У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України

Сторінка 5

Сучасна оцінка економічної вигідності виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує, що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10 % дешевше, ніж в енергетиці на органічному паливі, оскільки усереднена структура вартості виробництва електроенергії для ТЕС складає 20 % капітальних витрат на будівництво станції, 70 % - витрати на паливо і 10 % - експлуатаційні витрати, а для АЕС ці співвідношення складають 70 %, 20 % і 10 %. За оцінками російських спеціалістів для Європейської частини РФ, з огляду на великі відстані між місцями видобутку і використання на ТЕС вугільного палива, економія витрат за варіантом розвитку ядерної енергетики може досягти 20 % у порівнянні з тепловою енергетикою на вугіллі. З огляду на те, що енергоресурсні й економічні умови Європейської частини РФ і України майже подібні, можна зробити висновок про доцільність розвитку ядерної енергетики й в Україні.

Найбільш повне економічне порівняння різноманітних сценаріїв енерговиробництва на різноманітних типах електростанцій наведено в роботі, деякі висновки котрої, з огляду на схожість умов розвитку енергетики України і Білорусі, наводяться нижче. В цій роботі зіставлено кілька можливих сценаріїв енерговиробництва: газовий на основі ПГУ; газомазутний на конденсаційній парогазовій електростанції (КЕСгм); те ж вугільний (КЕСвуг) і атомний. Техніко-економічне порівняння цих сценаріїв енерговиробництва зроблено на основі загальноприйнятої методики розрахунку, а у якості критерію ефективності були прийняті приведені витрати по повному технологічному циклу енерговиробництва: капітальна складова на будівництво об’єктів; експлуатаційні витрати, паливна складова витрат на енерговиробництво й екологічний збиток.

Найнижчі питомі приведені витрати серед порівнюваних сценаріїв отримані при варіанті будівництва АЕС – 5,2 цента /кВт. г, потім у порядку убування економічної ефективності ПГУ - 7,02 цента /кВт. г, КЕСгм – 8,57 і КЕСвуг – 10,49 цента /кВт. г. Як бачимо з цих даних будівництво АЕС приблизно в 2 рази вигідніше, чим вугільної станції і лише ПГУ по ефективності близькі АЕС, але для ПГУ потрібні великі обсяги природного газу.

За результатами розрахунків із використанням економіко-математичних моделей у роботі зроблений висновок, що перевага АЕС у порівнянні з ПГУ підтверджується в широкому діапазоні цін на газ і капіталомісткі АЕС. Проте зауважимо, що при техніко-економічному порівнянні сценаріїв розвитку енерговиробництва упущена одна істотна складова – це витрати на зняття з експлуатації об’єктів енерговиробництва та їх поховання (утилізації), що дуже істотні для сценаріїв розвитку ядерної енергетики. За оцінками спеціалістів витрати на зняття з експлуатації атомних енергоблоків складають приблизно 40 % від сумарних капіталовкладень на спорудження АЕС.

Ключова роль в області ефективності і конкурентоспроможності ядерної енергетики належить ступеню використання встановленої потужності та коефіцієнту готовності енергоблоків до виконання електронавантажень. У ядерно-енергетичному комплексі Німеччини, Сполученого Королівства й інших країн конкурентоспроможність АЕС із традиційною тепловою енергетикою забезпечується більш високим коефіцієнтом готовності устаткування. У Німеччині середнє значення коефіцієнта, що забезпечує конкурентоспроможність, складає 70-75 %. Найкращим коефіцієнтом використання вважається 86-87 % .

На жаль, серед 50 найкращих ядерних установок світу, коефіцієнти використання котрих найвищі, українських реакторів немає, а в таких країнах як Словенія і Румунія він досягає 86 %, Угорщина – 87 %, Чехія – 85 %.

Середній коефіцієнт використання встановленої потужності українських АЕС не перевищує 67 %, а найвищий на РАЕС – 74,4 %. Для досягнення високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи.

