У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району

Соціально-економічна характеристика продуктивних сил столичного економічного району

План

Вступ. 2

1.Економічна оцінка природно-ресурснго і виробничого потенціалів. 2

2.Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного використання. 6

3.Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу. 8

3.1.Промисловість. 8

3.2.Сільське господарство. 11

3.3.Транспортнийкомплекс. 15

3.4.Соціальнасфера. 17

3.5.Економічні зв'язки. 19

4.Територіальна організація господарства. 20

Висновок. 22

Додаток. 26

Вступ

Район розміщений у північній частині України, в басейні Дніпра. Тут розташована столиця України - м. Київ. У Столичному економічному районі 70 адміністративних районів, в Його межах 50 міст, 106 містечок, 1712 сільських рад, які об'єднують 4354 сільських населених пункти.

Київ як столиця держави зумовлює сучасне транспортно-геогра­фічне положення району. До неї сходяться залізниці, автомагістралі, річкові шляхи. Позитивно впливає на економічний розвиток району також наявність спільного кордону 'І Російською Федерацією та Бі­лоруссю.

Займаючи 15% території України. Столичний економічний ра­йон посідає вагоме місце в її господарському комплексі. За валовою сільськогосподарського продукцією та ефективністю ЇЇ виробництва район займає передові позиції в державі. Частка його у виробництві промислової продукції України становить 10,5%, в тому числі м. Києва - 4,2%, суспільного валового продукту -- 13,1%, національного доходу - 13,8%. Тут зосереджено 15% вартості основних фондів. Ра­йон надає майже 1/3 інформаційно-обчислювальних послуг в Україні.

1.Економічна оцінка природно-ресурснго і виробничого потенці­алів.

Рівень забезпеченості району природно-ресурсним потенціалом (ГТРП) невисокий -- 78,9 % від середнього показника (за оцінкою В.П.Руденка). В структурі ПРП району переважають земельні (59,8%). водні (13,7%), лісові (8,3%), мінеральні (6,7%), природні рекреаційні (11,5%) ресурси.

Рельєф району має вигляд хвилястої рівнини із загальним на­хилом на північ і північний-схід (від 380 до 150 м), лише південно-західна частина лежить на Придніпровській та Волино-Подільській височинах. Трохи вище гіпсометричне положення Житомирської області зумовлене приуроченістю її території до пів­нічно-західної частини Українського кристалічного щита.

Район має сприятливі агрокліматичні ресурси для розвитку сільськогосподарського виробництва. Клімат району помірноконти-нєнтальний з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня становить мінус 6°С, а ли­пня 17-19°С.

Безморозний період триває 150 — 170 днів. Сума активних те­мператур (понад 10°С) коливається від 2400°С на півночі до 2700°С на півдні. От/діє на території району щороку випадає 500 —600 мм. Максимум їх припадає на літні місяці (40-—45% річної кількості опа­дів на Поліссі і 55—60% - у Лісостепу). Влітку часто бувають грози, Зливи. Позитивний запас вологи забезпечує нормальний розвиток рослинності, проте в окремі роки з прохолодним літом надмірна во­логість призводить до вимокання зернових, шкодить заготівлі сіна. Сніговий покрив на більшості території рівномірний (10-30 см), але нестійкий через часті відлиги.

За агрокліматичними відмінами всю територію району можна поділити на дві частини: північну - вологу, помірно теплу і південну - недостатньо зволожену, теплу.

Значною різноманітністю характеризуються водні ресурси еко­номічного району. На його території протікає 594 річки. Всі вони належать до басейну Дніпра. Головними ріками є Дніпро, Десна, При­п'ять, Тетерів, Сейм, Остер, Ірпінь, Трубіж. Ріки відіграють важливу роль у господарстві району. На їх берегах розміщено більшість насе­лених пунктів. Воду цих рік використовують у гідроенергетиці. Дніпро. Прип'ять, Десна широко використовуються для річкового су­дноплавства. Для потреб господарського комплексу району використовують переважно воду з річок. У структурі водозабору на промисловість припадає полонина, на сільське господарство - 1/3, решта - на комунальні потреби.

