У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Короткий філософський словник

Сторінка 3

25. БРАХМАНІЗМ, 2-а стадія (1-е тис. до н. е.) формування інд. Релігії - індуїзма, що развинулась в* результаті пристосування* до ведичної релігії індоарійських племен місцевих культів інд.автохтонного населення. Верховні боги - Брахма*, Вишну* і* Шива*, більшу* роль грали* анимістич. подання*, культ предків. Складний ритуал, що вчиняється* брахманами, точна* обрядова регламентація життя, аскетич. подвиги розглядалися як засоби*, що забезпечували за законом карми краще* перетілення душі (сансара) і* кінцеве звільнення від* ланцюга перероджень.

26. ДАОСИЗМ (кіт. Дао цзя або дао цзяо), китайська релігія і одна з основних релігійно-філософських шкіл. Виник в сер. 1-го тис. до н. е. На основі вірувань шаманського характеру. Філософії даосизму притаманні натуралізм, зачаток примітивної діалектики і елементи релігійної містики. Основні представники Лао-цзи, Чжуан-цзи. На початку н. е. даосизм оформився в розвинену релігію. До 12 ст. створене "Дао цзан" зведення літератури даосизму. Мета адептів даосизму досягнути єдності з першоосновою світу та й шляхом алхімії і психофізичних вправ набути безсмертя. Послідовники даосизму є в Китайській Народній Республіці, де існує Асоціація тих, що вірять даосів.

27. КОНФУЦІАНСТВО, етико-політичне вчення в Китаї. Основи конфуціанства були закладені в 6 ст. до н. е. Конфуцієм. Висловлюючи інтереси спадкової аристократії, конфуціанство оголошувало владу правителя священною, дарованою небом, а розподіл людей на вищих і нижчих (“шляхетних чоловіків” і “дрібних людішек”) загальним законом справедливості. В основу соціального влаштування конфуціанство ставило моральне самовдосконалення і дотримання норм етикету (“чи”). З 2 ст. до н. е. і до Синьхайської революції 1911-1913 конфуціанство було офіційною державною ідеологією.

28. ЕЛЕАТИ (елейська школа) ін.-грец. філософії (6-5 вв. до н. е.). Гол*. предст.: Парменід* і* Зенон* з Элеї* (звідси назв.), Мелісс* Самоський*. Відводячи гол. роль в* пізнанні мисленню, Е. ш. протиставила його почуттям*. Сприйманню як текучому* і* нестійкому; вперше в* історії філософії була висунута ідея єдиного буття, розуміючи його як безперервне*, незмінне, присутнє в* будь-якому найдрібнішому елементі дійсності, що виключає безліч речей і* їхній рух.

29. ПІФАГОРІЙЦІ - послідовники древньогрецького філософа Піфагора з о. Самсона (біля 580-500 до н. е.). П. абсолютизували абстракцію кількості і відірвали її від матеріальних речей, тим самим прийшовши до ідеалістичної філософії, згідно з якою кількісні відносини є сутністю речей. Так, відкривши, що кількісно певний інтервал полягає у основі музикальних тонів і гармонії, П. абсолютизували це відкриття у своєму вченні про космічну "гармонію сфер".На цій основі виросли піфагорійський математичний символізм і повна марновірства містика чисел, яка поєднувалась з вірою Піфагора у переселення душ.

30.СОФІСТИ від грец. Sophistes (іскуснік, мудрець, лжемудрець), в Ін. Греції люди, що мають знання в якій-небудь області:

1) професійні вчителі філософії і красномовства 4 ст. до н. е. (Протагор, Горгій, Гіппій, Продік, Антифонт, Критій та ін.). Для софістів характерно переміщення інтересів від пошуків абсолютної істини про космос і буття до вироблення прагматичних рецептів поведінки людини “без забобонів” в суспільстві (критика традиційної моралі, скептична теорія пізнання, риторична, логічна і лінгвістична теорія “переконливої промови”). З критикою софістів виступили Сократ і Платон.

2) Професійні оратори 2-5 ст. н. е., класичні зразки давньогрецької риторики, що культивували.

31. АТОМІСТИ (атомізм, атомне вчення, атомістика), вчення про перервну, дискретну будівлю матерії. До кін. 19 ст. А. затверджував, що матерія складається з окр. неподільних часток - атомів. З точки зору сучас. А. електрони - "атоми" електрики, фотони - "атоми" світла і т. д. В більш широкому сенсі А. значить дискретність об'єкту, процесу, властивості (соціальний А., логіч. А. і ін.).

