У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Природний приріст населення

Сторінка 2

Народжуваність населення — це процес дітонародження в певному поколінні людей або в сукупності поколінь — населенні. Для характеристики народжуваності використовується система показників:

· загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1000 жителів, що вимірюється проміле);

· вікові коефіцієнти народжуваності (число народжених живими \ матерів певного віку на 1000 жінок того ж віку);

· сумарний коефіцієнт народжуваності, що розраховується як сума однорічних вікових коефіцієнтів народжуваності, поділена на 1000 (тобто з розрахунку на одну жінку), та ін. У і 985—1990 pp.;

· загальний коефіцієнт народжуваності в світі становив 27,1% (I960—1965 pp. — 35,6%), в Африці — 44,7, Латинській Америці — 29.1. Північній Америці — 15,0, Азії — 27,6, Європі — 13,0, Австралії та Океанії 20.1%. У більш розвинених регіонах він становив 14,6, у менш розвинених 31.0%.

Смертність населення — процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники: загальні коефіцієнти смертності (тобто число померлих із розрахунку на 1000 осіб), віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності з розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн є характерною досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання. потім — новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить високою є частка хвороб органів дихання (переважно у дітей і людей похилого вік}') та органів травлення. У 1995—2003 pp. смертність у світі становила 3,45%, в Африці —6,2%, Латинській Америці — 3,55, Північній Америці 1,81, Азії — 3,48, Європі — 1,72, Океанії — 2,51; у більш розвинених регіонах — ! ,89, менш розвинених — 3,9%.

2. Динаміка чисельності населення

Динаміка чисельності населення на Землі звичайно визначається відношенням показників народжуваності і смертності. В ряді країн

світу на зміну чисельності населення суттєво впливають міграційні процеси. У деяких країнах в окремі роки значення їх більше, ніж природного приросту або зменшення населення. Наприклад, у середині XIX сторіччя еміграція у США, Канаду, Австралію і Нову Зеландію була вище, ніж природний приріст. Аналогічну картину відзначено в Ізраїлі у 60—80-і роки XX сторіччя. В Ірландії, навпаки, через еміграцію населення скоротилось з 6,5 мли \ 1841 році до 2,9 мли. чоловік у 1966.

Прискорений ріст чисельності населення Землі — основна особливість демографічного процесу післявоєнного періоду. Як причини цього явища?

Як показують дослідження, протягом багатьох тисячоліть кількість населення земної кулі зростала повільно. Це можна пояснити низьким рівнем розвитку виробничих сил і великою залежністю від природи на ранніх етапах її розвитку.

У стародавні часи і в період середньовіччя народжуваність була майже скрізь близькою до фізіологічного максимуму, але високою була і смертність Це зумовлювало або відсутність, або Незначний приріст населення (епідемії, голод, війни та ін.).

За розрахунками вчених, до кінця палеоліту (приблизно 15— 16 тис. років тому) чисельність населення Землі досягла близько 3 млн. чоловік.

З розвитком виробничих сип, переходом до землеробства і скотарств;) суттєво зменшився вплив природного середовища на людину. (Був зроблений поштовх до зростання чисельності населення, внаслідок чого 4—5 тис. років тому населення Землі складало орієнтовно понад 25 млн. чоловік, а 3 тис. років тому — понад 50 млн. (С. І. Брук, 1986). Основна частина населення в той період розміщувалась у центрах стародавньої цивілізації — у Стародавньому Єгипті, Дворіччі, на Індо-Ганзькій низовині, у долинах Хуанхе та Янцзи. оазисах Середньої Азії.

Подальший інтенсивний ріст населення пов'язаний з використанням металів для виготовлення засобів виробництва, удосконаленням засобів землеробства і скотарства, застосуванням нових важливих технічних винаходів. Спеціалісти вважають, що на Землі жило 150— 250 млн. чоловік (чисельність населення за 1000 років збільшилась у 3—5 разів). Причому люди розміщувалися вкрай нерівномірно: 2/3 усього населення світу жило в Азії. Найбільші скупчення його виникли в Китаї (50 млн. чоловік), країнах Південноазіатського субконтиненту (35 млн.) і в Римській імперії (48 млн.). На гой час в Америці, Австралії з Океанією та на території колишнього Радянс­ького Союзу проживало менше 6% населення планети.

