У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Короткий філософський словник

Сторінка 4

40. НОМІНАЛІЗМ, направлення схоластич. філософії сер. сторіччя, яке в протилежність реалізму, заперечувало реальне існування загальних понять (універсалій), вважаючи їх лише іменами (лат. nomen - ім'я, nominalis - іменний, звідси назв.), словесними позначками, що відносяться до безлічі подібних одиничних речей (крайній, або точний, Н. - І. Росцелін та ін.), або чисто мисліт. утворень, існуючих в розумі людини (концепти, звідси назв. цього "помірного Н." - концептуалізм; засн. П. Абеляром). Виник в 11-12 ст., отримав особливий розвиток в 14-15 ст. (У. Оккам і його школа).

40. РЕАЛІЗМ (від сер. сторіччя. лат. realis - речовинний, дійсний), в філософії - направлення, що визнає реальність, що лежить поза свідомістю, яка тлумачиться або як буття ідеальних об'єктів (Платон, сер. сторіччя. схоластика), або як об'єкт пізнання, незалежний від суб'єкту, пізнав. процесу і досвіду (філос. Р. 20 ст.). Сер. сторіччя. Р. затверджував, що універсалії (загальні поняття) існують реально і незалежно від свідомості. Р. науковий - направлення в сучас. зах. філософії науки, що визнає існування об'єктивної реальності і можливість її істинного пізнання в ході іст. еволюції наук. теорій. Осн. предст. - Х. Патнем, У. Селларс, М. Хессе, А. Масгрейв, Г. Харре.

41. ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos - бог і . Логія) (богослов'я), сукупність реліг. доктрин і вчень про суттєвість і чинність Бога. Припускає концепцію абс. Бога, що повідомляє людині знання про себе у відкриттях. В точному сенсі про Т. прийнято говорити стосовно іудаїзму до христ-ва і ісламу.

42. ТОМІЗМ, вчення Фоми Аквінського, засноване ним направлення католіч. філософії і теології, що з'єднало христ. догмати з засобом Аристотеля. В 13 ст. зайняв волод. положення в схоластиці, відтіснивши августиновський платонізм і протистоячи аверроїзму.

42. НЕОТОМІЗМ, найбільш вплив. філос. школа в католіцизмі, виходить з вчення Фоми Аквінського, проголошеного в 1879 р енцикліке папи Льва XIII един. істинною філософією; сучас. етап. в розвитку томізма. Розповсюджений в Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Германії, США, країнах Лат. Америки. Предст. - Е. Жильсон, Ж. Маритен, М. Грабман (M. Grabmann) і ін. Гол. центр - Висш. ін-т філософії при ун-ті в Лувенє (засн. Д. Мерсьє в 1888).

43. АВЕРРОЇЗМ, направлення в зах.-європ. філософії 13-16 ст., що розвивало ідеї Ібн Рушда (Аверроеса) про вічність і нествореність світу, про єдиний, загальний для всіх людей світовий розум як субстанциальну основу індивідуальних душ (звідси слідувало заперечення їх безсмертя), а також вчення про подвійну істину. Виник в Паризькому ун-ті, протистоял як августіанству, так і томізму. Був засуджений католіч. церквою. Гол. представник - Сигер Брабантський.

44. Ренесанс, (відродження) період в культурному і ідейному розвитку країн Зах. і Центр. Європи (в Італії 14-16 ст., в ін. країнах кін. 15-16 ст.), перехідний від культури сер. сторіччя. до культури нового часу. Відрізняючі риси культури В.: світський, антиклерік. характер, гуманістич. світогляд (гуманізм), звернення до культурної спадщини античності, немов би "відродження". В. виникло і найскравіше всього виявилося в Італії, де вже на рубіжі 13-14 ст. ( Проторенесанс) його провозвістниками виступили поет Данте, митець Джотто і ін. Творчість діячів В. проникнута вірою в необмежені можливості людини, її волі і розуму, запереченням схоластики і аскетизма (гуманістич. етика італійнців Лоренцо Валлі, Піко делла Мірандоли і ін.). Пафос затвердження ідеалу гармоніч., розкріпаченої творч. особистості, краси і гармонії дійсності, звернення до людини як до вищ. початку буття, відчуття цільної і стрункої закономірності світобудови придають мистецтву В. більшу ідейну значимість, велич. героіч. масштаб. В архітектурі ведучу роль стали грати світські споруди - суспіл. будинки, палаци. Використовуючи ордерне членування муру, арочні галереї, колоннади, зведення, бані, архітектори (Брунеллескі, Альберті, Браманте, Палладіо в Італії, Леско, Делорм в Франції) придали своїм будівлям величеств. ясність, гармонійність і відповідність людині. Митці (Донателло, Мазаччо, Пьєро делла Франческа, Мантенья, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тіциан, Веронезе, Тінторетто в Італії; Ян ван Ейк, Рогір ван дер Вейден, Брейгель в Нідерландах; Дюрер, Нітхардт, Хольбейн в Германії; Фуке, Гужон, Клуе в Франції) послідовно оволодівали худ. відбиванням всього багатства дійсності - передачею обсягу, просторості, світла, зображенням людської фігури і реальної середи - інтер'єру, пейзажу. Літ. В. створила такі пам. непреходящі цінності, як "Гаргантюа і Пантагрюель" (1533-52) Рабле, драми Шекспіра, ром. "Дон Кіхот" (1605-15) Сервантеса і ін., органічні що з'єднали в собі інтерес до античності з зверненням до нар. культури, пафос комічного з трагізмом буття

