У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сучасні напрямки розвитку інформаційних систем менеджменту

Сторінка 4

Інженерна підсистема виконує функції, що повинні забезпечити технічну підготовку виробництва. Вона охоплює виконання науково-дослідних і проектних робіт, стандартизацію, нормування. Стандартизації підлягають конструкції виробів, технологічні процеси, методи організації і управління службами технічної підготовки виробництва. Для організації нормування необхідно використовувати відповідні нормативи витрат матеріалів і інструментів, потреб в оснащенні, затрат часу і розцінок. Автоматизація технічної підготовки виробництва на рівні під­приємства здійснюється у відділах головного конструктора та головного технолога. Забезпечуючі інформаційні технології виконують функції автоматизації проектування нових виробів, спецоснащення, оптимальної технології обробки деталей, розрахунку зведеної застосовності предметів у виробі, розрахунку норм витрат матеріальних і трудових ресурсів на одиницю виробу.

Підсистема управління технічною підготовкою виробництва охоплює визначення обсягів споживання і потреб, технології і планування допоміжних заходів. Технологічні процеси потребують визначення технологічних маршрутів і календарно-планових нормативів. Допоміжні заходи виконуються для підготовки процесів обслуговування виробництва і полягають у вирішенні задач управління транспортними і управління навантажувально-розвантажувальними роботами, зберігання і видачею матеріально-технічних цінностей, підтримування обладнання і механізмів в робочому стані, виготовлення і ремонту інструменту і оснащення, контролю за якістю матеріалів і напівфабрикатів, управління енергозабезпеченням виробництва і організаційно-технічних робіт. Крім того, в рамках цієї підсистеми вирішуються задачі планування технологічної підготовки виробництва, обліку, контролю, аналіз ходу робіт і інформаційне забезпечення служб підсистеми.

Її основними завданнями є наступні:

· розрахунок термінів виготовлення конструкторської і необхідної технологічної документації;

· розрахунок термінів виконання виробів і пристроїв в дослідному виробництві;

· укладання тематичних планів і прогнозування завантаження підрозділів підприємства;

· прогнозування невиконання плану по особливо важливих пунктах;

· формування місячних звітів про виконання планів по номенклатурі і обсягах виготовлення продукції.

Фінансова та бухгалтерська системи.

Підсистема управління фінансами на підприємст­ві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийнят­тя рішень щодо управління фінансами підприємства. До складу за­дач входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором дже­рел фінансових ресурсів та інші. Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства пере­дбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що харак­теризують результати господарської та фінансової діяльності під­приємства, визначення на їх базі показників фінансового становища підприємства та вироблення рекомендацій щодо подальшої стра­тегії його розвитку. Вхідною інформацією для аналізу служать такі дані балансу підприємства, як от вартість виготовленої продукції, за­паси і витрати, клієнтська заборгованість, заборгованість поста­чальникам, виробничі інвестиції, продаж старого обладнання при заміні на нове, зміна заборгованості підприємства за звітний пері­од, сума процентів за кредит, податок на прибуток, дивіденди ро­бітникам та інші.

Автоматизація управління вибором проектів інвестицій здійсню­ється в умовах комп'ютерної системи прийняття рішень. Предметом прийняття рішень про інвестиції можуть бути: матеріальні інвести­ції (у матеріальні об'єкти — земельні ділянки, засоби виробництва, обладнання, запаси); фінансові інвестиції (у цінні папери, в частку в іншому підприємстві, видання кредиту за рахунок власних коштів); нематеріальні інвестиції (у ринок — реклама, дослідження, у квалі­фікацію співробітників, організацію підприємства, соціальні захо­ди). Основна увага в процесі управління приділяється матеріальним інвестиціям. Прийняття рішень щодо інвестицій супроводжується інвестиційними розрахунками, що визначають кількісні співвідно­шення надходжень і витрат. Інвестиційні розрахунки можуть вико­нуватися за двома моделями: за однією — в ізольованому інвести­ційному плануванні порівнюються альтернативи інвестицій тільки одна з одною; за іншою — у загальному інвестиційному плануванні враховуються змінні зв'язки інвестиційних альтернатив з виробни­чим процесом.

