У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Перспективи взаємодії конкуренції і партнерства: підходи до розуміння

Перспективи взаємодії конкуренції і партнерства: підходи до розуміння

Складні соціально-економічні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві потребують розробки адекватних концепцій і відповідного методологічного забезпечення. Для вирішення цього завдання важливим є соціально-філософський аналіз конкуренції і партнерства як фундаментальних констант суспільного буття. Реалії українського сьогодення свідчать про продовження одночасного впровадження конкуренції й партнерства в усіх сферах суспільства. Конкуренція як феномен і конкурентна боротьба як процес є невід'ємним атрибутом ринкової економіки. Однак, щоб вижити у ворожому середовищі, суб'єкт ринкових відносин кооперується з іншими суб'єктами і, таким чином, вступає в партнерські відносини, специфіка яких детермінується особливостями економічного розвитку суспільства. Отже, в так званий економічний період людської історії, не дивлячись на багатоманітність підходів до розуміння сутності явищ конкуренції й кооперації, виділення їх форм і аналізу механізму взаємодії, майже всі дослідники погоджуються, що вони є невід'ємними феноменами означеного періоду людської історії. Стосовно перспектив існування й взаємодії цих феноменів сучасна світова наука не дає однозначної відповіді. Визначаючи перспективи взаємодії конкуренції і партнерства суспільствознавча думка наголошує на зміні економічного періоду історії людства на постекономічний, а також певній специфіці суспільно-економічних відносин у зв'язку з цим.

З. Бауман, О. Тоффлер, Ж. Бодрійар, Ф. Фукуяма та деякі інші соціологи й економісти Заходу вважають, що постекономічний період людської історії означатиме не посилення колективізму, як це прогнозували класики марксизму, а навпаки, розквіт індивідуалізму в новій історичній якості. Тобто це означає певний спосіб життя, що індивідуалізується. Такий спосіб життя позбавлений будь-яких ознак економічної конкуренції, взаємної боротьби за досягнення успіху або перерозподіл ресурсів і заснований на індивідоморфній, мікропроцесорній техніці, яка позбавляє людей від необхідності кооперації або корпоративності [3, 23].На думку Френсіса Фукуями, індивідуалізм цілком може мати позаекономічні складові, і рушійним мотивом діяльності індивідів може бути не перемога в конкурентній боротьбі, а визнання їх іншими людьми [5, 67].

З висловами подібного роду погоджується російський учений В. Іноземцев. Він схиляється до думки, що господарське значення приватної власності може бути подолане не усупільненням виробництва, а його глобальною і всесторонньою індивідуалізацією, воно тим самим приведе до домінанти індивідуалістичних начал в образі життя людей [2, 480]. Таким чином, "людина індивідуалістична" є свого роду трансформація "людини економічної" у надекономічний її стан [3, 24].

"Людина індивідуалістична", яка позбавлена феноменів конкуренції і кооперації змальована у книзі Зігмунда Баумана "Індивідуалізоване суспільство". Людина, що "індивідуалізується", за З. Бауманом, втрачає повністю контроль над більшістю значущих для неї соціальних процесів; звідси виникає цілком очевидна її незахищеність перед невизначеними і неконтрольованими нею змінами в суспільстві; звідси, у свою чергу, примітивність і швидкоплинність її цілей і прагнень, дезинтеграція всього її існування. "Особистісне" і "суспільне" позиціонуються у двох різних світах, не пов'язаних один з одним. У кожному з цих світів діє своя логіка, практично незрозуміла в іншому світі [1, LIII]. Обидві версії, оптимістична (В. Іноземцев) і песимістична (З. Бауман), так чи інакше пов'язуються з надекономічним ступенем розвитку людського роду [3, 24].

Стосовно визначення перспектив взаємодії конкуренції і кооперації автор дослідження, використовуючи антропологічний підхід до аналізу заявленої проблеми, вважає доречним зазначити наступне.

З позицій антропологічного підходу природа людини ірраціональна, інстинктивна, її поведінка обумовлена біологічною мотивацією (в основі якої базові потереби в їжі, одязі, безпеці, волі та ін.).

Сьогодні антропологічний підхід виходить із таких принципів як:

1. Сталість, інваріантність фундаментальних родових якостей людини як істоти біологічної, соціальної і розумової (духовної), що споконвічно володіє волею [4, 87]. З огляду на те, що конкуренція притаманна вітальності людини, кооперація - її соціальності, а синтез конкуренції і партнерства здійснює духовне начало людини - взаємодія конкуренції і партнерства є вічним і незмінним принципом людського і суспільного буття.

2. Універсальність людини, єдності людського роду і незалежно від етнічних, расових, соціальних, географічних і інших відмінностей, рівноцінності всіх людей [4, 88]. Отже, принцип взаємодії конкуренції і кооперації, що є притаманний природі людині як родовій істоті є універсальним і не залежить від етнічних, расових, соціальних, географічних та інших відмінностей, але механізм взаємодії феноменів конкуренції і кооперації може набувати різні форми.

3. Невід'ємності природних прав людини, їх пріоритету стосовно принципів устрою, законів і діяльності держави [4, 88]. Таким чином, незалежно від особливостей економічного й політичного устрою, конкуренція і кооперація як природні якості людини будуть існувати до тих пір, поки не щезне останній індивід із лиця землі. Однак автор дослідження погоджується з Ф. Фукуямою, В. Іноземцевим, З. Бауманом в тому, що постекономічний період людської історії принесе зміну у особливості соціально-економічних, політичних й духовних відносин. Зміна відносин власності обов'язково вплине на особливості взаємодії конкуренції і кооперації: в постекономічному суспільстві конкуренція буде відбуватися не за обмежені суспільні ресурси й економічні блага, а кооперація за можливість найшвидшого їх отримання в як можна більшій кількості, взаємодія конкуренції і кооперації буде відбуватися за позаекономічні цінності - визнання, прихильність, увагу до людини та ін. Таким чином, взаємодія конкуренції і кооперації, як принцип суспільного розвитку, є універсальною, однак із ускладненням суспільно-економічних відносин, з переходом від економічної стадії історії людства до постекономічної, форми взаємодії конкуренції і партнерства будуть модифіковані, однак сутність цієї взаємодії залишиться незмінною.

Література:

1. Бауман З. Индивидуализированное общество. - М., 2002.

2. Иноземцев В.Л. За десять лет. К концепции постэкономического общества. - М., 1998.

3. Суименко Е.И., Ефременко Т.О. Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект. - К.: Институт социологии НАН Украины, 2004. - 244 с.

4. Філософія управління персоналом. Монографія / Під ред. В.Г. Воронкової. - Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2005. - 472 с.

5. Fukuyama F. Trust. The Social Virtues and Creation of Prosperity. - N.Y., 1995.

Назва реферату: Перспективи взаємодії конкуренції і партнерства: підходи до розуміння
Розділ: Філософія
Опубліковано: 2008-01-23 14:56:40
Прочитано: 647 раз

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com