В епоху В. розповсюдились філос. ідеї неоплатонізма (Фічіно) і пантеізма (Патриці, Бруно і ін.), були зроблені видатні наук. відкриття в області географії (Великі географічні відкриття), астрономії (розробка Коперніком геліоцентрич. Системи світу), анатомії (Везалій).

45. РЕФОРМАЦІЯ (від лат. reformatio - перетворення), суспіл. рух в зах.і центр. Європі в 16 ст., направлений проти католіч. церкви. Початок Р. поклав виступ М. Лютера в 1517 р. в Германії. Ідеологі Р. висунули тези, якими фактично заперечувалась необхідність католіч. церкви з її ієрархією і духівництва взагалі, відкидалось католіч. Священне Віддання, заперечувалися права церкви на зем. багатства і ін. Осн. напрямки Р.: бюргерська (Лютер, Ж. Кальвін, У. Цвинглі); народна, вимога ,що з'єднувала упразднення католіч. церкви з боротьбою за встановлення рівності (Т. Мюнцер, анабаптисти); королевсько-княжеське, що відбивало інтереси світської влади, що прагнула зміцнити владу, захопити зем. володіння церкви. Під ідейним стягом Р. минали христ. війна 1524-26 в Германії, Нидерл. і Англ. Р. поклала початок протестантизму (в вузькому сенсі Р. - проведення реліг. перетворень в його дусі).

46. АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від антропо . і центр), переконання, згідно якому людина є центр і вищ. мета світостворення.

47. ГЕОЦЕНТРИЗМ, те ж саме, що геоцентрична система світу. Погляди, що існували у давнину, згідно яким Земля є нерухомим центром всесвіту біля якого обертаються Сонце і усі інші небесні светіла; з розвитком науки замінена на геліоцентричну систему світу Копєрніка.

47. Геліоцентризм, геліоцентрична система світу - вчення про центральне положення Сонца у планетній системі, що кінцево затвердилось після праць Копєрніка (1473- 1543) і прийшло на зміну геоцентричній системі світу.

48. ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria - досвід), направлення в теорії пізнання, що визнає чуттєв. досвід єдин. джерелом вірогідного знання. Протистоїт раціоналізму. Для Е. характерна абсолютизація досвіду, почуттів. Пізнання, приниження ролі раціон. пізнання (понять, теорії). Як цілісна гносеологіч. концепція Е. сформувався в 17-18 ст. (Ф. Бэкон, Т. Гоббос, Дж. Локк, Дж.Берклі, Д. Юм); елементи Е. притаманні позитивізму, неопозитивізму (логіч. Е.).

49. РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. rationalis - розумний, ratio - розум), філос. направлення, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей. Протистоїть як ірраціоналізму, так і сенсуалізму. Виступивши проти схоластики і реліг. догматизму сер. сторіччя, класичний Р. 17-18 ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Н. Мальбранш, Г. Лейбніц) виходив з ідеї прир. порядку - нескінченного причиного ланцюга, що пронизує весь світ. Наук. (тобто об'єктивне, загальне, необхідне) знання, згідно Р., досяжно тільки шляхом розуму - водночас джерела знання і критерії його істинності. Р. - один з філос. джерел ідеології освіти.

50. СЕНСУАЛІЗМ (від лат. sensus - сприймання, почуття), направлення в теорії пізнання, згідно якому відчуття, сприймання - основа і гол. форма вірогідного пізнання. Протистоїть раціоналізму. Осн. принцип С. - "немає нічого в розумі, чого не було б в почуттях" - поділяли П. Гассенді, Т. Гоббс, Дж. Локк, К. Гельвецій, Д. Дідро, П. Гольбах, а також Дж. Берклі, Д. Юм.

1 2 3 [4] 5 6 7 8

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com