У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності

Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність в Україні не є стихійною і некерованою. За умов удосконалення ринкових відносин вона відчуває на собі сильний керуючий вплив з боку держави.

Державне регулювання підприємництва забезпечується за допомогою спеціального державно-правового механіз­му, який складається, по-перше, з організаційно-структур­них формувань, по-друге, з адміністративно-правових за­собів впливу на відносини, що складаються в даній сфері.

Організаційно-структурні формування — це виконав­чо-розпорядчі органи держави і місцевого самоврядуван­ня, наділені управлінськими повноваженнями у сфері під­приємництва. На практиці відомі два таких органи: а) спе­ціально створені для реалізації державної політики у сфері підприємництва, наприклад, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва; б) що виконують регу­люючі функції у сфері підприємництва поряд з іншими функціями державного управління, наприклад, МВС Ук­раїни здійснює видачу ліцензій на такі види підприєм­ницької діяльності, як виготовлення і реалізація спеціаль­них засобів, споряджених речовинами сльозоточивої дії;

виготовлення, ремонт та реалізацію спортивної вогнепаль­ної зброї.

Адміністративно-правові засоби — це перш за все акти управління, призначені для регулювання відносин у сфері підприємництва. До них належать: Конституція України, закони України, укази та інші акти Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів, акти мініс­терств, інших органів виконавчої влади, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Особливе місце серед органів управління у сфері під­приємництва посідає Державний комітет України з питань розвитку підприємництва. Він створений Указом Прези­дента України від 29 липня 1997 року з метою реалізації державної політики щодо розвитку і підтримки підприєм­ництва, а також ефективного використання наданих підприємцям можливостей. Даний Комітет є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкована Ліцен­зійна палата України.

До основних функцій Комітету належать:

участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі розвитку і підтримки підприємництва, а також лі­цензування підприємницької діяльності;

координація діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з розробкою і реалізацією заходів підтримки і розвитку підприємництва;

узагальнення практики застосування законодавства щодо питань підприємництва;

підготовка пропозицій щодо усунення правових, адмі­ністративних, економічних, організаційних перешкод на шляху розвитку підприємництва;

підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва;

формування пропозицій щодо розміщення державних замовлень серед підприємств недержавних форм власнос­ті, в тому числі на конкурсних засадах;

взаємодія з міжнародними організаціями з питань роз­витку підприємництва тощо.

Центральне місце в системі правових актів, що регла­ментують підприємницьку діяльність, які розвивають і конкретизують відповідні положення Конституції Украї­ни, належить Закону України "Про підприємництво" від 26 лютого 1991 p. (з наступними змінами та доповнення­ми). Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює конкретні гарантії сво­боди підприємництва та його державної підтримки.

У ст. 15 даного Закону зафіксовано, що правове регу­лювання підприємницької діяльності здійснюється в цілях забезпечення свободи конкуренції між підприємцями, не­допущення монополізму і захисту прав споживачів.

Держава взяла на себе обов'язок підтримувати і гаран­тувати розвиток підприємництва незалежно від його орга­нізаційно-правових форм, проголосила рівність усіх форм власності, а також рівні можливості доступу підприємців до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформа­ційних, природних та інших ресурсів (ст. 12 Закону "Про підприємництво).

Держава заявила про свою готовність створити інфра­структуру підприємництва, надавати підприємцям на умо­вах і в порядку, передбаченому законодавством, земельні ділянки, державне майно і цільові кредити, а також сприя­ти їх матеріально-технічному й інформаційному обслуго­вуванню, підготовці та перепідготовці відповідних кадрів.

Визначені також основи, на яких ґрунтуються відноси­ни органів державного управління з підприємцями. У цьому Законі йдеться, що органи державного управління будують свої взаємини з підприємцями, застосовуючи по­даткову і фінансово-кредитну політику, включаючи вста­новлення ставок податків і відсотків по державних креди­тах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільо­вих дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій. Крім того, вони використовують державне майно і систему резервів; ліцензії, патенти, концесії, лізинг; соці­альні, економічні та інші нормативи; республіканські і ре­гіональні програми; угоди на виконання робіт і поставок для державних потреб. Разом з тим, вони не втручаються у господарську діяльність підприємців, якщо вона не зачіпає прав державних органів по здійсненню контролю за нею.

Важливе значення для розвитку підприємництва мають правила і порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки саме в результаті державної реєстрації здійснюється їх легалізація, набуваються права і обов'яз­ки у даній сфері, встановлюється відповідний правовий статус.

Здійснюється така реєстрація відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяль­ності, що затверджено постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 25 травня 1998 p.

Це Положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності не­залежно від їх організаційно-правових форм і форм влас­ності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації (наприклад, бан­ківські установи), а також порядок її скасування.

Проводиться державна реєстрація суб'єктів підприєм­ницької діяльності органами державної реєстрації за міс­цезнаходженням або місцем проживання суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Такими органами є: а) ви­конавчий комітет міської ради; б) виконавчий комітет районної у місті ради; в) районна державна адміністрація;

г) районна міст Києва і Севастополя державна адміністрація.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької ді­яльності — юридичної особи до органу державної реєстра­ції подають:

а) установчі документи в повному обсязі, що передба­чені законодавством для створюваної організаційно-пра­вової форми суб'єкта. До таких документів належать, по-перше, рішення власника (власників) майна або уповнова­женого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рі­шенням є установчий договір, а також протокол установ­чих зборів (конференції) у випадках, передбачених зако­ном; по-друге, статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової фор­ми суб'єкта підприємницької діяльності;

б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є од­ночасно заявою про державну реєстрацію;

в) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;

г) документ, що засвідчує сплату власником (власника­ми) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом.

Місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльнос­ті — юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із зас­новників або місцезнаходження за іншою адресою. Інша адреса підтверджується договором, що передбачає переда­чу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майна, про спільну діяльність, установчий договір тощо).

Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, державна реєстрація її підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com