У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації

Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації

Тисячолітня історія свідчить про те, що Кримській півострів має сприятливі умови для розвитку виноградарства, яке у всі часи приносив жителям Криму високі доходи. Зрозуміло, що відродження агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, сучасний стан якого викликає величезні занепокоєння, потрібно розпочинати з пріоритетних галузей, які не тільки швидко забезпечать підйом економіки агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, але й здійснять сприятливий вплив на розвиток основної галузі Криму – рекреаційної.

Основні публікації останніх років з питань сучасного стану, відродження та розвитку виноградарства та виноробства Автономної Республіки Крим належать вченим-аграрникам Ніколаєву Є.В., Авідзбі А.М., Новикову Ю.Н., Дикань А.П., Копилову В.І., Карзову В.Ф., економісту Черемісіній С.Г., а також зустрічаються поодинокі пуб-лікації у періодичних виданнях.

Виробництво винограду та продуктів його переробки завжди було одним з бюджетоформуючих напрямків господарської діяльності агропромислового комплексу Криму, і тому його зберігання та подальший розвиток є особливо важливим завданням.

Не випадково, у кінці 50-х років минулого століття площа виноградників у Криму досягла 152 тис. га, а валові збори винограду складали більше 600 тис. т. Одначе, в даний час ці галузі зна-ходяться у стані глибокої депресії [3, с. 4]. За останнє десятиріччя значно скоротилися площі виноградників. Якщо у 1992 році вони займали площу 53,8 тис. га, то у 2002 році – всього 32,0 тис. га. Валовий збір ягід знизився від 264,6 тис. т у 1990 р. до трохи більше 55 тис. т у 2002 р. Після 1990 року, включно до сьогоднішнього часу, щорічно вибуває від 2 до 4 тис. га виноградників [2].

За останні 10 років фактична врожайність винограду по Криму в цілому складала 20-25% від потенційно можливого рівня [1, с. 212]. В таблиці 1 подано статистичні дані з динаміки вироблення виноградного вина по регіонах Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації. За даними агроформувань та господарств 6,72 тис. га (21%) виноградників безперспективні, не окупають витрат та підлягають невідкладної реконструкції. Скорочення об’ємів галузі до сьогоднішніх розмірів обумовило виникнення масового безробіття у кримських селах.

Останнім часом до економічних факторів додались й кліматичні: зимові та весняні морози, посухи у весняно-літні періоди вегетації. Все це негативно відбивається на виноградних насадженнях. Вони передчасно втрачають продуктивність, старіють.

Останніми роками негативний вплив здійснюють соціально-економічні фактори: ріст цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та пестициди, шпалерний дріт , виноградні кілки, інші матеріали; незбалансованість між цінами на кінцеву виноробну продукцію та рівнем грошових доходів населення веде до зниження попиту на вино. Внаслідок труднощів, що виникли із збутом продукції, винзаводи затоварились, а ринок заполонила маса фальсифікованих вин, коньяків, різних сурогатів та ін. алкогольної продукції низької якості. При цьому держава поклала надмірний податковий тиск на виробників вина [2].

Необхідно зазначити, що нищівного удару виноградарство та виноробство Криму зазнало у середині 80-х років минулого століття внаслідок відчайдушної боротьби керівництва партійної організації з пияцтвом та викоріненням виноградарства. Тоді розкорчували не лише кілька десятків тисяч промислових виноградників, але й закрили десятки винзаводів з унікальним обладнанням та порізали на металобрухт новенькі, щойно виготовлені виноградозбиральні комбайни [4].

Перехід виноградарсько-виноробної галузі до ринкових відносин призвів до істотної трансформації системи виробничих відносин: значно погіршились показники ефективності ведення галузі, змінився сортовий склад насаджень, брутально погіршуються технології культивації винограду, не дотримуються напрямки використання врожаїв, що отримуються, а ринок фальсифікованої вино-продукції досяг загрозливих масштабів й не підлягає державному регулюванню [1, с. 211].

