У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Теорія доказів

Теорія доказів

Зразки як складова доказів, особливості збору зразків

Доведення являє собою процес встановлення істини в судочинстві. Під ним можна розуміти безпосередню й опосередковану кримінально-процесуальним законом практико-розумову діяльність суб'єктів із збирання доказової інформації, перевірки й оцінки сформованих доказів, необхідну для досягнення істини в кримінальній справі й вирішення завдань кримінального судочинства! 1, 12].

Сутність доведення полягає в збиранні, дослідженні, оцінці й використанні доказів за допомогою проведення процесуальних (процедурних) дій, у межах яких застосовуються методи й засоби пізнання.

До числа процесуальних, за загальною думкою, насамперед відносяться слідчі дії, тобто процесуальні дії, що мають на меті збирання й дослідження доказів, перелік яких міститься у кримінально-процесуальному законі.

У той же час вчені по-різному розуміють і суть слідчих дій, і їхню систему. Одні вважають, що всі процесуальні дії слідчого є дії слідчі; інші, — що всі слідчі дії є дії процесуальні, але не всі процесуальні дії є дії слідчі, оскільки не всі вони спрямовані безпосередньо на збирання доказів. Наприклад, А.Про-тасевич, Д.Степаненко і В.Шиканов вказують на наявність в КПК РРФСР, який діяв до 1 липня 2002 p., -- 14 слідчих дій, у тому числі й такої, як одержання зразків для порівняльного дослідження[2, 21].

На думку І. Возгріна, закон передбачає дев'ять слідчих дій, до переліку яких не входить одержання зразків для порівняльного дослідження[3, 8]. Одержання зразків для порівняльного дослідження вважають слідчою дією С.Шейфер і Р.Бєлкін[4, 5].

Відомий криміналіст О.Баєв, піддавши критичному аналізу дані переліки слідчих дій, та не погоджуючись з позицією зазначених авторів, наводить у своїй праці низку до-водів[6, 19]. Не розкриваючи сутності всіх цих доводів, зупинимося на одному з них. Він зазначає: « .яка сама по собі доказова інформація збирається й досліджується в результаті таких — ми б їх назвали передслід-чими, допоміжними — дій, як ексгумація чи одержання зразків для порівняльного дослідження? Одержання зразків для порівняльного дослідження — лише передслідча, допоміжна дія, що забезпечує можливість проведення такої дійсно вже слідчої дії, як призначення експертизи»[6, 19].

Далі він наводить посилання на думку авторів фундаментального підручника «Криміналістика» Т.Авєр'янової, Р.Бєлкіна, Ю.Корухова й Є.Россінської, що знайшла своє вираження в тому, що глава 40 озаглавлена як «Технологія одержання зразків для порівняльного дослідження» припускаючи, очевидно, відсутність тактики при одержанні порівняльних зразків[6, 20].

Аналізуючи всі ці точки зору, виникають наступні питання.

1. Чи є слідчою дією одержання зразків для експертного дослідження, чи це передслідча, допоміжна дія?

2. Що забезпечує успіх при одержанні зразків для експертного дослідження, технологія чи тактика його проведення?

Дослідження й вирішення даних питань є актуальним у контексті з наведеними вище різними точками зору на їхню сутність, і разом з обгрунтуванням відповіді на ці питання становить основну мету даної статті.

Перш ніж дати відповідь на зазначені питання необхідно коротко висвітлити питання теоретичної розробки й процесуальної регламентації одержання зразків для порівняльного дослідження.

Судова експертиза є основною формою використання в судочинстві спеціальних знань. Для більшості видів експертиз необхідні зразки для порівняльного дослідження — це різні матеріальні об'єкти, джерело походження яких з вірогідністю відоме й можна перевірити, а самі такі об'єкти своїми властивостями відображають характерні риси певної особи чи предмета й можуть бути використані для його ідентифікації чи визначення групової приналежності.

Суб'єкти доведення збирають зразки в процесі розслідування, при провадженні оглядів, обшуків і виїмок або шляхом безпосереднього їхнього одержання від обвинувачених, свідків і потерпілих. Відповідно до ст. 199 КПК України у разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку або інших зразків, необхідних для експертного дослідження. Стосовно питань одержання зразків для порівняльного дослідження В.Шепітько зазначає: «У цьому випадку одержання зразків для порівняльного дослідження є процесуальною дією, що полягає в одержанні порівняльного матеріалу для експертного дослідження» [7, 170].