При проведенні інвестиційних розрахунків за допомогою стати­чних методів інвестиційні проекти порівнюються між собою за по­казниками сумарних витрат, витрат на одиницю виробів, прибутку, рентабельності, часу амортизації. Вхідною інформацією для проведення розра­хунків є відомості про початкові витрати у певному варіант інвес­тицій, заробітну плату, вартість матеріалів та енергії, амортизаційні відрахування, витрати на оренду приміщень, податки, страхування, сторонні виробничі послуги, відомості про кількість ви­пуску продукції та прибуток та інші.

Підтримка інвестиційних рішень на основі динамічних методів розрахунку інвестицій передбачає визначення вартості капіталу і аннуітету. Вартість капіталу інвестиції розраховується, як різниця між сумою усіх надходжень і сумою усіх витрат за варіантом інвес­тицій за період його експлуатації. Аннуітет - це одержуване серед­нє значення надлишків, яке визначається множенням вартості капі­талу на коефіцієнт повторного прибутку від капіталу. Вхідною інформацією для розрахунків є відомості про суму початкових ви­трат, залишкову ціну інвестиційного об'єкта, поточні доходи і витрати, процентну ставку за кредит. За допомогою динамічних методів можуть бути визначені еко­номічний строк використання інвестиції та оптимальний момент її відшкодування.

Комп'ютерна підтримка прийняття рішень з вибору джерел фінансових ресурсів забезпечує аналіз альтернативних форм фінан­сування, співвідношення їх обсягів і вибір конкретних джерел фі­нансування. Форми фінансування розрізняються: за частотою над­ходження (поточне, особливе), за тривалістю фінансування (корот­котермінове, середньотермінове, довготермінове), за правовим станом інвестора (власне, позикове), за походженням грошових коштів (зовнішнє, внутрішнє). Для вибору співвідношення видів та обсягів фінансування в умо­вах застосування систем підтримки прийняття рі­шень розраховуються спеціальні фінансові показники, наприк­лад, показник ефекту фінансового важеля.

Основним завданням підсистеми управління фінансами є підвищення ролі фінансів в господарській діяльності підприємств через встановлення науково-обгрунтованих нормативів використання фінансових ресурсів (виручки від реалізації продукції, прибутку, капітальних вкладень, фондів економічного стимулювання та інших коштів), широке використання фінансово-кредитних відношень з метою прискорення науково-технічного прогресу і інтенсифікації виробництва.

Більшість задач, які вирішуються підсистемою, пов’язані з плановими, контрольними і аналітичними функціями. Підсистема управління фінансами має тісні інформаційні зв’язки з підсистемами бухгалтерського обліку і управління реалізацією і збутом продукції.

Підсистема комплексного економічного аналізу.

Підсистема комплексного економічного аналізу призначена для постійного вдосконалення господарського механізму шляхом підвищення ефективності виробництва, зростання обсягів, асортименту і якості продукції, прискорення оборотності оборотних засобів, створення і використання фондів економічного стимулювання на основі проведення аналізу використання основних промислово-виробничих фондів, обладнання і використання матеріальних ресурсів, продуктивності праці і заробітної плати, собівартості продукції, прибутку і рентабельності, фінансового стану підприємства і ефективності господарської діяльності.

Підсистема бухгалтерського обліку.

Основне призначення підсистеми бухгалтерського обліку полягає в автоматизованому виконанні бухгалтерського обліку на підприємстві. Підсистема виконує функції зворотного зв’язку від об’єкта управління до системи управління шляхом спостереження і контролю за станом і використанням всіх засобів підприємства. Вона дозволяє вимірювати, фіксувати і аналізувати фактичний стан виробничих операцій і витрат ресурсів на всіх стадіях виробництва і в усіх структурних підрозділах. В умовах автоматизації до підсистеми бухгалтерського обліку ставляться нові вимоги: підвищення контрольних функцій (розширення позицій обліку), поглиблення аналітичності, підвищення оперативності, достовірності і точності. Ці вимоги можуть бути виконані в умовах комплектного застосування технічних засобів.

1 2 3 [4] 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com