У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Громадяни України та іноземці

Громадяни України та іноземці

Головною особливістю становища громадян як суб'єк­тів адміністративного права є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загаль­ногромадянські права та обов'язки у сфері державного управління, а не права та обов'язки виконавчо-розпоряд­чих органів, громадських організацій чи посадових осіб.

Розглядати їх адміністративно-правовий статус найдо­цільніше за допомогою аналізу: а) адміністративної право­здатності; б) адміністративної дієздатності; в) прав, які зумовлені адміністративним законодавством; г) адмініст­ративно-правових обов'язків.

Адміністративна правоздатність — це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адмі­ністративного права. Вона виникає з народженням грома­дянина і припиняється з його смертю.

Адміністративна правоздатність може бути повною або обмеженою.

Обмеження правоздатності полягає в тому, що в ре­зультаті дії адміністративно-правових норм відбувається:

1) звуження кола прав. Уданому випадку конкретний гро­мадянин повністю або частково позбавляється деяких прав, наданих йому особисто. Наприклад, позбавлення права керування транспортними засобами в результаті здійснення правопорушення, передбаченого ст. 130 КлАП (управління транспортними засобами в стані сп'яніння);

2) покладання на громадян додаткових обов'язків. У цьому випадку на громадянина, поза його волею, в адміністра­тивному порядку органом управління покладаються до­даткові обов'язки. Такі обов'язки можуть бути персоніфі­кованими, тобто зверненими до конкретної особи, обов'я­зок відбувати таке адміністративне стягнення, як виправні роботи. Можуть мати загальний характер, наприклад, обов'язок дотримуватися певних правил при перебуванні в районах епідемій, епізоотій, екологічних катастроф;

обов'язок дотримуватись режимних вимог при роботі з лі­тературою обмеженого використання тощо.

У будь-якому випадку обмеження правоздатності має винятково тимчасовий характер і може бути викликане ли­ше однією з двох обставин.

По-перше. Виникнення особливих умов здійснення державного управління (стихійні лиха, епідемії, епізоотії, умови цивільної оборони), коли на громадян в адміністра­тивно-правовому порядку покладаються додаткові обов'язки і коли немає можливості реалізовувати певні права, передбачені нормами адміністративного права.

Так, на підставі Закону України "Про надзвичайний стан" від 26 червня 1992 p. можуть встановлюватися тим­часові обмеження прав і свобод громадян (ст. 1), зокрема:

вводиться комендантська година, під час якої забороня­ється громадянам перебувати у громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень (п. 1 ст. 23);

перевірка документів, проведення особистого огляду, пе­ревірка житла громадян (п. З ст. 23); вислання порушників громадського порядку, які не є жителями даної місцевості, до місця їх проживання (п. 7 ст. 23); встановлення особли­вих правил користування зв'язком (п. 9 ст. 23).

По-друге, скоєння конкретним громадянином право­порушення, у зв'язку з чим на нього покладаються додат­кові обов'язки або він позбавляється окремих прав. Грома­дянин, притягнений до адміністративної відповідальності, зобов'язаний виконати рішення компетентного державно­го органу про застосування до нього санкції, наприклад, сплатити штраф. Відносно певної категорії громадян (звільнених з місць позбавлення волі та визнаних особли­во небезпечними рецидивістами; тих, хто відбуває пока­рання за тяжкі злочини; засуджених два і більше разів до позбавлення волі за будь-які навмисні злочини, звільне­них від відбуття строку покарання з обов'язковим залучен­ням до праці тощо встановлюється адміністративний на­гляд, який являє собою систему обов'язків та обмежень щодо піднаглядних, які грунтуються на адміністративно-правових нормах.

Громадянин, що вчинив правопорушення, може бути позбавлений певних прав (прав, зловживання чи порушен­ня яких призвело до правопорушення). Так, порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху (ст. 122), перевезення людей (ст. 122), проїзду залізничних переїздів (ст. 123) тощо можуть спричинити позбавлення водіїв прав на керування транспортними засобами. Грома­дянин, позбавлений в адміністративному порядку свободи (підданий адміністративному арешту), через істотне обме­ження свободи пересування та особистої свободи взагалі не має можливості здійснювати свої окремі права в дер­жавному управлінні.

