У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи партнёров
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Оцінка економічної ефективності науково-інформаційної діяльності

Оцінка економічної ефективності науково-інформаційної діяльності

Для того щоб науково-інформаційна діяльність підвідомчого інформаційно-довідкового органу з невеликою чисельністю працівників не здавалася баластом керівництву та отримала позитивну оцінку з їхнього боку, працівники цих підрозділів самі повинні бути в змозі визначити рентабельність своєї діяльності з врахуванням реального внеску в інформатизацію суспільства, збалансувати свої прибутки з витратами, тобто, визначити економічний ефект і економічну ефективність своєї діяльності.

Кінцевою метою НІД органів, які ми розглядаємо, донедавна було надання комплексу інформаційних і довідкових послуг на безоплатній основі читачам у бібліотеках, керівництву, окремим закладам і спеціалістам галузі. Зараз до цих суто відомчих завдань додалося завдання збільшення кількості абонентів (споживачів) за рахунок інших організацій, установ, служб, фірм і окремих громадян, котрим така інформація необхідна і вони готові за неї платити. Визначення економічної ефективності і економічного ефекту інформаційної діяльності в такій ситуації є ще одним із пріоритетів вибору виробництва інформаційного продукту чи послуги, рішення багатьох питань управління інформаційною діяльність і вдосконалення інформаційного обслуговування і забезпечення.

Проблемам оцінки економічної ефективності результатів інформаційної діяльності в 70-80-і роки було присвячено чимало робіт. Виконано ряд теоретичних розробок, запропоновані конкретні методи, критерії і показники економічної оцінки окремих складових результатів інформаційної діяльності, підготовлені відповідні інструктивні і методичні матеріали, вивчення яких показує, що з економічної точки зору для інформаційних органів, орієнтованих на безпосереднє обслуговування галузі, в якості критерію ефективності роботи слід приймати корисний ефект НІД, який припадає на одиницю витрат, пов'язаних з його функціонуванням. Вся безліч позитивних економічних ефектів НІД приведена до трьох основних складових:

ефекту впорядкування інформаційних комунікацій;

ефекту використання матеріалів науково-аналітичної інформації;

підвищенню ефективності інформаційних процесів в самій інформа- ційній системі (див. схему на с. 53).

У першому випадку позитивний економічний ефект досягається у безпосередніх користувачів послугами певного інформаційного органу, або системи, яка об'єднує декілька органів одного або декількох організаційних рівнів (такою інформаційною системою і є бібліотека).

У другому – економічний ефект досягається як безпосередньо в інформаційному органі (системі), так і у споживачів продукції, яку він виготовляє, перш за все за рахунок змістової цінності інформації, її адекватності потребам користувачів.

У третьому – ефект носить внутрісистемний характер, тобто досягається всередині окремо взятого інформаційного органу або інформаційної мережі за рахунок удосконалення організації, технології, підвищення рівня механізації і автоматизації інформаційних процесів, кваліфікаційного рівня виконавців.

Дія цих ефектоутворюючих факторів проявляється, по-перше, у формі економії ресурсів, а по-друге, у формі попередження або зниження економічних втрат, які виникають через низький рівень інформованості учасників суспільного виробництва. Економія ресурсів і зниження економіч-

них втрат важливий наскрізний критерій оцінки доцільності НІД в даних умовах виробництва, який характеризує зменшення витрат людських і ма-

теріальних ресурсів на випуск одиниці продукції і є також показником рентабельності виробництва.

Очевидно, що в першому і другому випадках економічна оцінка результативності НІД здійснюється з позиції споживача продуктів і послуг різних рівнів і функціонального призначення. У третьому випадку оцінка виконується з позиції самого інформаційного органу чи системи.

