У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Природні передумови розміщення продуктивних сил

Природні передумови розміщення продуктивних сил

Розміщення продуктивних сил відбувається не просто так, не спонтанно. Розміщення продуктивних сил опирається на ряд чинників та факторів, ігнорування яких може різко зменшити отримання максимальних економічних результатів. Однією з таких передумов виступають природні фактори і чинники, які наука РПС обов’язково впраховує при розміщенні тих чи інших виробництв.

Природно-географічпі чинники, які впливають на розміщення продуктивних сил, включають якісну й кількісну хара­ктеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, грунтово-кліматичних та природно-транспортних умов. Особливо важливим є вплив цих чинників на розміщення галузей видобувної промисловості, гідроенергетики, галузей промисловості, що переробляють сільськогосподарську продукцію.

На всіх етапах розвитку виробництво матеріальних благ є проце­сом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є її посилення. Подальший розвиток продуктивних сил неми­нуче пов'язаний із включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів та збільшенням навантаження на навколи­шнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявні природні умови й ресурси істотно впливають на розвиток продуктивних сил, прискорюю­чи або сповільнюючи його.

Обґрунтовують розміщення продуктивних сил за кількісними та якісними параметрами природних умов і природних ресурсів, тобто за природно-рссурсішм потенціалом території. Зростання економіч­ного значення природних умов і ресурсів полягає в тому, що вони розглядаються не тільки як предмети праці, а і як засоби виробництва. Тому виправданими є пошуки термінів, які б найповніше виражали еко­номічний зміст природного середовища.

Нині в господарстві України використовується понад 1 млрд т при­родних ресурсів. У структурі витрат на виробництво промислової продукції на сировину, матеріали і паливо припадає їх майже 3/4. Частка сировини і палива на залізницях становить 75%. на водному транспорті -90-95% вантажообігу. Видобуток мінеральних ресурсів призводить до погіршення навколишнього середовища. Чим вища якість сировини, тим нижчий рівень йоі о забруднення. Вичерпування окремих видів ресурсів, з одного боку, і збільшення витрат на їх видобуток і транспортування - з другого зумовлюють актуальність комплексного використання сирови­ни і палива, особливо впровадження ресурсозберігаючих технологій. Це стосується передусім водних і лісових ресурсів. Отже, в розміщенні про­мисловості зростає роль принципу раціонального використання природних ресурсів і ресурсозбереження.

Сучасний етап розвитку й розміщення продуктивних сил характе-погіршенням екологічної ситуації в багатьох регіонах країни, внаслідок чого загострюються екологічні проблеми (забруднення атмосфери в Дон­басі і Придніпров'ї, водних ресурсів більшості річок). Охорона навколишнього середовища, забезпечення здорових гігієнічних умов життя І праці є важ­ливим принципом розміщення продуктивних сил. що має насамперед соціальну спрямованість. Не менш важливим є також принцип обмежен­ня надмірної концентрації промисловості в містах. Відомо, що економічної ефективності розміщення виробництва досягають переважно його кон­центрацією, що дає змогу зменшити капітальні вкладення в інфраструктуру і, отже, знизити собівартість продукції. Водночас конце­нтрація промисловості призводить до зростання концентрації населення в містах і виникнення екологічних проблем. Обмежити концентрацію про­мисловості можна створенням середніх і малих спеціалізованих підприємств та розосередженням їх у малих містах і великих селах. Реалізація цього принципу дасть змогу рівномірніше розмістити промисловість у межах областей.

Методами аналізу територіальної організації господарства еконо­мічних районів визначають передусім економічну оцінку природних ресурсів: рівень забезпечення власними трудовими ресурсами; територіа­льний розподіл населення як споживача матеріальних благ; співвідношення між спеціалізованими і допоміжними галузями, між вве­зенням і вивезенням продукції; забезпечення господарства енергоресурсами, продовольством власного виробництва; рівень транс­портного обслуговування як найважливішої передумови вдосконалення територіальних пропорцій.

За кількісною та якісною характеристиками корисних копалин, їх фізико-технічними властивостя­ми, характером залягання визначають розмір підприємств, методи видобутку копалин, техніко-економічні показники (собівартість, проду­ктивність праці, фондо- і капіталомісткість, рентабельність тощо).

Забезпеченість території України мінерально-сировиннимн ресур­сами є однією з найвищих у світі. Тут зосереджено 7667 родовищ, 94 види корисних копалин, з них 5860 - на державному балансовому обліку. Нині експлуатується 3222 родовища, 62 види корисних копалин.

У Європі Україна посідає друге місце за площею орних земель, за­пасами залізної руди і перше-за ресурсами марганцевої руди, самородної сірки. Вона також одна з перших країн за запасами кам'яного вугілля, калійної і кам'яної солей. Значними є її запаси каолінів, графіту, флюсо­вої сировини та вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини.

Виступаючи предметами праці, природні ресурси оцінюються з рі­зних позицій, головними серед яких с: умови формування й поширення певного виду ресурсу; сучасні й перспективні можливості використання; розміщення родовищ природних ресурсів відносно районів їх споживан­ня; наявність достатньої робочої сили і транспортної інфраструктури для експлуатації конкретного ресурсу.

Для складання схем розміщення галузей економіки країни і ком­плексного розвитку господарства економічних районів велике значення мають кількісні параметри певного виду ресурсу, тобто його запаси. За значенням запаси корисних копалин поділяють на дві групи; балансові, ви­користання яких економічно вигідне, тобто вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини й гірпичо-технічними умова­ми експлуатації; та позабалансові, котрі за наявного рівня технології експлуатувати економічно невигідно. До позабалансових відносять ресурси з малою потужністю запасів, низьким вмістом цінного компонента, складними умовами експлуатації.

Запаси корисних копалин визначають за потужністю пластів або рудних тіл, їх протяжністю або глибиною залягання, вмістом корисного компонента й іншими показниками. В геології вирізняють чотири категорії запасів корисних копалин: А - детально розвідані й вивчені; В і С -розвідані менш детально; С, - оцінені попередньо й приблизно. Водно­час, коли йдеіься про геологічну розвідку нових територій, розрізняють прогнозні запаси для оцінки потенційних ресурсів. Запаси корисних ко­палин за категоріями А,В,С ,С разом з прогнозованими запасами становлять геологічні запаси

До промислових запасів належать вивчені й розвідані запаси, гото­ві для експлуатації. Гірничорудні підприємства будують за наявності запасів мінеральних ресурсів категорій А.В,С.

Природні ресурси вивчають за їх природничим і економічним зна­ченнями. Тому для проектування розміщення продуктивних сил потрібна інформація стосовно економічної оцінки природних ресурсів, яка перед­бачає розробку інтегральних кількісних і якісних показників ПРП окремих регіонів і країни в цілому.

За сучасних умов роз-ви гок господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей - від територіального поєднання природних ресурсів. Під територіальним поєднанням природних ресур­сів О. О. Мінц пропонує вважати джерела ресурсів різних видів, розміщені на певній цілісній території і поєднані фактичним або перспективним спі­льним використанням у межах єдиного виробничо-територіального комплексу (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси), а також при­родні умови (клімат, рельєф тощо). Поєднання природних ресурсів є специфічним для будь-якої території.

Ретельному вивченню підлягають лише окремі елементи природ­ного комплексу, необхідні для розвитку гірничодобувної промисловості, сільського й лісового господарства і забезпечення економіки країни енер-гетичними, сировинними та іншими ресурсами. Однак в сучасних умовах поелементне вивчення природного комплексу не забезпечує комплексно­го вивчення і використання природних ресурсів окремих регіонів.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com