганська обл. -6,6%; Запорізька обл. 4,2%; Донецька обл. - 2,5%; Автономна Республіка Крим - 1,2%;

- панчішно-шкарпеткові вироби: Дніпропетровська обл. -127,0%; Житомирська обл. - 27,6%; Львівська обл. - 16,2%, Чернівецька обл. - 15,8%: Чернігівська обл. - 12,9%;

- шкіряного взуття: Сумська обл. - 42,8%; Чернігівська обл. - 20,4%; м.Киїів - 14,2%; Донецька обл. - 13,7%.

Що стосується оплати праці, то у легкій промисловості рівень її дуже низький. Середньомісячна заробітна плата у 1996 році тут складала 70,76 гривні, тоді як у промисловості в цілому -151,32 гривні, тобто 46,8% загальнопромислового рівня. У 1990 році середньомісячна заробітна плата у галузі становила 84% загальнопромислового рівня. [7]

Низький рівень заробітної плати є однією з причин зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу галузі з 756 тис. чоловік у 1990 році до 330 тис. у 1996 році. Навіть при такому скороченні персоналу окрите безробіття у галузі складає 151 тис.чоловік. [7]

Зростання обсягів ввезення зарубіжного одягу, взуття та давальницької сировини, з одного боку, стрімке падіння обсягів вітчизняного виробництва - з другого, обумовили те, що у 1995 році обсяг імпорту перевищив обсяг вітчизняного виробництва у галузі на 2,4%. У 1996 році показник імпорту теж був високими і знаходився на рівні 89,5% від обсягу вітчизняного виробництва.

1 2 3 [4] 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com