У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України

Сторінка 7

Оцінюючи проведені дослідження можна зробити такі висновки:

· ріст частки АЕС у виробітку електроенергії за роки незалежності України при загальному зниженні питомої ваги і падіння виробітку ТЕС характеризує зростаючу роль ядерної енергетики в забезпеченні ЕНБ та електропостачанні країни;

· виробництво електроенергії на ядерно-паливному циклі по конкурентоспроможності при ефективному використанні ядерно-енергетичних блоків на поступається звичайним паливним циклам, а при обмеженості ресурсів палива і їх імпортуванні навіть перевищує;

· ядерно-енергетичні цикли енерговиробництва при безаварійній експлуатації роблять більш сприятливий вплив на навколишнє середовище, чим паливно-енергетичні цикли. Викиди шкідливих речовин, насамперед небезпечних для здоров’я окислів сірки, азоту і вуглецю на порядок нижче, не споживається кисень;

· з огляду на слабку забезпеченість України власними паливно-енергетичними ресурсами, усталеність її енергозабезпечення на подальшу перспективу в значній мірі залежить від розвитку ядерної енергетики. За дуже скромними оцінками, що базуються на мінімальних обсягах росту споживання електроенергії в країні, необхідний рівень розвитку ядерної енергетики визначений у 20-21 млн. кВт у 2020 р. і 25-27 млн. кВт у 2030 р. для досягнення цього рівня необхідне впровадження потужностей, що вибувають у результаті вичерпання, на існуючих АЕС, оцінюється 13,7-14,3 млн. кВт. г у 2011 р. і 5,5-6,2 млн. кВт. г у 2021-2030 р.

ІІІ РОЗДІЛ

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АТОМНОЇ

ЕНЕРГЕТИКИ

3.1. Проблеми та перспективи розвитку атомної енергетики світу

Протягом минулого століття споживання електроенергії набагато збільшилося. У світі зараз нараховується 6 млрд. осіб. Питоме енергоспоживання на душу населення нерівномірне. 2 млрд. людей не мають доступу до електрики, а 3 млрд. відчувають її нестачу. На промислові країни, населення яких становить лише ¼ населення Землі, припадає 2/3 світового споживання енергії. У країнах, що розвиваються, воно становить ¼ енергоспоживання Західної Європи і 1/6 енергоспоживання США. За даними Світової Енергетичної Ради, у 2000р. кількість електроенергії, споживана однією людиною протягом 1 року, становила: у Канаді – 15500 кКв-год, у США – 12700 кВт-год, в індустріальних країнах Північної Європи – 9000 кВт-год, у Японії – 8000 кВт-год, у Росії – 6000 кВт-год, у Латинській Америці – 100-200 кВт-год. Найбільший енергодефіцит простежуються в країнах з високими темпами зростання населення. Протягом наступних 25-ти років очікується збільшення населення світу ще на 2 млрд., а до середини століття – майже удвічі, переважно за рахунок країн, що розвиваються. Коли до широкого вжитку підключиться більш ніж півсвіту, попит на енергію може подвоїтися або навіть потроїтися за рахунок залучення до індустріального розвитку. Ці 4 млрд. і мільйони інших, які споживають сьогодні дуже мало енергії, здійснюватимуть найсильніший тиск, вимагаючи підвищення рівня життя, що обумовить необхідність збільшення глобального енергоспоживання. З іншого боку, більш високий рівень життя – неодмінна умова стабілізації чисельності населення у світі. Згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), потреба людства в енергії з 1997р. до 2020р. зросте на 57%. Частка атомної енергетики й поновлюваних джерел у загальному обсязі енергоносіїв становитиме 10%, а в електроенергетиці – 24 %. Сумарна потужність АЕС досягне 570 ГВт, а до 2050р. зросте до 1100 ГВт. У ІІ декаді нинішнього століття, за розрахунками МЕА, очікується різке зростання цін на нафту і газ. Енергія вже стала життєво важливим товаром, чуттєвим до новин на біржі. Зростання цін на енергію торкається всіх інших секторів економіки. Виник фактор безпеки енергопостачання. Відповідно до оцінок Всесвітнього енергетичного конгресу, Європа до 2010р. досягне 50%-ї залежності від імпорту енергоресурсів. Протягом найближчих 20-ти років подібна залежність країн Європейського Союзу від зовнішніх джерел збільшиться до 70%. Тенденцію розвитку в ХХ ст. буде прагнення до більш рівномірного споживання енергії на душу населення, а також у регіонах світу. Однак швидке зростання енергоспоживання в країнах, що розвиваються, якщо воно буде заздалегідь відповідним чином сплановане, може породити дестабілізуючі моменти в економіці розвинених країн і ускладнити геополітичну обстановку. Майбутнє суспільства значною мірою залежить від кількості доступної людству енергії та способів її отримання. І для людства немає більш серйозної проблеми, ніж задоволення попиту і вибір способів цього задоволення. Відповідність реальної базової потреби і кількості безперервно вироблюваної електроенергії – ключовий фактор у будь-якій енергетичній системі.

