У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Міське та сільське населення України

Міське та сільське населення України

План

Вступ.

1. Міське розселення України. Проблеми і перспективи.

2. Сільське розселення населення України. Проблеми і перспективи.

Висновок.

Вступ

Розселення, як відомо, оцінюється регіональни­ми відмінностями в густоті населення, співвідношен­ням чисельності міських і сільських жителів, інтенсивності зміни кількості жителів сільських і міських населених пунктів тощо. В свою чергу, просторові зрушення в порайонній організації виробництва та інших видах трудової діяльності мають прямий вплив на форми й територіальні особливості розселення людей, в значній мірі зумов­люють інтенсивність і напрям постійних і маят­никових міграцій, призводять до зміни в питомій ва­зі міських і сільських жителів у всьому населенні України та її областей.

1. Міське розселення

Соціально-економічний розвиток суспільства, індустріалізація, зміни в структурі праці зумов­люють зростаючу концентрацію населення в містах. За 1940-1991 роки, наприклад, кількість міських жителів України зросла з 14,0 до 35,1 млн. чол., тоді як кількість сільського населення скоротилася з 27,0 до 16,8 млн. чол. (при збільшенні чисельності всього населення з 41,3 до 51,9, або на 10,6 млн. чол.). Значно зменшилася питома вага сільських і помітно зросла питома вага міських жи­телів — за наведені роки відповідно з 66 до 32% і з 34 до 68 % (збільшення частки міських і змен­шення частки сільських жителів становило по 34%).

Зміни в чисельності населення в міських на­селених пунктах різних розмірних категорій ілюст­рує табл. 41, яка дає змогу зробити висновок про досить значне сповільнення темпів чисельності на­селення всіх розмірних категорій міських населе­них пунктів. Причому за 1959-1970 роки відбулося різке прискорення росту чисельності населення всіх розмірних категорій міських поселень. У 1970-1979 роках — сповільнення росту чисельності ма­лих міст, у 1979-1989 pp. — вирівнювання тем­пів приросту населення.

У повоєнні роки відбулося певне зміщення пито­мої ваги різних розмірних категорій міських посе­лень за критерієм частки їх населення: за 1959-1989 роки питома вага жителів малих міських по­селень скоротилася на 4,1 %, середніх — залиши­лася без помітних змін, великих — зросла на 3 %, більших — на 0,3% і найбільших — на 0,8%. Таким чином, в Україні найвищими темпами зростало чи­сло жителів великих міських поселень. Ця особ­ливість є типовою для більшості країн Західної і Центральної Європи.

Згідно з адміністративно-територіальним по­ділом Україна складається (1991 р.) з 25 областей, 481 району, 436 міст (з них 149 міст республікан­ського й обласного підпорядкування), 120 районів у містах, 925 селищ міського типу і 9211 сільських Рад. Два міста республіканського підпорядкуван­ня — Київ і Севастополь — мають статус областей. За останні роки кількість названих адміністративно-територіальних одиниць суттєво не змінювалася. Виняток становлять сільські Ради (за 1940-1987 роки число їх скоротилося вдвічі, а за 1989-1991 роки - на 406), міста і селища міського типу, райони в містах (за названий період їх кіль­кість також скоротилася майже наполовину).

Найбільш щільна мережа міських поселень скла­лася в Донбасі: у Донецькій та Луганській областях зосереджено відповідного і 37 міст, а також 134 і 109 селищ міського типу. Це становить близько четвертої частини всіх міських поселень республіки. У Донбасі ці поселення характеризуються порівня­но високою густотою заселення. У західній частині України також зосереджена густа мережа міських поселень — міст і селищ міського типу (містечок), але густота заселення більшості з них незначна (4-10 тис. чол.).

Найбільшим населеним пунктом республіки є її столиця м. Київ з населенням 2635 тис. чол. (1991 р.) в Україні розташовано п'ять міст мільйонерів: Харків (1623) тис. чол.), Дніпропетровськ (1189 тис.), Донецьк (1121 тис.), Одеса (1101 тис. чол.). До мільйонного рубежу наближаються За­поріжжя (897 тис.) і Львів (802 тис. чол.). Населен­ня Кривого Рогу (724 тис.), Маріуполя (522 тис.), Миколаєва (512 тис.) і Луганська (504 тис.) пере­вищило 0,5 млн. чол.; Макіївки (424 тис.) — 0,4 млн. чол. Понад 0,3 млн. чол. живе у Вінниці (381 тис.), Севастополі (366 тис.), Херсоні (362 тис.), Сімферополі (353 тис.), Горлівці (337 тис.), Полтаві (320 тис.), Чернігові (306 тис.), Черкасах (302 тис.), Сумах (301 тис.). В Україні розташо­вана велика кількість малих (до 50 тис. чол.) і середніх (50-100 тис.) міських поселень (у 1989 р. - відповідно 1241 і 51), частина яких має необ­хідні територіальні ресурси для свого розвитку. Такі міста є в усіх областях; найбільше їх сконцентро­вано у західній частині республіки, включаючи Хмельницьку, Вінницьку, а також Черкаську облас­ті. В Україні є близько 40 міст з населенням від 100 до 500 тис. чол.

