У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості

Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості

План

Вступ 3

1. Значення легкої промисловості у господарськомукомплексі

країни, його структура. 4

2. Соціально-економічні і природні передумови розвитку

легкоїпромисловості. 7

3. Принципи і фактори розміщення галузі. 10

4. Територіальна організація таторгівля товарами легкої

промисловості в Україні. 17

5. Удосконалення розвитку легкої промисловості в період переходу

до ринкової економіки. 20

Висновки 23

Список використаної літератури 25

Вступ

За радянський період розвитку економіки виробництво засобів виробництва (групи А) розвивалося найбільше, а його частка у загальному обсязі виробництва становила 71,2% (1989р.). Частка виробництва групи Б (виробництво предметів споживання) становила 28,8%. З 1990р. почалися структурні зміни, спрямовані на виробництво товарів народного споживання. У 1995р. частка цієї ланки промисловості становила 30,8%. Ці прогресивні зміни мають і негативні риси тому, що головний його чинник пов'язаний з найбільшими темпами зниження виробництва групи А.

Основні причини зменшення темпів зростання промисловості пов'язані із загальною економічною кризою: важким фінансовим становищем, високим рівнем інфляції, розпадом господарських зв'язків з країнами близького зарубіжжя та колишніми країнами -членами РЕВ.

До галузей, що випускають товари народного споживання, на­лежить не тільки легка промисловість, яка налічує понад 25 підгалузей, а й важка, де зосереджено виробництво радіоприймачів і радіоелектронної апаратури, телевізорів, годинників, легкових ав­томобілів, меблів, побутової техніки та запасних частин до неї, мікроелектроніки, мікропроцесорних засобів, касетних відеомагнітофонів, холодильників і морозильників, швейних, в'язальних і пральних машин, мотоциклів, мопедів і велосипедів, пилососів, автоматичних посудомийних машин, фото- і кіноматеріалів, фармацевтичних препаратів, лако-фарбових матеріалів, засобів захисту рослин садів і городів. Це також сфера побутових послуг, пасажирського транспорту та зв'язку, житлово-комунального господарства, туристсько-експлуатаційної бази та інших послуг державних організацій, кооперативів, колгоспів.

Виробництво товарів народного споживання ще не задовольняє господарських потреб населення України. Тому слід збільшити випуск товарів і обсяг послуг за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей, зниження матеріаломісткості продукції, економного витрачання всіх видів ресурсів, будівництва нових під­приємств і їх філіалів у містах і селищах, які мають відповідні трудові ресурси.

1.Значення легкої промисловості у господарському комплексі країни, її структура

З прадавніх часів людина не могла обійтись без одягу, взуття, посуду, тощо. Більше того, ці речі, які ми тепер називаємо товарами широкого вжитку, що вироблялись у давнину найпримітивнішим способом, дали поштовх на тільки для створення однієї з найпотужніших та найважливіших галузей (яку по іронії долі хтось назвав легкою) практично всього цивілізованого світу, а й життя і розвиток індустрії планети в цілому.

Легка промисловість - одна з найстаріших галузей народного господарства - створювалась протягом сторіч. Поштовх до її виникнення дали перші мануфактури.

Зародження легкої промисловості, і в першу чергу текстильної, спонукало до створення машинобудування, хімічної та інших галузей виробництва.

Загальновідомо, що витрати на створення одного робочого місця в легкій промисловості в десятки разів менші, ніж, наприклад, у металургійній, хімічній і багатьох інших фондо та наукомістких галузях. Тому економічне зростання більшості розвинутих країн світу, як правило, спиралось на виробництво товарів легкої промисловості, виготовлення і реалізація яких, при незначних капіталовитратах на створення робочих місць та низьких енерговитратах, приносило "швидкі" гроші, а крім того, забезпечувало зайнятість значної частини населення.

Ще кілька років тому легка промисловість України майже повністю забезпечувала потребу республіки в товарах першої необхідності і завдяки швидкому обороту капіталу поновлювала п'яту частину державного бюджету. Ця галузь забезпечувала роботою і відповідно, доходами близько 1 млн .чол., тобто 5% працездатного населення України, в тому числі на підприємствах легкої промисловості понад 500 тис.чол., системи побутового обслуговування та місцевої промисловості - понад 100 тис.чол., у сільському господарстві, у видобувній та хімічній галузях, які поставляють підприємствам легкої промисловості льон, вовну, шкіру, штучні волокна, хімічні матеріали, каоліни та інше,- понад 200 тис., у торгівлі - понад ІООтис.чол. Завдяки високій рентабельності виробництва товарів легкої промисловості, що становила від 20 до 50%, прибутками підприємств галузі постійно дотувались інші галузі народного господарства, а в багатьох районах та областях вони були основою для формування місцевих бюджетів і утримання соціальної сфери. З таблиці "виробництво товарів легкої промисловості" видно, що у 1992-96 рр. виробництво основних видів товарів народного споживання значно знизилося.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість — кордом, технічними тканинами та ін.

Легка промисловість - це багатогалузевий комплекс, який включає 25 підгалузей, майже 600 підприємств і організацій. По класифікації до легкої промисловості відносяться: текстильна промисловість (бавовняна, лляна, вовняна, шовкова), трикотажна, швейна, шкіряна, хутрова, взуттєва та інші галузі. У структурі легкої промисловості ведуче місце займає текстильна промисловість.

Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед галузей текстильної промисловості.

Вовняна промисловість - одна з найстаріших підгалузей тек­стильної промисловості. Вона виробляє 7,0% усіх тканин України. Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Лляна промисловість розвинулася в Україні за радянський пе­ріод. Вона випускає 7,3 % тканин країни.

Трикотажною промисловістю України вироблено в 1996 р. 27,0 млн шт. трикотажних виробів. За 1985—1996 рр. виробництво зменшилося в 12 разів, в зв‘язку з ускладненням міждержавних поставок сировини, які прямо впливають на цю підгалузь.

Швейна промисловість донедавна на 90% задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію (дод. 5).

Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості.

Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 кв. м тканин, 5,6 пари панчішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2,0 пари взуття на кожну людину. (дод. 5)

У галузі легкої промисловості налічується 754 виробничих під­приємства, з них 144 у 1995 р. були ще державними, 609 -колективними.

Проте значні потенційні можливості галузі використовуються недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждер­жавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис.т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна) шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підприємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993р. до початку 1995р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 77 разів.

Споживчий ринок насичується за рахунок товарів імпортного виробництва, аналоги яких виробляються в Україні, тим самим звужуючи можливості реалізації вітчизняних товарів. Частка вітчизняних товарів у роздрібній мережі не перевищує 15-30%, решта - імпорт.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com