Сторінка 2
Правила диспозитивних норм застосовуються лише у випадках, коли учасники правовідносин своєю волею не виробили інші умови та питання, розв’язуваного у даній нормі.
У санкції зазначаються юридичні наслідки порушення правила, записаного у диспозиції. Санкції можуть виражатися у актах державного примусу до здійснення конкретних дій; у визнанні недійсними певних актів і дій; у покладенні додаткових обов’язків; у закінченні або зміні змісту повноважень, а у деяких випадках у актах безпосередньої дії. При цьому головне значення має відповідність санкцій характеру відносин, які регулюються. Специфіки санкцій містяться у всіх галузях права, у тому числі і корпоративному.
Майновий характер відносин, які регулюються корпоративним правом, насамперед визначає відновну функцію корпоративно-правових санкцій, зокрема відповідальності та її форми: відновлення становища, яке існувало до порушення права, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій.
Відновна функція корпоративно-правової відповідальності вказує на існування у корпоративному праві в ряді випадків відповідальності без вини.
Особливості методу корпоративно-правового регулювання – це юридичний вираз економічних особливостей суспільних відносин, що становлять предмет корпоративного права.
Класифікація корпоративно-правових норм
Корпоративно-правові норми можливо класифікувати в залежності від наступних критеріїв.
1. В залежності від характеру поведінки суб’єктів корпоративно-правових відносин (активно чи пасивна):
· Зобов’язуючі;
· Забороняючі;
· Уповноважуючі.
Зобов’язуючі корпоративно-правові норми приписують здійснити певні дії, скеровані на здійснення корпоративної діяльності суб’єктами корпоративного права. Зобов’язуючі бюджетно-правові норми містяться у всіх бюджетних законах і нормативних актах.
Забороняючі корпоративно-правові норми приписують не чинити дії, які порушують або підривають корпоративну дисципліну.
Зобов’язуючі і забороняючі норми схожі між собою визначеністю форми, точністю приписів, які містяться в них.
В уповноважуючих корпоративно-правових нормах держава надає учасникам корпоративних правовідносин повноваження на проведення певних позитивних дій. Категоричність у цих видах норм виявляється дещо своєрідно. Суб’єкти корпоративних правовідносин у межах своєї компетенції можуть конкретизувати вимоги держави. У випадках застосування уповноважуючої норми її імперативний характер сполучається з певними правомочностями, встановленими у суворих межах.
Межі застосування уповноважуючої норми виражені в категоричній формі. Сполучення імперативності і повноваженості передбачає досягнення ефективності у керівництві корпоративними структурами.
2. У юридичній літературі корпоративно-правові норми прийнято поділяти на:
· Матеріальні;
· Процесуальні.
Матеріальні встановлюють матеріальний зміст, тобто перелік суб’єктів корпоративної діяльності, їх відмінності та особливості, порядок їх створення, реєстрації, перереєстрації та ліквідації тощо. Матеріальні норми в учбовій літературі об’єднуються в правовий інститут “корпоративне право” і діє паралельно із цивільним правом.
Висновки
Корпоративне право для нашої країни є досить новою галуззю права, яке ще знаходиться у стадії становлення. Воно існує паралельно із такими галузями права як цивільне, торгове, господарське, комерційне право. Деякі норми цих галузей права перекликаються із нормами, які регулюють правовідносини суб’єктів корпоративного права.
Норми корпоративного права виникли і розвиваються на основі спільних для всіх галузей права централізованих норм.
Разом із тим у корпоративному праві у процесі його розвитку спостерігається збільшення кількості норм імперативного характеру, що є характерним для більшості галузей права. Це робиться для того, щоб зменшити комерційний ризик суб’єктів корпоративного права.
Література:
1. Пилипенко А.Я. Корпоративне право. – К., 1998.
2. Щербина В.С. Господарське право. – К., 1996.
Назва реферату: Співвідношення корпоративних і централізованих норм
Розділ: Законодавство і право
Опубліковано: 2007-11-28 17:24:14
Прочитано: 1051 раз
1 [2]
завантажити реферат
