У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Розвиток і розміщення атомної електроенергетики України

Сторінка 4

розрізнялися, головним чином, теплоносіями, які використовувались для підтримки необхідної температури активної зони, і уповільнювачем, який використовується для зниження швидкості нейтронів, які виділяються в процесі розпаду та необхідних для підтримки ланцюгової реакції.

Серед них перший (і найбільш поширений) тип - це реактор на насиченому урані, в якому і теплоносієм, і уповільнювачем є звичайна, чи "легка", вода (легководяний реактор). Існують два основних різновиди легководяного реактора:

• реактор, в якому пар, обертаючий турбіни, утворюється безпосередньо в активній зоні (киплячий реактор);

• реактор, в якому пар утворюється в зовнішньому, чи другому, контурі, пов'язаному з першим контуром теплообмінювачами і парогенераторами (водо-водяний енергетичний реактор - ВВЕР). Розробка легководяного реактора почалась ще за програмами озброєних сил США. Так, в 1950-х рр. компанії "Дженерал електріо" та "Вестингауз" розробляли легководяні реактори для підводних човнів і авіаносців МВФ США. Ці фірми були також залучені до реалізації воєнних програм розробки технологій регенерації та збагачення атомного палива. В тому ж десятилітті в Радянському Союзі було розроблено киплячий реактор з графітовим уповільнювачем.

Другий тип реактора, який знайшов практичне використання -

газоохолоджуючий реактор (з графітовим уповільнювачем). Його створення також було тісно пов'язане з ранніми програмами розробки ядерної зброї. В кінці 1940-х - початку 1950-х рр. Великобританія та Франція, які прагнули до створення власних атомних бомб, приділяли головну увагу розробці газоохолоджуючих реакторів, які досить ефективно виробляли збройний плутоній і до того ж можуть працювати на природному урані.

Третій тип реактора, який має комерційний успіх, - це реактор, в якому і теплоносієм, і уповільнювачем є важка вода, а паливом також природній уран. На початку атомного віку потенціальні переваги важководяного реактора досліджувались в ряді країн. Однак потім виробництво таких реакторів зосереджувалось головним чином в Канаді зокрема із-за її широких запасів урану.

ІІ РОЗДІЛ

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ АТОМНОЇ

ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

2.1. Дефіцит енерговиробництва та обмеження

енергопостачання

Починаючи від 1990 року, виробництво електроенергії впало приблизно на 43%. Правда, після проголошення незалежності енергоспоживання також сильно скоротилося. Незважаючи на це, країна бореться з дефіцитом потужностей та обмеженнями обсягів енерго- та теплопостачання шляхом чисельних відключень споживачів та зниженням частоти в мережі. Коефіцієнт використання генеруючих потужностей в Україні у 2000 році знизився порівняно з 1990 роком з 60% до 30% завдяки зниженню генерації ТЕЦ, в той час як енерговиробництво АЕС та гідроелектростанцій залишилося майже стабільним (табл.№1), навіть дещо зросло. Без сумніву, зниження коефіцієнта використання електричної потужності викликане старінням значної частки генеруючи потужностей, однак головною причиною є недостатнє постачання електростанції паливом. Свої основні потреби в енергоносіях Україна покриває приблизно 50% за рахунок власних запасів ( для вугілля – 90%, для природного газу – до 40% і для нафти – до 25%). Внаслідок цього Україна змушена щорічно імпортувати значні обсяги вугілля, нафти та природного газу.

Вітчизняні запаси кам’яного вугілля мають лише теоретичний потенціал для забезпечення потреб генерації по цьому енергоносію. При відсутності інвестицій вугільна галузь переживає значні труднощі. Важкі геологічні умови, висока загазованість та низькі стандарти безпеки утрудняють видобуток вугілля. Для підвищення якості вугілля та підйому вугільної галузі до рівня західних стандартів потрібні значні інвестиції. Україна володіє також великими резервами покладів бурого вугілля, але вони до цього часу ще недостатньо освоєні для використання бурого вугілля при промисловому виробництві електроенергії необхідні значні інвестиції включно з будівництвом нових відповідних енерговиробництв. Таким чином, до 2010 року не слід розраховувати, що в частці енерговиробництва електростанцій, які працюють на кам’яному вугіллі буде значне доповнення генерації за рахунок бурого вугілля.