Наявні також поселення, чисельність жителів яких або зменшується, або зростає дуже повільно. Цей процес особливо посилився в останні роки у зв'язку з помітним скороченням зайнятості. Це насамперед міста й селища міського типу в Донбасі, що вичерпали (або вичерпують) можливості сво­го економічного зростання, а також міські посе­лення причорнобильської зони. До міст, чисельність населення яких скорочувалася, відноситься, зо­крема, Торез (за 1970-1991 роки населення змен­шилося з 90 до 88 тис.), зменшується Макіїв­ка (на 1 тис. чол.), Слов'янськ (13 тис.), Костянтинівка (3 тис.), а також Горлівка (1 тис.), Брянка (6 тис.), Артемівськ Донецької обл. (9 тис.), Стаханов (11 тис.) та деякі інші.

Останнім часом сповільнили свій ріст не лише міста Донбасу, а й інших регіонів. Серед них — Бердичів, Білгород-Дністровський, Бориспіль, Дзержинськ, Дрогобич, Дружківка, Ізюм, Іллічівськ, Калуш, Лубни, Марганець, Ніжин, Нововолинськ, Новомосковськ (Дніпропетровської обл.), Охтирка, Прилуки, Ромни, Ялта та деякі інші.

У перспективі список таких міст (переважно в Донбасі, а також у Львівсько-Волинському басей­ні) може суттєво розширитися. Це пояснюється тим, що в результаті закриття ряду діючих шахт різко скоротиться кількість робочих місць. Тому дуже важливо виявити такі поселення, визначити очікувані обсяги скорочення потреб у трудових ресурсах, обґрунтувати й реалізувати систему за­ходів, спрямованих на те, щоб усі працівники, які вивільнятимуться на підприємствах вугільної про­мисловості та пов'язаних з ними об'єктах, могли бути своєчасно працевлаштовані (за місцем про­живання, або на невеликих відстанях від них).

Важливою є вчасна оцінка тих змін, які відбува­ються у розвитку міських поселень. По-перше, за останні роки спостеріга­ється значне скорочення темпів приросту міського населення: за 1979-1989 роки вони стали втроє нижчі, ніж за 1959-1970 роки. У цілому такі зміни оцінюються позитивно, оскільки прискорене зро­стання чисельності міських жителів, яке відбува­лося переважно за рахунок сільського населення, ускладнює проблему розвитку сільського госпо­дарства й соціальної перебудови села.

По-друге, скорочення темпів приросту населен­ня є характерним для всіх розмірних категорій міських поселень, у тому числі більших і найбіль­ших міст, але найпомітніше воно саме в малих посе­леннях.

По-третє, аналіз додаткових матеріалів, зокрема оцінка зрушень, які сталися за період між пере­писами населення 1979 і 1989 років, свідчать, що в останнє десятиріччя проходило вирівнювання тем­пів зростання міського населення, яке живе в поселеннях різних розмірних категорій. Наприк­лад, чисельність населення, що проживає в містах України з кількістю жителів від 50 до 100 тис., зросла на 15%, у містах з населенням від 100 до 500 тис. чол.— також на 15%, у містах з населенням від 500 тис. до 1 млн. чол.— на 12%, у містах-мільйонерах — на 13%.

Зазначимо, що уповільнення і вирівнювання тем­пів росту великих, більших та найбільших міст необхідно оцінювати позитивно. Тимчасом подальше уповільнення темпів зростання малих та середніх міських поселень не можна визнати прий­нятним. У багатьох міських поселеннях названої розмірної категорії існують досить сприятли­ві умови для розвитку: в них та і на прилеглих до них територіях є певні резерви трудових ресурсів, запаси багатьох видів мінеральної сировини, води, палива тощо.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com