В історії важко знайти інший приклад настільки швидкого впровадження нової енергетичної технології в життя суспільства, як це відбулося з появою першої атомної електростанції. Ядерна технологія вважалася надійним і перспективним напрямом розвитку енергетики. Здавалося, що атомна енергетика – енергетика майбутнього. Ступінь використання енергії „мирного атома” характеризувала технологічний рівень країни. Атомна енергетика бурхливо розвивалася. Діяла програма розвитку „мирного атома”, яка дала змогу СРСР домогтися серйозного прориву в забезпеченні енергією. Успіхи перших АЕС породили очікування створення ще в минулому столітті атомної енергетики великих масштабів. Ера її розквіту припадала на 70-ті рр. Виробництво електроенергії атомними станціями у світі в ці роки збільшувалося з середньорічним темпом 19% і до 1975р. уже діяло 130 реакторних блоків. До початку 80-х років у світі нараховувалося близько 300 діючих атомних реакторів, а їхня сумарна потужність зросла до 200 ГВт. Частка ядерної енергії у світовому електровиробництві становила 10%. Ще в середині 80-х років у світі щорічно вводилося до 30-ти енергоблоків.

Успіхи ядерних технологій і перших АЕС стали джерелом амбіційних намірів щодо створення до кінця минулого століття атомної енергетики масштабу тисячі гігават. Передбачалося, що буде збудовано понад 1,5 тис. реакторних блоків, що, крім електроенергетики, атомна енергія матиме технологічне застосування в хімії та металургії.

Первинно атомна енергетика була побічним продуктом військових технологій. Слід зазначити, що поява саме такої енергетики значною мірою стала несподіванкою. Затребуваність у ній була результатом суперництва 2-х наддержав – СРСР і США. Виникнення атомної енергетики не було обумовлено гострими господарськими потребами, а більшою мірою – необхідністю демонстрації можливостей Системи. І деякі природні етапи при становленні нової галузі не було пройдено. Удосконалення техніки, виявлення всієї широти проблем, вирішення виникаючих при цьому завдань не відбулося. Освоєння проводилося дуже коротким шляхом, і тому – з затратами.

При цьому молода енергетика активно і всебічно використовувала військовий науково-технічний та промисловий потенціал, ідеї і досягнення, отримані при створенні ядерної зброї. Так, в усьому світі, незалежно від типу реактора, використовується уран-плутонієвий ядерний паливний цикл (U-Pu ЯПЦ), який було розроблено для виробництва ядерних зарядів та атомних бомб. Його застосування для виробництва електричної й теплової енергії згодом виявило низку властивих йому недоліків, не усунутих ні при здійсненні „військових” програм, ні при застосуванні ПЦ в атомній енергетиці. Це було результатом її негармонійного розвитку під тиском військових і політичних інтересів. У СРСР ВПК (реактор великої потужності канальний) з’явився як продовження військових графітових реакторів. До масового виробництва інших, більш надійних реакторів були не готові. На той час в усьому світі при виробленні ідеології атомної енергетики поняття „запобігання можливості виникнення запроектної аварії” з виходом радіоактивності за межі реактора не закладалося. Допускалося застосування потенційно небезпечних технічних рішень з великим запасом реактивності і недостатнім запасом до кипіння води-теплоносія. Вважалося, що виникаючу небезпеку швидкого розгону або втрати теплоносія, як і пожеж та вибухів, може бути переборено простими інженерними методами і високою кваліфікацією персоналу, а можливу радіаційну чи ядерну аварію можна швидко локалізувати в малому просторі. Культ експлуатаційної дисципліни, властивий Мінсередмашу, був відсутній. Стрімке збільшення масштабів атомної енергетики і розширення кола користувачів призвело до дисбалансу необхідного потенціалу. Це проявилося в окремих напрямах – експлуатаційній безпеці, поводженні з радіоактивними відходами (РАВ), де досвід і досягнутий рівень технології ядерного збройного комплексу виявилися недостатніми. Позначилися і витрати форсованого зростання.

1 2 3 4 5 6 [7] 8 9 10 11 12 13 14

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com