Вітчизняне виробництво нафти та газу знаходить сьогодні використання , головним чином, в інших галузях економіки, тому електростанції, що працюють на нафті та газі, змушені, як правило, використовувати імпортне паливо. З іншого боку, Україна як з економічних причин, так і з причин зменшення залежності від Росії, намагається суттєво обмежити споживання нафти та газу. Однак, видобуток пластового газу в Україні знаходиться в стадії розробки, тому не слід очікувати, що в найближчі десять років цей вид палива в структурі забезпечення природними енергоносіями буде відігравати значну роль. З огляду на використання водних ресурсів Україна має певний економічний потенціал, сюди відноситься також освоєння ресурсів малих та середніх річок. Виробництво електроенергії при використанні альтернативних джерел до цих пір залишається незначним. В районах, що мають в цьому відношенні переваги, таких як Крим та Карпати середні швидкості вітрів дозволяють ефективно використовувати вітрові генератори. Сьогодні вітроенергетика забезпечує виробництво 0,2 – 0,3 млн. кВт. г електроенергії.

Через сильну залежність від імпорту енергоносіїв та завдяки відсутності коштів для фінансування імпорту палива за світовими цінами, що поглиблювалося фінансовою кризою, значна частини теплових електростанцій не експлуатувалася. Взимку 1999 – 2000 років через відсутність палива було законсервовано близько 5000 МВт потужностей електростанцій, інші блоки експлуатувалися в обмежених режимах. Серед них були блоки на 800 МВт, які розраховані на використання виключно природного газу або нафти. З деякого часу енергозабезпечення можна здійснювати тільки при відключенні споживачів (в зимові максимуми – 8000 МВт). ОЕС України протягом довгого часу експлуатувалася на частоті 49,2 – 49,4 Гц, що загрожувало її розвалу, особливо при не прогнозованих падіннях потужності або при погодних негараздах.

У зв’язку з цим відсутність маневрових потужностей в мережі стає особливо помітною. Наявні обсяги електроенергії, що виробляється гідроелектростанціями, недостатні, щоб компенсувати цей дефіцит. Тому частина теплових станцій змушена працювати в режимі змінного навантаження або з перебоями, хоча вони для таких умов роботи зовсім не пристосовані. Це неминуче призводить до підвищення зносу обладнання та ненадійності в експлуатації. Наступною проблемою, яка значно погіршує надійність енергозабезпечення та призводить до надмірних втрат енергії в мережі є невтішний стан мереж електропередачі та розподільчих мереж.

2.2. Прогноз раціональної структури генеруючи потужностей і

розвитку ядерної енергетики

Створений у свій час в Україні ядерно-енергетичний потенціал, в умовах здобуття незалежності, зіграв позитивну роль в електропостачанні країни. Зберігши при цьому фінансові ресурси на придбання палива за кордоном. В той же час введений у свій час мораторій на будівництво АЕС призвів до консервації ядерних енергоблоків із різним ступенем готовності на Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій і Південно-Українській АЕС. Лише після скасування мораторію був добудований тільки 6-й енергоблок на ЗАЕС 1995 р. Через недостатнє фінансування завершення будівництва інших енергоблоків затягується. В зв’язку з цим хотілося б відзначити, що якби не оголошений мораторій, то всі перераховані вище енергоблоки знаходилися б у даний час в експлуатації. Це значно підвищило б рівень енергетичної безпеки України і дозволило б експортувати десятки млрд. кВт. г електроенергії, як це було в 1990р.

Розвиток ядерної енергетики у світі в тому числі й на Україні став можливим з розробкою та створенням високоефективних енергоблоків великої потужності. Енергія, що виробляється на таких енергоблоках за техніко – економічним показниками була досить конкурентноспроможною з показниками традиційної ТЕС на вугільному паливі, а собівартість – навіть нижчою, завдяки низькій вартості ядерного палива.

1 2 3 [4] 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com