Адміністративна правоздатність є основою адміністра­тивної дієздатності.

Адміністративна дієздатність — це здатність громадяни­на реалізовувати надані права і виконувати покладені на нього обов'язки.

Здійснюючи свої права і обов'язки, громадяни вступа­ють в адміністративно-правові відносини з виконавчо-роз­порядчими органами. Адміністративно-правові відносини даного типу (громадянин — державний орган) виникають у зв'язку з:

• реалізацією громадянином належних йому прав (при­значення пенсії, вступ на навчання, на роботу, надання відпустки, збереження чи зміна прізвища у зв'язку з одру­женням);

• виконанням покладених на громадянина обов'язків (військового обов'язку; обов'язку, що виникає у зв'язку з отриманням паспорта: реєстрація постійного місця про­живання, сплата мита за видачу паспорта; подання доку­ментів на обмін паспорта, зобов'язання зберігати паспорт і сповіщати паспортну службу у разі його втрати; обов'яз­ки, що виникають у зв'язку з отриманням права керувати автотранспортним засобом; придбанням зброї тощо);

• порушенням органами управління або їх посадовими особами прав та інтересів громадян (відмова у прийомі на роботу у зв'язку з наявністю малолітніх дітей; відмова прийняти скаргу; незаконний арешт; притягнення до від­повідальності; відмова у приватизації житла, гаража, дачі;

відмова видати довідку, диплом, оформити документи;

відмова приймати купюри дрібної вартості; відмова у збе­реженні місця роботи, житлової площі за громадянами, що проходять альтернативну (невійськову) службу тощо);

• порушенням громадянином його правових обов'язків (порушення громадського порядку, правил користування міським транспортом, паспортних правил тощо);

• поданням громадянином скарги, заяви з приводу не­доліків у роботі державних закладів, підприємств, органі­зацій (несвоєчасне проведення інвентаризацій; погане забезпечення працівників матеріалами, обладнанням; недот­римання техніки безпеки; невжиття необхідних заходів до порушників дисципліни тощо).

Важливо зазначити, що адміністративна дієздатність не однакова для окремих груп і категорій громадян, її зміст та обсяг залежать від цілого ряду факторів, до яких насампе­ред належать: вік, стан здоров'я, належність до певних со­ціальних груп.

Залежно від віку: повна адміністративна дієздатність настає при досягненні 18 років; обмежена — при досяг­ненні 16 років; з цього моменту громадянин може притя­гатися до адміністративної відповідальності (ст. 16 КпАП), зобов'язаний мати паспорт тощо; часткова — у більш ранньому віці. Досягши 7 років, громадянин має право вступити до загальноосвітньої школи. Ставши школярем, зобов'язаний дотримуватися правил для учнів, має право користуватися шкільною бібліотекою тощо. Після досяг­нення 15-річного віку громадянин може бути засновни­ком молодіжних і дитячих організацій (ст. 11 Закону "Про об'єднання громадян").

Стан здоров'я є фактором, що виключає покладення на конкретних громадян деяких обов'язків. Так, на дійсну військову службу призиваються громадяни, стан здоров'я яких відповідає поставленим вимогам (п. 1 ст. 15, ст. 18 Закону "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

Належність до певних соціальних груп забезпечує гро­мадянам додаткові права, характерні тільки для конкрет­ної соціальної групи. Неодмінною умовою існування таких груп є їх адміністративно-правова детермінованість.

Так, ветерани війни, згідно із Законом "Про статус ве­теранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовт­ня 1993 p. мають право на 75-відсоткове зниження плати за житлову площу, безкоштовне зубопротезування, без­коштовний проїзд у міському транспорті, використання чергової відпустки у зручний для них час тощо.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com