Екологічний вплив ядерної енергетики на навколишнє середовище при безаварійній її експлуатації незрівнянно нижче, ніж теплової енергетики. Екологічний збиток вугільних ТЕС від викиду шкідливих окислів азоту, сірки і вуглецю значно перевищує вартість виробітку електроенергії. Так, якщо в США вартість виробітку електроенергії в 2000р. очікується на рівні 4,8 цента /кВт. г, то збиток від викидів при її виробництві оцінюється в 6,6-8,1 цента /кВт. г. викиди ядерної енергетики в атмосферу, включаючи стадію виробництва електроенергії, в порівнянні з вугільними ТЕС у 8 разів нижче по окислах сірки (SOх), у 7,5 рази – по окислах азоту (NOх), у 24 рази по окислах – вуглецю 3 і 140 разів – по СО2. За даними, у структурі питомих приведених витрат різноманітних сценаріїв енерговиробництва частка екологічного збитку для АЕС складає усього 9 %, а по інших сценаріях вона набагато вище: ПГУ – 29 %, КЕСгм – 37 % і КЕСвуг – також 37 %.

Перехід до більш ефективних технологій виробництва електроенергії на ТЕС потребує настільки значних витрат на уловлювання й утилізацію шкідливих відходів, що істотно знижує її конкурентоспроможність у порівнянні з АЕС.

Крім кількісно оцінених чинників до екологічних ефектів розвитку ядерна енергетика можна віднести відсутність споживання кисню і витрат на природоохоронні заходи для його відновлення, викидів в атмосферу парникових газів, зниження розмірів відчуженості земель та ін.

Отже, можна стверджувати, що найбільш доцільним для умов України напрямком довгострокового стійкого енергопостачання є підвищення ролі ядерна енергетика в ПЕБ країни.

Основними чинниками, що визначають стратегію розвитку ядерної енергетики на тривалу перспективу є:

· довгостроковий прогноз розвитку продуктивних сил і потреби в електроенергії;

· прогноз запасів первинних ПЕР і економічно обґрунтованих рівнів їхнього видобутку і залучення в народногосподарський обіг;

· визначення ролі ядерна енергетика в ПЕР країни і необхідних рівнів розвитку ядерна енергетика;

· прогноз економічно обґрунтованих і безпечних напрямків розвитку ядерної енергетики, вибір найбільш доцільних типів ядерно-енергетичних установок;

· виробіток стратегії забезпечення ядерним паливом АЕС;

· розробка концепції утилізації РАВ і поховання ядерно-енергетичних установок, які відпрацювали свій проектний ресурс.

Прогнозні рівні виробітку електроенергії для задоволення власних потреб країни повинні скластися в таких розмірах: у 2010 р. – 225-230 млрд. кВт. г, 2020 р. – 250-260 млрд. кВт. г і в 2030 р. – 285-300 млрд. кВт. г.

Встановлена потужність всіх електростанцій до кінця прогнозованого терміну повинна скласти 52-55 млн.кВт, тобто по наявності потужностей і виробництву ними електроенергії електроенергетика країни повинна досягти рівня 1990 р. Це дуже скромні оцінки розвитку галузі. При більш сприятливих умовах розвитку продуктивних сил країни потреба в електроенергії може бути і вище.

Виходячи з цих макропоказників нами були розроблені три варіанти стратегії функціонування і розвитку ядерної енергетики України до 2030 р.

І варіант – існуючі АЕС виробляють свій проектний ресурс і виводяться з експлуатації, ІІ варіант передбачає зберігання теперішнього рівня розвитку ядерної енергетики, а ІІІ варіант допускає покриття росту споживання електроенергії в основному за рахунок ядерної енергетики.

В усіх варіантах передбачається вивести ЧАЕС з експлуатації, ввести потужності, що замінять її, на РАЕС (1-й блок) і ХАЕС (2-й блок), а також завершити будівництво 3-го і 4-го енергоблоків на ХАЕС і 4-го енергоблока ПУАЕС.

Особливістю І варіанта є те, що після введення в експлуатацію недобудованих перерахованих вище ядерних енергоблоків будівництво нових АЕС не передбачається. У цьому варіанті буде мати місце поступове вибуття потужностей існуючих АЕС до 2030 р. після завершення проектного 30-літнього терміну експлуатації. До 2020 р. по цьому варіанту залишаться в експлуатації 6 енергоблоків потужністю по 1 млн. кВт. г (РАЕС – 1 блок, ХАЕС – 3 блока, ЗАЕС – 1 блок і ПУАЕС – блок), до 2030 р. із виведенням з експлуатації енергоблоку №6, введеного в 1995 р., Україна буде мати 5 млн. кВт потужності.

1 2 3 4 [5] 6 7 8 9 10 11 12 13 14

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com