У теоретичному плані проблема одержання зразків для порівняльного дослідження в даний час розроблена недостатньо. У повному обсязі нею займалися лише В.Жбанков, Л.Мандрик і Н.Долженко[8; 9; 10]. Окремі аспекти цієї проблеми знайшли своє вираження в різних посібниках і довідниках криміналістів, присвячених головним чином характеристиці кількісно-якісного критерію зразків при їхньому збиранні для проведення окремих видів експертиз.

Аналізуючи навчальну літературу в галузі криміналістики, можна знайти неоднозначний підхід її авторів до цієї процесуальної дії. Більшість з них включають її до такого елемента тактики призначення й проведення судової експертизи, як підготовка до призначення експертизи.

Специфічні ж аспекти підбирання порівняльних матеріалів для провадження експертиз представлені в спеціалізованій літера-турі[11; 12]. Відомості ж саме про тактику одержання зразків для порівняльного дослідження є лише в працях Л.Мандрика і Н.Дол-женка[9; 10]. Саме ця обставина, а також те, що при одержанні зразків не збирається доказова інформація, не дозволяє О.Баєву віднести названу процесуальну дію до слідчої дії.

Несподіваний і правильний, з нашої точки зору, варіант позначення цієї процесуальної дії був запропонований автором фундаментального підручника «Криміналістика» Р.Бєлкіним, а саме як «Технологія одержання зразків для порівняльного дослідження»[13, 669—674]. І дійсно, при одержанні порівняльних зразків необхідно дотримуватися не тільки кількісно-якісного їхнього критерію, з огляду на специфіку кожного виду експертизи, а й моделювати умови їхнього одержання, при цьому дотримуючись основних правил і вимог, поданих до них: безсумнівність походження, репрезентативність, порівняльність, що можна розуміти як технологічний процес.

Однак у деяких випадках знання й дотримання технології одержання зразків для порівняльного дослідження може й не забезпечити успішне проведення цієї процесуальної дії, наприклад, у випадку протидії розслідуванню при проведенні даної процесуальної дії. Практика слідчо-експертної діяльності свідчить, що така протидія може виявлятися особою, яка проходить у справі, найчастіше при одержанні зразків почерку чи підписів у трьох формах: у формі відмови від дачі зразків почерку й підписів; у формі перекручування нею свого почерку; у формі надання помилкової інформації про незнання нею транскрипції підпису конкретної людини, у разі підозри, що цей підпис виконаний обвинуваченим від його імені. Й у цьому випадку якісний добір зразків почерку й підписів може бути визначено не тільки дотриманням правил технології їхнього одержання, а й застосуванням тактичних прийомів з подолання зазначених форм протидії.

Тому, відповідаючи на друге питання, можна з впевненістю говорити про те, що при одержанні зразків для експертного дослідження необхідно не тільки знати й дотримуватися технології їхнього одержання, а й застосовувати тактичні прийоми у випадку протидії при проведенні цієї процесуальної дії.

У зв'язку з цим, вважаю, що в юридичній літературі й насамперед в навчальній, необхідне позначення цієї процесуальної дії як «Тактико-технологічні основи одержання зразків для експертного дослідження».

Відповідь на перше питання необхідно давати в контексті з думкою авторів навчальної й монографічної літератури з проблем криміналістичної тактики провадження окремих слідчих дій, загалом, і зокрема, такти-

ки призначення й проведення судової експертизи. При цьому одні автори говорять саме про тактику призначення судових експертиз (Є.Россінська, Н.Яблоков)[14; 15], інші про основи її призначення й проведення, а відомості про тактику не наводять (В.Шепітько, П.Біленчук, В.Головач, М.Салтевський) [7, 169; 16, 162]; треті взагалі виключили цю дію з глави «Тактичні основи слідчих дій» (Р.Бєлкін), очевидно, припускаючи відсутність тактики призначення й проведення судових експертиз[5].

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com