У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Рекреаційний комплекс Карпат

Рекреаційний комплекс Карпат

ПЛАН

Вступ.

Рекреаційний комплекс Карпат як складова частина територіальної соціальної системи.

2. Передумови розвитку територіально-рекреаційного комплексу Карпат:

природні;

соціально-економічні.

3. Сучасний рівень розвитку, структура та характеристика територіально-

рекреаційного комплексу Карпат.

4. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційного

господарства Карпатського регіону.

Висновки.

Вступ

Унікальність економіко та політико-географічного положення Українських Карпат - очевидна. А розгляд даного регіону, як частини цілісної гірської системи – Великої Карпатської дуги, дає право припустити, що основними напрямками розвитку тут будуть такі види діяльності, як туризм та рекреація. Комплексний аналіз природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону України підтверджує, що таке припущення має місце.

Сучасна людина живе в надзвичайно складному середовищі. У неї виникає потреба відпочити, потрапити у те середовище, де пройде її емоційна та фізіологічна втома. Потреба населення в рекреаційній діяльності – це тільки одна частина соціальних та економічних передумов розвитку рекреації взагалі та в Карпатському регіону зокрема.

З іншого боку – економічна криза в нашій країні привела до особливо гострих соціальних проблем населення гірських регіонів: безробіття, незначні площі сільськогосподарських угідь, специфіка проживання в горах. Тому, розвиток саме туристсько-рекреаційної діяльності, приведе до вирішення деяких з них. Створення робочих місць в даній галузі буде сприяти росту первинної зайнятості в туристсько-рекреаційній сфері, поведе за собою зростання вторинної зайнятості – збільшення кількості робітників у будівництві, сільському господарстві, в зв’язку, в торгівлі, тощо.

Завдання моєї курсової роботи полягає у глибшому вивченні територіально-рекреаційного комплексу Карпат, зокрема, природних, соціально-економічних, демографічних, історичних передумов його розвитку, структури ТРК, а також у визначенні проблем та напрямів подальшого розвитку рекреаційного господарства в сучасних умовах перехідного періоду до ринкових відносин.

Рекреаційний комплекс Карпат як складова частина територіальної соціальної системи

Українські Карпати - рекреаційний регіон України, в якому зосереджено третину рекреаційного потенціалу країни. Це фармакологічно активні цілющі води різного хімічного складу, родовища озокериту і лікувальних грязей, чисте гірське повітря, багата гірська рослинність гірських ландшафтів Карпат і їх передгір’я, які створюють умови для розвитку сітки курортів, туристичних закладів. Сучасний поділ праці досяг такого рівня, коли рекреація не може розвиватися окремо, без органічного зв’язку з іншими галузями народного господарства. Посилюються зв’язки і створюються нові між закладами рекреаційної спеціалізації, а також між галузями інфраструктури, які формують складну міжгалузеву територіальну систему – територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).

Розвиток спеціалізованих функціональних підсистем ТРК прив’язано до визначених територіальних зосереджень природних рекреаційних ресурсів.

В сучасних умовах взаємозв’язок природокористування рекреаційної та інших підсистем народногосподарського комплексу регіону важливе значення має економічна оцінка окремих зосереджень природних рекреаційних ресурсів, так званого регіонального природно-ресурсного потенціалу рекреації. Визначне місце в природно-ресурсному потенціалі Карпатського регіону належить потенціалу санаторно-курортного лікування.

В Карпатах є потужні природно-ресурсні можливості організації зимових видів рекреаційної діяльності, зокрема, гірськолижної.

Розташуванню рекреаційних ресурсів в територіальному плані характерна нерівномірність, дискретність, що впливає на процес просторової організації територіальних рекреаційних комплексів. Важливою передумовою оптимізації територіального планування і організації підсистем ТРК є районування його природно-ресурсної бази.

В Карпатському регіоні можна виділити три зони: Передкарпатська і Закарпатська курортно-оздоровча і Гірсько Карпатська туристсько-оздоровча, а в їх межах окремі підзони і місцевості. На базі їх ресурсів розвиваються територіальні підсистеми Карпатського територіального рекреаційного комплексу різних рангів.