Чимало в районі невеликих озер, особливо в долинах річок Уборть (Житомирська область) і Снов (Чернігівська).

На території району 111 водосховищ, у тому числі Київське і значна частина Канівського, а також 3858 ставків.

Великі площі в районі займають болота. Вони мають важливе водорегулювальне значення. Внаслідок непродуманого осушення кі­лькість боліт у районі зменшується, зникли деякі малі річки, пересихають грунти, гинуть ліси. Це негативно впливає на режим живлення річок, рослинний і тваринний світ району, водний режим головної артерії України -Дніпра.

Грунти в межах району досить різноманітні за механічним скла­дом та фізико-хімічними властивостями. На півночі, в поліський частині району, поширені дерново-підзолисті, а в долинах річок - дерново-оглеєні, лучні та болотні грунти. Вони часто перезволожені, тому обмежено використовуються в рільництві; сприятливі для вико­ристання під пасовища і сіножаті.

У північній частині району переважають темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, відміни сірих лісових грунтів, які за правиль­ної агротехніки с сприятливими для вирощування різних сільськогосподарських культур.

Мінеральні ресурси— це здебільшого нерудні корисні копали­ни, серед них будівельні матеріали. Запаси паливних і рудних ресурсів мають місцеве значення. Більшість корисних копалин району припа­дає на Український кристалічний щит.

Серед паливних ресурсів превалює нафта. Найбільші її родо­вища - Прилуцьке, Леляківське, Богданівське, Гнідинцівське у пївдепно-східній частині району в межах Донецько-Дніпровської на­фтогазоносної провінції. Запаси нафти незначні, родовища її майже вичерпані внаслідок тривалої експлуатації.

Поклади бурого вугілля розробляються в західній частині ра­йону, у північному крилі Дніпровського буровугільного басейну (Коростишівське родовище). Воно мас низьку теплоту згоряння, значну вологість, зольність, здатне окислюватись та самозайматись, ви­користовується як енергетичне паливо. Може бути і цінною хімічною сировиною.

У поліській частині району найбільші в Україні поклади торфу. Особливо багаті на нього Чернігівська (найбільші родовища – Замглайське Ірванцівське, Смолинськс) та Житомирська (понад 701) родовищ, 2% території) області. Торф використовують для приготу­вання різних органо-мінеральних добрив, а також як дешеве паливо.

З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (титанові руди). На їх базі працює Іршанський гірничо-зба­гачувальний комбінат(Житомирська область). Збільшення видобутку ільменітів можливе з розробкою Стремигородського комплексного ільменіто-апатитового родовища. Його освоєння дасть змогу задово­льнити потреби держави в діоксиді титану й створити власну сировинну базу для отримання високоякісного апатитового концен­трату.

На виходах Українського кристалічного щита виявлено значні поклади уранових руд, видобуток їх ще не проводиться.

З будівельних корисних копалин переважає будівельний і оздоб­лювальний камінь. У межах кристалічного масиву містяться всесвітньовідомі родовища рожевих, червоних і сірих гранітів (Омелянівське, Лезниківське, Соколовогірське, Крошнянське, Коростишівське, Житомирське, Богуславське, Синявське та ін.). їх використовують для облицювання пам'ятників, монументальних спо­руд. Таке саме призначення мають лабрадорити й габро, поклади яких в районі становлять відповідно 92% і 94% від усіх покладів цих цін­них каменів в Україні. Найбільш поширені вони, як і граніти, в Житомирській області (Головине, Кам'яний Брід, Городище, Синій Камінь, Турчинка, Рудня, Кам'янка та ін.).

У Головинському й Поромівському родовищах добувають ма­рмур і пегматити, які застосовують як облицювальний матеріал, а пегматити ще й у фарфор-фаянсовій промисловості, емалевому, аб­разивному виробництвах, для виготовлення електроізоляторів.

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com