У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Кримінально-процесуальне право і закон

Кримінально-процесуальне право і закон

ПЛАН

1. Зміст і структура кримінально-процесуального права

2. Джерела кримінально-процесуального права

та їх характеристика

3. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі щодо осіб

Висновок

Література

1. Зміст і структура кримінально-процесуального права

Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриття злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності. Вказаних органів один з одним, а також з громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими об‘єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності. Кримінально-процесуальна діяльність за своїм змістом являє собою систему передбачених законом процесуальний дій і рішень органів попереднього розслідування, прокурора, судді, суду та інших суб‘єктів кримінального процесу. Ці процесуальні дії і рішення породжують процесуальні правовідносини або виступають їх наслідком. Процесуальні правовідносини можна розглядати як правову форму кримінально-процесуальної діяльності. Елементи таких правовідносин: 1) суб‘єкти – учасники кримінального процесу; 2) об‘єкт – поведінка суб‘єктів кримінального процесу; 3) процесуальні права і обов‘язки суб‘єктів. Кримінальний процес і кримінальне судочинство - тотожні терміни. Кримінальний процес і правосуддя в кримінальних справах – слід відрізняти. Правосуддя – це розгляд у судових засідання кримінальних справ і застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчинені злочину, або виправдання невинних (ст.4 ЗУ “про судоустрій”). Т.ч., діяльність судді в стадіях порушення кримінальної справи, віддання обвинуваченого до суду та виконання вироку і таке інше охоплюється поняттям кримінального процесу. Здійснюючи провадження в кримінальній справі, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд справляють виховний вплив не тільки на осіб, які безпосередньо беруть участь у кримінальному процесі, а й на інших громадян, на трудові колективи, сприяючі тим самим правовому вихованню громадян, залученню населення до боротьби із злочинністю.

Аналіз кримінально-процесуальної літератури, в якій розглядається поняття кримінально-процесуального зако­ну, свідчить про певні розбіжності в трактуванні цього питання. В деяких випадках під ним розуміють як форму правових актів, що містять норми, які регулюють суспільні відносини у галузі кримінального судочинства, так і самі ці норми, система яких утворює кримінально-процесуаль­ний закон[1]. Отже, під поняттям «кримінально-процесу­альний закон» розуміють форму і зміст кримінально-процесуального права в органічному поєднанні.

Кримінально-процесуальне право є обов'язковим ком­понентом, важливою ланкою всієї системи права в Ук­раїні. Як і будь-яка ланка єдиного ланцюга, кримінально-процесуальне право, маючи певну самостійність, пов'яза­не з іншими ланками, зокрема з матеріальним криміналь­ним правом.

Правильне розуміння кримінально-процесуального пра­ва є необхідною умовою для відмежування цього поняття від інших, подібних до нього.

Деякі автори поєднують поняття кримінально-проце­суального права і кримінального процесу, тобто вони розглядають кримінальний процес як сукупність норм і як діяльність відповідних органів. Ці поняття не слід змішу­вати чи ототожнювати. Кожне з них має своє змістове на­вантаження.

Нерозривний зв'язок кримінального і кримінально-проце­суального закону зумовлений тим, що в них спільна мета — охорона суспільства від злочинних посягань. Але при цьо­му вони виконують різні функції. Кримінальний закон ви­значає межі злочинної діяльності, тобто те, яка діяльність чи бездіяльність є злочином, а також міру покарання за цей злочин. Кримінально-процесуальний закон встановлює відповідний порядок реалізації кримінального закону, найбільш правильне і точне його застосування.

Кримінальний закон, який є потужною зброєю у бо­ротьбі зі злочинністю, потребує кримінально-процесуаль­ного закону. Обидва вони доповнюють один одного і не можуть існувати окремо. Поза процесуальною формою за­стосування кримінального закону є недопустимим. У свою чергу, кримінальний процес без кримінального закону був би безпредметним, позбавленим свого змісту і смислу.

Враховуючи природу кримінально-процесуального пра­ва, його призначення обслуговувати потреби, пов'язані з реалізацією кримінального закону, досить обгрунтованим є погляд ряду науковців, які розглядають його як похідне від матеріального права, а існуючий між цими галузями права взаємозв'язок — як відносини між формою і змістом. Процесуальне право, зазначає С. С. Алексеев, щільно при­микає до матеріального, є ніби надбудовою над ним, свого роду продовженням[2].

У судовій практиці при вирішенні конкретних справ виникають такі ситуації, коли виконання приписів про­цесуальних норм тягне за собою порушення норм матері­ального права, і навпаки. Проте кримінально-процесуальним законом не передбачено, як повинен діяти в таких випадках суд. У результаті, зустрічаючись з подібними колізіями, суди чинять по-різному, але в більшості ви­падків судова практика надає перевагу процесуальному закону.

Очевидно, таке вирішення колізії між процесуальним і матеріальним правом не можна визнати цілком правильним.

На наш погляд, якщо з якихось причин виникає колізія, то повинна діяти певна субординація соціальне-правових цінностей, ідей та юридичних норм. Ніщо в проце­суальній формі не повинно заважати здійсненню право­суддя чи викривляти суть справи.

Форма відіграє позитивну роль, якщо вона не супере­чить своєму соціальному призначенню. Вона є ефективні­шою тоді, коли краще сприяє вирішенню всього комплек­су завдань, що стоять перед судочинством. І це необхідно враховувати як у правотворчій, так і в правозастосовчій діяльності.

У «Філософії права» Гегель зазначав, що процесуаль­ний закон (норми) можуть відігравати двояку роль — по­зитивну і негативну. «Формальності, — писав він, — мо­жуть бути перетворені також і в зло, і навіть на знаряддя несправедливості»[3].

Аналогічну думку висловлював і А. Ф. Коні, зазначаю­чи, що формальна справедливість не завжди прирівнюється до істинного правосуддя[4].

Можна виділити такі ознаки кримінально-процесуаль­ного закону: 1) це акт, що мас найвищу юридичну силу; 2) він формулює принципи і регулює процедуру криміналь­ного судочинства; 3) він регламентує діяльність учасників процесу, надаючи їм певні права й обов'язки; 4) цей акт націлений на вирішення завдань кримінального процесу. Зовнішньою, документальною формою кримінально-процесуального закону є нормативні акти, які можна кла­сифікувати за різними підставами: 1) за юридичною си­лою — закони (КПК) і підзаконні акти (наприклад, Інструкція про порядок прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах, підрозділах та установах внутрішніх справ Ук­раїни заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди); 2) за сферою дії — загальнообов'язкові, спеціальні, локальні; 3) за ступенем загальності правових норм — загальні та норми, що конкретизують; 4) за характером волевиявлення — норми, що встановлюють, норми, що змінюють і норми, що скасовують; 5) за часом дії — ви-значено-строкові та невизначено-строкові; 6) за суб'єктами нормотворчості — видані Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами.

Крім цього, кримінально-процесуальні норми як зміст кримінально-процесуального закону можуть міститися в кримінально-процесуальних, нормативно-правових актах, у комплексних нормативно-правових актах, «присвяче­них» кільком галузям права. Такими є, наприклад: Зако­ни України «Про внесення змін до Кримінально-процесу­ального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України в зв'язку з утворенням податкової міліції»[5], «Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-про­цесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства»[6], «Про внесен­ня змін і доповнень до деяких законодавчих актів Украї­ни в зв'язку з прийняттям Закону України «Про боротьбу з корупцією»[7].

[1] 2 3 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com