За 19 сторіч нашої ери чисельність населення Землі зросла в 9,6 раза, причому за 15 сторіч — лише у 2,5 раза, а за останні 4 — у 3,8. Варто зазначити, що в окремі сторіччя через страшні епідемії чисельність населення в окремих районах не тільки не зростала, а навіть зменшувалась.

За перші 1000 років нашої ери населення Землі збільшилось усього в 1,5 раза, а в Європі залишилось без змін. Основна частина населення, як і раніше, мешкала в Азії (135 млн. чоловік, або понад 55% людства). Значна частина населення Азії була зосереджена в Китаї, Індії, Турції, Ірані, Японії; в Європі у Франції, Італії; Іспанії; в Африці — в Єгипті і Нігерії.

За наступні 500 років чисельність людства зросла в 1,6 раза. Особливо швидко зростало населення в Європі і Росії (більш ніж у 2 рази), на Азіатському континенті, особливо в Японії (з 4,5 млн. в 1000 році до 17 млн. у 1500 році) Чисельність населення Африки за цей час майже не змінилась.

Темпи приросту населення стали помітно зростати з XVI сторіччя, особливо в країнах капіталізму, де з ростом промислового виробництва, розвитком сільського господарства, значно збільшилось виробництво продуктів харчування, значних успіхів досягла медицина. Все це не могло не позначитись на демографічній ситуації в регіонах.

Особливо різко збільшився приріст населення у другій половині XVI сторіччя в зв'язку промисловою революцією у ряді західноєвропейських країн

Так, якщо в період з 1500 до 1750 року населення збільшилось менш ніж на 300 млн. чоловік (щорічний приріст 2%), то за 150 років (з 1750 по 1900 рік) — на 910 млн. чоловік (приріст 4% на рік), при цьому в другій половині XIX сторіччя приріст населення досяг 6% за рік (різке зниження дитячої смертності при стабільній народжуваності).

За чотири сторіччя (1500—1900 роки) суттєво змінилася географія населення. Після великих географічних відкриттів значно зросли еміграційні процеси, особливо в Австралію й Америку. Так, при загальному зростанні чисельності населення у світі за цей період у 3,8 раза населення Австралії Збільшилось у 19 разів, Америки — в 10,4 раза. Населення Росії і Західної Європи за Цей період збільшилось у 8,1 і 4,1 раза відповідно. Водночас в А лі в 3,4, а в Африці — тільки я 2,4 раза (за рахунок інтенсивного вивозу мільйонів рабів работоргівцями).

У 1900 році в Китаї і країнах Південноазіатського субконтинентах проживало 765 май. чоловік (47% усього населення Землі), далі за чисельністю населення йшли Росія — 130 мли., США — 76 млн.,

Японія — 45 млн., Німеччина — 43 млн., Франція — 41 млн. та Індонезія 38 млн. чоловік.

У великих країнах Латинської Америки — Бразилії і Мексиці проживало відповідно 18 і 13 млн. чоловік.

У XX сторіччі населення Землі збільшилось більш ніж на 3 млрд., чоловік. тобто майже в 2,9 раза. Найшвидше воно зростало в Латинській Америці (в 6,1 раза) та Африці (в 4,7 раза), найповільніше в Західній Європі (в 1,7 раза), колишньому Радянському Союзі (в 2,1 раза). Причина цього — міграції. Вони значно прискорили зростання населення в Західній півкулі, Австралії і Новій Зеландії. Мали значення і наслідки двох світових війн, особливо згубних для країн Західної Європи і колишнього радянського Союзу. Демографічне становище СРСР погіршилось ще й унаслідок громадянської війни І а проведення масових репресій у роки сталінізму. Найзначнішим був природний приріст населення у країнах третього світу. Тут показник був значно вищим. ніж у розвинутих країнах.

1 [2] 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com