У багатьох господарських формуваннях експлуатуються виноградні насадження віком 35-40 років, із застарілими енерго- та ресурсоємними схемами посадки та морально застарілими сортами, що обумовлює низьку врожайність, невідповідність якості виноградарської продукції вимогам ринку, а також високу собівартість виноматеріалів [1, с. 211].

У 1998 р. була розроблена Програма розвитку виноградарства Криму, також наказом Міні-стерства аграрної політики АР Крим № 385 від 28 грудня 2001 року було затверджено державну Програму розвитку виноградарства та садівництва на 2002-2004 роки, але на сьогоднішній день вони реально майже не працюють.

Негативну роль в розвитку виноградарства АРК відіграє недосконалість українського аграрного законодавства, нездатність зберегти унікальні виноградарські райони та забезпечити раціональне розміщення виноградників, стійку підтримку галузі державою. Необхідно прийняти заходи для затвердження та введення в дію “Закону про виноград та вино”, який повинен стати головним нормативним документом, що регулює розвиток виноградарства та виноробства України та Криму [1, с. 220]. Стабілізація та покращення стану виноградарства АРК неможливі без державної підтримки, в тому числі у вигляді пільгового кредитування господарств, що здійснюють закладку нових виноградників та реконструкцію існуючих. Надійними інвесторами у виноградарстві повинні стати заводи вторинного виноробства, що формують власні стійкі сировинні зони, в т. ч., що вкладають гроші в розвиток розсадницької бази галузі [1, с. 220]. Особливою статтею прибутку від винограду повинен стати столовий виноград. При цьому оптимальним співвідношенням між технічним та столовим сортами винограду за площами, що вони займають може бути 4:1. Пріоритетного значення набуває тісна взаємодія підприємств галузі з обслуговуючими їх науковими закладами, побудована на принципах наукового маркетингу – корпоративності, пріоритетності, цільового фінансування та конкретного практичного застосування [1, с. 221].

У зв’язку з високим попитом на свіжий виноград та натуральне вино, площу виноградників у Криму в подальшому (в період до 2015 р.) необхідно довести до 85-90 тис., а валові збори ягід до 600 тис. т. Відродження кримського виноградарства найсприятливішим чином відіб’ється на роз-витку виноробства, що, в свою чергу, позитивно відобразиться на економіці Криму та його іміджі як рекреаційно-туристичного центру [3, с. 5].

Відсоток використання потужностей підприємств виноробної промисловості складає лише 15%. Знизилось виробництво на таких базових підприємствах галузі як завод шампанських вин “Новий Світ”, Ялтинський винзавод НПАО “Масандра”. Загаломпо виноробній промисловості АРК відмічено зниження об’ємів виробництва в натуральному виразі. Зниження об’ємів виробництва виноробної продукції обумовлено труднощами у збуті готової продукції – внаслідок низької купівельної спроможності населення, неконкурентності виноробної продукції у ціновому спів-відношенні з горілкою, процесу заповнення ринку імпортною та фальсифікованою продукцією [2]. Однією з головних проблем виноробства є нестача сировини. У цих умовах на підприємствах вторинного виноробства намітилася тенденція до створення власної сировинної бази. Істотною проблемою виноробної галузі є недосконалість матеріально-технічної бази: високий ступінь зно-шення основних фондів виноробних підприємств (близько 50%), моральне застаріння обладнання, слабкий розвиток вітчизняної промисловості з виробництва допоміжних матеріалів для виноробства. Необхідно залучення інвестицій або виділення грошових засобів з інноваційного фонду для технічного переозброєння галузі виноробної промисловості, тому що власних засобів у підприємств вкрай недостатньо, а нестача діючої кредитної політики – високий рівень кредитних ставок – не сприяє залученню кредитних засобів для вирішення цієї проблеми [2].

Нагальними питаннями є також відновлення старих чи пошук нових ринків збуту винограду і кримських вин. Перехід до ринкової економіки та приватизація землі у колишніх виноградних і садівничих господарствах вимагають невідкладного законодавчого вирішення й довгострокової оренди землі для створення багаторічних насаджень. Отже, ухвалення Верховною Радою України доопрацьованого Закону “Про виноград і вино” є нагальною проблемою часу і вітчизняної економіки [4].

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com