Поряд з природними в регіоні велике значення мають історико-культурні рекреаційні ресурси: історичні, історично-архітектурні пам’ятки, визначні місця, традиційні народні промисли і ремесла, пам’ятки народної творчості. В цьому регіоні є багато старовинних замків, кам’яних фортець, церков та інших культових споруд. Все це також сприяє розвитку рекреації, особливо пізнавального туризму.

Супутня галузь санаторно-курортного лікування Карпатського ТРК функціонує головним чином на природно-ресурсній базі Передкарпатської курортно-оздоровчої зони. Тут сформувалися і розвиваються три рекреаційних підрайони: Північний, Західний і Південний. Ядром Західного підрайону служить один із найбільших і найкрупніших курортів – Трускавець.

Другим рекреаційним центром підрайону є Східниця – перспективна рекреаційна місцевість. Північний рекреаційний район займає друге місце в регіоні за числом рекреантів. Тут розташований другий по значенню курорт – Моршин. Гідромінеральною базою курорту служать високо мінералізовані розсоли. Неподалік від курорту знаходяться запаси торф’яної грязі, яка містить сірководень.

Третій Піденний рекреаційний підрайон окрім туризму спеціалізується на кліматолікуванні. В Яремчі, Ворохті, Косові та інших пунктах функціонують кліматолікувальні санаторії.

Великі перспективі для розвитку рекреації має Східно-Закарпатський рекреаційний підрайон. Крім розвитку санаторно-курортного лікування тут важливе місце посідає оздоровчий та пізнавальний туризм.

2. Передумови розвитку територіально-рекреаційного комплексу Карпат

Українські Карпати з їх сприятливими природними умовами і багатими лікувальними ресурсами відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. по сумарній бальній оцінці рекреаційних умов вони поступаються тільки Криму (відповідно 16 і 17 балів). Їх рекреаційний потенціал є високим і складає 29,2% загальнодержавного.

В карпатському регіоні сформувався рекреаційний комплекс, який являє собою сукупність рекреаційних закладів і підприємств інфраструктури, які об’єднані тісними виробничими і економічними зв’язками , а також загальним використанням природних і економічних ресурсів.

На території Українських Карпат функціонує більш як 50 санаторіїв, майже сотня туристичних готелів, баз. Санаторно-курортне лікування і відпочинок в Карпатах – основні функціональні підсистеми регіонального рекреаційного комплексу, які опираються в своєму розвитку на унікальну по різноманітності і багатству природно-ресурсну базу.

Згідно природно - економічній класифікації, яку розробив О.Мінц, природні рекреаційні ресурси відносяться до групи невиробничої сфери. Для їх економічної оцінки найбільш важливим є природно – функціональний підхід. На його основі можна в Українських Карпатах виділити дві основні групи природних рекреаційних ресурсів:

санаторно-курортного лікування (або лікувальні);

туризму і активного відпочинку.

Саме ці ресурси служать базою розвитку всіх субгалузей рекреаційного комплексу, наприклад, в групі природних лікувальних ресурсів такими галузями є бальнео-, грязево-, озокерито- і кліматолікування, забезпечення запасами мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, а також лікувальними властивостями клімату.

Природні рекреаційні ресурси можна класифікувати і по взаємовідношенням видів використання. При цьому виділяють дві групи:

спеціалізованого або цільового (сугубо рекреаційного) використання;

багатоцільового використання.

До першої групи відносять запаси мінеральних вод і лікувальних грязей, до другої – ресурси комплексного використання (кліматичні, водні). Останні це – ресурси, освоєння яких в не рекреаційних цілях знижує або виключає можливість їх використання для відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення (наприклад, озокерит). Важливо також виділення вичерпних (відновних та невідновних) і невичерпних природних рекреаційних ресурсів (екологічний підхід), а також ресурсів вузько локалізованого і площинного розповсюдження.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com