У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Продовольчий комплекс України: функціонально-галузева і територіальна структура

Продовольчий комплекс України: функціонально-галузева і територіальна структура

ПЛАН

ВСТУП 3

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ 6

2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ. РОСЛИННИЦТВО І ТВАРИННИЦТВО ЯК «ПОСТАЧАЛЬНИКИ» СИРОВИНИ ДЛЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ 10

3. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 18

3.1. Аналіз виробництва у продовольчому комплексі 18

3.2. Попит та пропозиція на ринку харчової продукції 29

4. ШЛЯХИ І УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ТОРГІВЛЮ . 33

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 39

ДОДАТОК 1. 41

ВСТУП

Мета моєї курсової роботи полягає в спробі вивчити продовольчий комплекс України, який включає в себе підприємства харчової промисловості України; розкрити його функціонально-галузеву і територіальну структуру, а також частку кожного компоненту в сучасній системі виробництва.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає у тому, що на сучасному етапі розвитку склалося скрутне економічне становище для всього народного господарства України і особливо для продовольчого комплексу, оскільки ця область дуже залежить від інших областей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і, особливо, платоспроможності населення. У цей скрутний час більшість громадян країн вимушена економити кожну копійку власного заробітку. А ще наша харчова промисловість вимушена конкурувати з сусідніми країнами – де продукти харчування дешевші. Але в своїй більшості, щоб заощадити, до України поставляються неякісні продукти, або взагалі ті, в яких вийшов термін реалізації, нерідко товари підроблюються, а через недосконале і невідпрацьоване законодавство дуже важко відстежувати такі товари, і тому покупці купують цю продукцію, ставлячи власну харчову промисловість в глухий кут. Тому харчова промисловість не має нагоди через те, що продукти не розкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити нову сировину. Беручи кредити для розрахунків, вона також ставить себе в залежність, а то і навіть втрачає право власності на власне підприємство.

Також великі проблеми має сировинна база харчової промисловості – сільськогосподарське виробництво. У кожного сільгоспвиробника велика заборгованість до держбюджету, через що їх рахунки в банках закриваються, вони не мають нагоди розплатитися з постачальниками – запчастин, нової техніки, паливно-мастильних матеріалів – також потрапляють в залежність, від бізнесменів, і вимушені віддавати продукцію за мінімальною ціною, трохи покриваючи власні витрати. І навіть ціни, по яких закуповуються продукти сільгоспвиробництва державою – також далекі від світових.

Але і в такій скрутній обстановці продовольчий комплекс функціонує – шукає шляхи подолання проблем – інвесторів, з-за кордону і у власній державі, вводить нові технології і устаткування тощо.

Харчова промисловість включає виробництва, що забезпечують населення продуктами харчування. Вона більш ніж інші галузі пов'язана з сільським господарством, оскільки одержує від нього сировину (зерно, молоко, картоплю, цукровий буряк і ін.) і входить до складу агропромислового комплексу. Велике значення мають міжгалузеві зв'язки харчової промисловості з машинобудуванням, енергетикою й іншими галузями промисловості.

Одна група виробництв харчової промисловості – підприємства цукрової, олійної, виноробної, круп'яної, а також чайної, консервної і рибної промисловості – розміщується ближче до джерел сировини (сільськогосподарської сировини). Так, наприклад, підприємства по консервації овочів, фруктів знаходяться в Центрі України, де розташований крупний Придніпровський Агропромисловий комплекс, в Приазов'ї і Криму, де зосереджені, наприклад виноградні угіддя. М'ясокомбінати створюються в місцях, де розвинене скотарство, оскільки вигідніше перевозити м'ясо, а не живу худобу і т.д. Заводи по виробництву рибних консервів розміщуються в крупних районних і обласних центрах, таких як Харків, Луганськ, Київ, Дніпропетровськ, Вінниця і т.д Цінні сорти риби, крабів, ікру до України імпортують і лише мала частка запасів риби зосереджена безпосередньо в Криму і Приазов'ї, де Україна має вихід до моря. Проте останніми роками вилов морепродуктів значно скоротився.

Інша група виробництв харчової промисловості – підприємства хлібопекарської, макаронної, кондитерської, пивоварної і іншої промисловості – розміщуються в основному в місцях споживання продукції (у крупних населених пунктах).

Таким чином, розвиток і розміщення підприємств харчової промисловості визначається: розміщенням населення (споживачі), спеціалізацією сільського господарства (джерела сировини), і, звичайно, умовами транспортування готової продукції.

Різноманітність сировини і наявність споживачів харчових продуктів у всіх регіонах обумовлюють повсюдне розповсюдження підприємств харчової промисловості. Але в одних місцях вони обслуговують потреби місцевого населення, в інших – створюють продукцію для багатьох районів країни.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ

В Україні розвинені майже всі відомі в світі галузі промисловості. Перше місце по виробництву продукції серед галузей промисловості займає чорна металургія (23,1 %).

Далі слідують машинобудування (15,5 %) і харчова (15,0 %) промисловість, електроенергетика (14,7 %), паливна (11,5 %), хімічна і нафтохімічна галузі (по 6,5 %).

Окремі галузі промисловості, наприклад паливна і електроенергетика, чорна і кольорова металургія і деякі інші, формують міжгалузеві промислові комплекси. Це системи економічно зв'язаних між собою виробництв, діяльність і розміщення яких технологічно і територіально обумовлені. Найважливішими міжгалузевими промисловими комплексами є: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, лісовиробничий.

Окремі галузі, взаємодіючи між собою, утворюють складні народногосподарські комплекси. Наприклад, харчова і легка промисловість, використовуючи сільськогосподарську сировину, виробляють продукти харчування і товари народного споживання, забезпечуючи ними населення.

Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей, в Україні весь час змінюється. Так, протягом останнього десятиліття поступово зростає частка машинобудування, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості і зменшується частка чорної металургії, харчової, хімічної, нафтохімічної промисловості. Достатньо стабільна частка електроенергетики і промисловості будівельних матеріалів.

В даний час в Україні працюють державні і недержавні підприємства. Більшість підприємств, які випускають однорідну продукцію або мають між собою тісні виробничі зв'язки, входять до складу виробничих об'єднань.

Деякі підприємства і об'єднання утворюють комбінати, де поєднуються такі виробництва, які або є послідовними стадіями обробки сировини, або обслуговують один одного, або спільно використовують відходи виробництва.

Кожне сучасне промислове підприємство має певну спеціалізацію, яка передбачає виготовлення однорідної продукції. Підприємства (цехи, ділянки) виробляють якийсь один продукт, його окремі вузли і деталі або виконують окремі операції (відливання, штампування, механічна обробка, збірка). Спеціалізація виробництва сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції, зниженню витрат і т.д.

Обов'язковою для спеціалізованих підприємств є кооперація — тісна і постійна співпраця з метою виготовлення якої-небудь продукції (наприклад, деталей і вузлів для автомобілів).

Суспільство зацікавлене у високій ефективності виробництва, яка визначається співвідношенням готового продукту і витрат (праця, матеріали) на його виготовлення. Чим менше витрати на випущену продукцію, тим ефективніше виробництво. Показником ефективності є собівартість.

Собівартість — це витрати підприємства (у грошах) на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

Одним з найважливіших шляхів підвищення ефективності виробництва в країні є раціональна територіальна організація господарства. Вона передбачає науково обгрунтоване розміщення взаємозв'язаних окремих галузей і виробництв на території країни.

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com