32. ПЛАТОНІКИ (платонізм) в широкому сенсі - ідеалістич. течії в філософії, що знаходяться під впливом Платона (передусім його вчення про ідеї). В більш вузькому сенсі - направлення в ін.-грец. філософії з 4 ст. до н. е. (див. Академія платоновська, Середній платонізм). З 3 ст. н. е. гол. формою П. став неоплатонізм.

33. ПЕРИПАТЕТИКИ (перипатетична школа), (від грец. reripatos - крита галерея), або Лікей (по назв. Гімназії на окраїні Афін), філос. школа, основана Аристотелем. Після Аристотеля близько 34 років очолювалася Теофрастом. Предст. П. ш. займалися також конкретними науками (теоретик музики Аристоксен, історик і теоретик гос-ва Дикеарх, фізик Стратон з Лампсака, географ і астроном Аристарх Самоський і ін.).

34. ЕПІКУРЕЇЗМ, вчення, що виходить з ідей Епікура. Школа в Афінах - "Сад" Епікура; найбільший предст. Е. в Римі - Лукрецій. В новий час розвивався в епоху Відродження, після цього - в течіях 17-18 ст. (П. Гассенді), як етич. принцип рідний евдемонізму; згодом вульгарно тлумачився в дусі гедонізма.

35. СТОЇЦИЗМ [від грец. stoa - портик (галерея з колоннами в Афінах, де навчав філософ Зенон; засновник С.)], направлення антич. філософії. Давня Стоя (3-2 ст. до н. е.) - Зенон з Кітіона, Клеанф, Хрисіпп; Середня Стоя (2-1 ст. до н. е.) - Панецій і Посидоній (стоіч. Платонізм); Пізня Стоя (1-2 ст.); рим. С. - Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. С. відродив вчення Геракліта про вогонь- логосє; світ - живий організм, пронизаний творч. першовогнем, пневмой, що створює косміч. "симпатію" всіх речей; все існуюче тілесно розрізняється ступенем грубості або тонкості матерії; речі і події повторюються після кожного периодич. запалення і очищення космосу. В етиці С. близький киникам, не поділяючи їх презир. відношення до культури; мудрець повинен слідувати безстрастю природи (апатія) і любить свій "рок". Всі люди - громадяни космосу як світового гос-ва; стоіч. космополітизм урівнював (в теорії) перед особою світового закону всіх людей - вільних і рабів, греків і варварів, чоловіків і жінок. Етика С. користувалася більшим впливом в сер. Сторіччя і епоху Відродження.

36. ГНОСТИЦИЗМ (від грец. gnostikos - що знає), реліг. дуалістич. вчення пізньої античності (1-5 ст.), сприймаюче деякі моменти христ. віровчення (т. з. Іудеохрист. Г.), популярної грец. філософії і схід. релігій. Г. строго езотеричен; притязал на "істинне" знання про бога і кінцеві таємниці всесвіту. З Г. зв'язане виникнення манихейства (3 ст.). Виявив вплив на сер. сторіччя, єресі і неортодоксальную містику нового часу.

37. ПАТРИСТИКА (від грец. pater, лат. pater - батько), термін, що значить сукупність теологіч., філос. і політико-соціол. доктрин христ. мислителей 2-8 ст. - т. зв. батьків церкви. Періоди: 2-3 ст. - полемічеське фрагментарне філософствування т. зв. Апологетів (Тертулліан, Клімент Александрійський і особливо Ориген); 4-5 ст. - систематизація церк. доктрини (каппадокийський гурток: Василій Великий, Григорій Назианзин, Григорій Нисський; на Заході - Августин); 6 ст. - початок стабілізації догми і кодифікації наук під егідой теології (Леонтій Візантійський, Боецій), що завершуються в працях Іоанна Дамаскіна.

38. КОСМОЦЕНТРИЗМ - зародився в VI - IV ст. в Греції. Неміф. світогляд, КАРТИНА СВІТУ центральним елементом якої є вчення про космос. Космос охоплює Землю, людину, небесні світила і саме небесне зведення. Він замкнутий, має сферичну форму і в ньому відбувається постійний кругообіг - все виникає, тече і змінюється. З чого виникає, та чому вертається ніхто не знає.

39. ТЕОЦЕНТРИЗМ (від грец. theos - бог, лат. сentrum - центр) - теологіч. концепція згідно якої бог виступає джерелом будь якого буття і блага, що розуміється як абсолютне, досконале буття і найвище благо. Основою порядності є слугування богу і преклоніння перд ним. Найвищим змістом людськ. існування визнається уподібнення богу. Т. органічно пов'язаний з теїзмом і такими його фундаментальними принципами, як крейционізм, прозиденціолізм і т. д.

1 2 [3] 4 5 6 7 8

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com