У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Протоколи мережі Інтернет

Протоколи мережі Інтернет

План

1. Протоколи мережі.

2. Система доменних імен.

3. Доступ в Інтернет.

Основне, що відрізняє Інтернет від інших мереж, — це його протоколи — TCP/IP. Узагалі, термін TCP/IP зазвичай означає все, що пов'язано з протоколами взаємодії між комп'ютерами в Інтернеті. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP — це технологія міжмережної взаємодії. Мережа, що використовує технологію TCP/IP, називається «internet». Якщо йдеться про глобальну мережу, що об'єднує безліч мереж із технологією TCP/IP, то її називають Інтернетом.

Незважаючи на те що в мережі Інтернет використовується велика кількість інших протоколів, мережу Інтернет часто називають ТСР/ІР-мережею, тому що ці два протоколи, безумовно, є найважливішими.

Як і в будь-якій іншій мережі, в Інтернеті існує 7 рівнів взаємодії між комп'ютерами: фізичний, логічний, мережний, транспортний, рівень сеансів зв'язку, представницький і прикладний рівень. Відповідно, кожному рівню взаємодії відповідає набір протоколів (тобто правил взаємодії). Розглянемо ці рівні зверху вниз.

1. Рівень користувача (прикладний). Уявімо собі, що ми сидимо за комп'ютером і працюємо у Всесвітній мережі. Насправді ми працюємо з програмами, установленими на нашому комп'ютері. Назвемо їх клієнтськими програмами. Сукупність цих програм і становить для нас наш рівень користувача. Наші можливості в Інтернеті залежать від складу цих програм і від їхньої конфігурації. Тобто на рівні користувача наші можливості роботи в Інтернеті визначаються складом клієнтських програм.

На такому рівні Інтернет видається величезною сукупністю файлів з документами, програмами й іншими ресурсами, для роботи зякими і служать наші клієнтські програми. Чим ширші можливості цих програм, тим ширші й наші можливості. Є програма для прослуховування радіотрансляцій — можемо слухати радіо; є програма для перегляду відео — можемо дивитися кіно, а якщо є поштовий клієнт — можемо одержувати й відправляти повідомлення електронної пошти.

2. Представницький рівень. А що дає нам можливість встановлювати на комп'ютері програми і працювати з ними? Звичайно ж, це його операційна система. Вона виступає посередником між людиною, комп'ютером і програмами.

На другому рівні й відбувається «розбір» із моделлю комп'ютера і його операційною системою. Вище цього рівня вони вагомі й відіграють роль. Нижче — уже неважливі. Усе, що відбувається на нижніх рівнях, однаково стосується всіх типів комп'ютерів.

Якщо подивитися на Інтернет із цього рівня, то це вже не просто набір І файлів — це величезний набір «дисків».

Протоколи представницького рівня займаються обслуговуванням прикладних програм. До програм представницького рівня належать програми, що запускаються, наприклад, на сервері, для надання різних послуг абонентам. До таких програм належать: Web-сервер, FTP-сервер, NNTP (Net News Transfer Protocol), і SMTP (Simple Mail Transfer Protocol), POP3 (Post Office Protocol) і т. д.

3. Рівень-сеансів зв'язку. Давайте уявимо собі комп'ютер із трьома жорсткими дисками. У комп'ютера є три власники. Кожний налаштував операційну систему так, щоб повністю використовувати «свій».диск, а для інших користувачів зробив його прихованим. Свою роботу вони починають з реєстрації — вводять ім'я й пароль при вмиканні комп'ютера. Якщо запитати одного з них, скільки в йогов комп'ютері жорстких дисків, то він відповість, що тільки один, і буде правий — у своєму персональному сеансі роботи з комп'ютером він ніколи не бачив ніяких інших дисків. Тієї ж думки дотримуватимуться і двоє інших. Такий самий погляд на Інтернет відкривається з висоти рівня сеансів. Для кожного сеансу зв'язку створюється свій канал, усередині якого і відбувається обмін інформацією. Протоколи рівня сеансів зв'язку відповідають за встановлення, підтримку і знищення відповідних каналів.

4. Транспортний рівень. Цей рівень відповідає за кодування того файла, який збирається одержати користувач. Це залежить від мережі. Усередині університетської мережі діють одні правила, поза її межами — інші. Ці правила називають протоколами. Інтернет тому і вважається всесвітньою мережею, що на всьому її просторі діє один-єдиний транспортний протокол — TCP. На тих комп'ютерах, через які до Інтернету підключені малі локальні мережі, працюють шлюзи. Шлюзові програми перетворюють потоки даних із формату, прийнятого в і локальних мережах або на автономних комп'ютерах, у єдиний формат, прийнятий в Інтернеті.