Вибір тієї чи іншої складової НІД в якості оцінюючого критерію визначається цілями оцінки. Так, для визначення оптимальних технологічних режимів обслуговування, вибору технічних засобів реалізації інформаційних систем пріоритетною стає оцінка економічності функціонування органу чи системи. Для оцінки пріоритетності різних видів і форм інформаційного обслуговування вирішальну роль відіграє позитивний результат, досягнутий у споживача за рахунок впорядкування інформаційної продукції. Для оцінки кінцевих результатів НІД, безпосереднього задоволення інформаційних потреб споживачів у матеріалах заданої тематики і, як наслідок, виявлення рівня тематичної спеціалізації фондів і оптимізації внутрісистемних зв'язків між ними, особливе значення має ефект використання продукції даного інформаційного органу.

Наприклад, з точки зору економічного ефекту, об'єднання декількох інформаційних органів в одну систему бачиться економічно доцільнішим, ніж діяльність поодиноких. Це виключає дублювання в комплектуванні ДІФу і в випуску продукції, підвищує оперативність, повноту, якість і точність отримання необхідної інформації споживачем чи інформатором у порівнянні з самозабезпеченням інформаційні ресурси, а також дозволить мати спеціалістів високого рівня з відповідною заробітною платою за рахунок об'єднання фінансових можливостей інформаційних підрозділів і скорочення штату [скажімо, Інформцентр з питань культури та мистецтва + електронно-обчислювальний центр Міністерства + експертно-аналітичний відділ Міністерства + видавничий орган; відділ (бюро, сектор) інформації + методичний відділ + бібліографічний відділ + видавничий відділ + інформаційні служби відомств і установ у межах міста (області, району)].

Слід розрізняти терміни "економічний ефект" і "економічна ефективність".

Економічний ефект – це економічна перевага, отримана споживачами інформаційної продукції внаслідок використання ними певного продукту, технології чи послуги, що привело до зниження трудоємкості і собівартості науково-інформаційної діяльності, збільшення фондовіддачі і зменшення обсягів капіталовкладень. Він вираховується як різниця між отриманими доходами і бюджетною вартістю виробництва у споживача за формулою:

Eф = Ср - Бр,

де Eф – економічний ефект;

Ср – собівартість діяльності споживача за звітний рік;

Бр – плановий бюджет діяльності споживача на рік.

Економічна ефективність – це співставлення витрат інформаційного органу на отримання, обробку і передачу інформації з одержаним від неї економічним ефектом у споживача. Для повної економічної оцінки ефективності НІД необхідно врахувати всю сукупність ефектоутворюючих факторів і складових, тобто, загальний корисний ефект слід визначати як суму всіх корисних результатів роботи інформаційного органу чи системи:

Енід = Eе + Eк або Eіц = Eвм + Eекз + Eенд,

де Енід – ефект науково-інформаційної діяльності;

Eе – ефект підвищення економічності інформаційної діяльності;

Eк – ефект впорядкування комунікацій;

Eвм – ефект використання матеріалів НІД

Eекз – екзогенний (зовнішній) ефект;

Eенд – ендогенний (внутрішній) ефект.

Зауважимо, що всі складові неоднозначні за своєю природою і потребують відповідної методики розрахунку.

Розрахунок ефекту підвищення економічності НІД (Eе) за рахунок створення і організації автоматизованих систем добре висвітлений у відповідній літературі. Він визначає ефект підвищення економічності НІД, отриманий за рахунок зниження витрат на виконання основних технологічних операцій, кооперації служб інформації, використання централізовано створених БД, автоматизації інформаційно-пошукових робіт і т.ін.

Розрахунок ефекту впорядкування інформаційних комунікацій (Eк) враховує ефект від зміни частки робочого часу, який витрачається виконавцем на інформаційні процеси (відносне зменшення трудовитрат), ефект прискорення доставки інформації (скорочення строків доведення інформації до споживача), ефект підвищення відносної вартості інформації (підвищення повноти, якості). Для його визначення необхідна налагоджена система зворотного зв'язку зі споживачем, механізм якої гарантував би вірність первинних даних, необхідних для розрахунку. Відсутність такої системи робить виконання цього завдання неможливим.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Замовлення реферату
Заказать реферат
Цікаві новини
загрузка...

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2014 textreferat.com