Протоколи транспортного рівня керують передачею даних з однієї програми j в іншу. До протоколів транспортного рівня належать TCP (Transmission Control 1 Protocol) і UDP (User Datagram Protocol).

Таким чином, якщо глянути на Інтернет на цьому рівні, то можна сказати, І що це глобальна комп'ютерна мережа, у якій відбувається передача даних за допомогою протоколу TCP.

5. Мережний рівень. Якщо сполучити між собою кілька комп'ютерів і пересилати між ними дані, нарізані на пакети за протоколом TCP, це буде не Інтернет, а Інтранет — різновид локальної мережі. Такі мережі існують — їх називають 1 корпоративними. Вони популярні тим, що всі програми користувача, розроблені \ для Інтернету, можна використовувати і в інтранеті.

Інтернет відрізняється від локальних мереж не тільки єдиним транспортним протоколом, але і єдиною системою адресації.

Протоколи мережного рівня відповідають за передачу даних між пристроями в різних мережах, тобто займаються маршрутизацією пакетів у мережі. До протоколів мережного рівня належать IP (Internet Protocol) і ARP (Address Resolution Protocol).

Якщо дивитися на Інтернет з п'ятого рівня, то можна сказати, що Інтернет — це всесвітнє об'єднання безлічі комп'ютерів, кожен з яких має унікальну ІР-адресу.

6. Рівень з'єднання (логічний рівень). Справа доходить до того, щоб фізично передати сигнали з одного комп'ютера на інший, наприклад за допомогою модему. На цьому рівні цифрові дані з пакетів, створених раніше, накладаються на фізичні сигнали, що генеруються модемом, і змінюють їх (прийнято казати - модулюють). Як і всі операції у комп'ютері, ця операція відбувається під керуванням програм. У цьому випадку працюють програми, встановлені разом із драйвером модему. З точки зору шостого рівня Інтернет — це сукупність комп'ютерних мереж або автономних комп'ютерів, об'єднаних усілякими засобами зв'язку.

Для кожного типу ліній зв'язку розроблений відповідний протокол логічного рівня, що керує передачею інформації з каналу. До протоколів логічного рівня для телефонних ліній належать протоколи SLIP (Serial Line Interface Protocol) і РРР (Point to Point Protocol). Для зв'язку через кабелі локальної мережі - це пакетні драйвери плат ЛОМ.

7 Фізичний рівень. Якщо подивитися з «найнижчого» рівня, Інтернет видається всесвітньою павутиною дротів й інших каналів зв'язку. Сигнал від одного модему (або іншого аналогічного пристрою) відправляється через канал зв'язку до іншого пристрою Фізично цей сигнал може бути пучком світла, потоком радіохвиль, пакетом звукових імпульсів і т. ін. На фізичному рівні можна забути про дані, якими цей сигнал промодульований. Люди, що займаються Інтернетом на цьому рівні, можуть взагалі нічого не розуміти в комп'ютерах.

Протоколи фізичного рівня визначають вид і характеристики ліній зв'язку між комп'ютерами. В Інтернеті використовуються практично всі відомі на сьогодні способи зв'язку від простого провода (витка пари) до волоконно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ).

Протокол Інтернету (IP)

Різні частини Інтернету - складові мережі — з'єднуються між собою за допомогою комп'ютерів, вузлів, у такий спосіб Мережа пов'язується воєдино. Мережі ці можуть бути Ethernet, Token Ring, мережі на телефонних лініях, пакетні радіомережі й т. ін. Виділені лінії і локальні мережі — аналоги залізниць, літаків пошти і поштових відділень, листонош. З їхньою допомогою пошта рухається з місця на місце. Вузли — аналоги поштових відділень, де приймається рішення, як переміщати дані («пакети») у мережі, так само, як поштовий вузол визначає подальший шлях поштового конверта. Відділення або вузли не мають прямих зв'язків з усіма іншими. Якщо ви відправляєте конверт із Донецька в село на Закарпаття, звичайно ж, пошта не найматиме літак, що полетить з Донецького аеропорту прямо в карпатські ліси, просто місцеве поштове відділення відправляє послання на підстанцію в потрібно--му напрямку, та, у свою чергу, далі в напрямку пункту призначення на наступну підстанцію; таким чином лист послідовно наближається до пункту призначення, поки не досягне поштового відділення, у віданні якого знаходиться потрібний об'єкт і яке доставить повідомлення одержувачеві. Для роботи такої системи потрібно, щоб кожна підстанція знала про існуючі зв'язки і про те, на яку з найближчих підстанцій оптимально треба передати адресований пакет. Приблизно така ж ситуація і в Інтернеті: вузли з'ясовують, куди йде ваш пакет даних, вирішують, куди його далі відправити, і відправляють.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com