У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи партнёров
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Система права i законодавства

Сторінка 4

2. Вибiр та аналiз норми права, що пiдлягає застосуванню до фактичних обставин, якi дослiджуються.

Пiсля встановлення юридичного значення обставин справи починається друга стадiя застосування норм права. На цiй стадiї правозастосовчий орган перш за все вирiшує питання, на пiдставi якої норми повинна вирiшуватися справа, що розглядається. Обрати норму означає надати правову квалiфiкацiю (оцiнку) фактичним обставинам справи.

Далi необхiдно встановити дiйснiсть (вiрогiднiсть) її тексту з точки зору законностi, перевiрити, чи не має у текстi помилок, чи не змiнена дана норма. При цьому слiд користуватися текстом опублiкованим у офiцiйному виданнi, останньою його редакцiєю з усiма змiнами та доповненнями на день застосування норми права. Також правозастосовчий орган повинен визначити, чи не протирiчить обрана норма закону i iншим нормативним актам. Норма права може бути застосована лише тодi, коли вона вiдповiдає приписам актiв вищих органiв.

Аналiз обраної правової норми включає ретельну перевiрку її дiї у часi, просторi та по колу осiб. Це означає, що правозастосовчий орган повинен достеменно з’ясувати:

- чи чинна норма в той момент, коли на її пiдставi потрiбно вирiшити конкретну справу;

- чи чинна вона на тiй територiї, де ця справа повинна бути вирiшена;

- чи поширюється чиннiсть цiєї норми на осiб, вiдносно яких вона повинна застосовуватись.

Iнколи при виборi та аналiзi норми виявляється, що даний випадок регулюється кiлькома нормами, якi не узгоджуються або навiть суперечать одна однiй за своїм змiстом. У такому випадку має мiсце колiзiя правових норм. Щоб з’ясувати яким чином вирiшуються колiзiї мiж правовими нормами, яку саме норму компетентний орган повинен застосувати до обставин справи, iснують наступнi правила вирiшення колiзiй у правозастосовчiй дiяльностi:

1) якщо iснує колiзiя мiж нормами, виданими рiзними органами, застосовується норма вищогооргана;

2) при протирiччi мiж нормами, прийнятими одним i тим органом, але в рiзний час, застосовується норма, яка прийнята пiзнiше;

3) у випадку колiзiї мiж загальною та спецiальною нормою застосовується остання.

Завданням компетентного органу на цiй стадiї є усвiдомлення (тлумачення) застосованої норми, а також усунення прогалин у правi шляхом застосування права по аналогiї.

3. Винесення рiшення компетентним органом та доведення цього рiшення до зацiкавлених осiб та органiзацiй.

Це завершальна та головна стадiя процесу застосування норми права. Встановлення фактичних обставин, а також вибiр та аналiз правової норми готують видання компетентним органом iндивiдуального правового акта (наприклад, вирок суду, наказ посадової особи). Перед винесенням конкретного рiшення необхiдно впевнитися, що обставини справи дослiдженi вiрно i достатньо повно, що застосована норма права вiдноситься саме до цього випадку. На пiдставi такого переконання компетентний орган виносить владне рiшення, пiсля чого оголошує його зацiкавленим особам та органiзацiям.

Дiяльнiсть компетентних органiв закiнчується виданням акта застосування норми права. Вiн фiксує прийняте рiшення, надає йому офiцiйного значення та владний характер.

Акт застосування норми права - це офiцiйний правовий документ, який мiстить iндивiдуальний державно-владний припис компетентного органу, що виноситься ним внаслiдок вирiшення конкретної юридичної справи.

Головнi ознаки, що характеризують акти застосування норми права.

1) Акт застосування норми права має владний характер та охороняється примусовою силою держави. Конкретнi приписи, що мiстяться у ньому, мають обов’язкове значення для усiх, до кого вони вiдносяться, та у необхiдних випадках можуть бути реалiзованi примусовим шляхом.

2) Акт застосування - це iндивiдуальний правовий акт. Вiн має вiдношення до певно визначених осiб. Правозастосовчий акт має силу лише для певного випадку i на подiбнi випадки не розповсюджується. Цим вiн відрізняється вiд нормативно-правових актiв, якi мiстять правовi норми, що мають загальний характер. Норми права регулюють багато однотипових випадкiв та розповсюджуються на усiх осiб, якi знаходяться у сферi їх дiї (конкретно не визначених). Вони розрахованi на неодноразове застосування. Iндивiдуальнi правовi акти не мiстять правових норм. Вони лише конкретизують загальнi приписи стосовно окремих осiб або органiзацiй та мають разове значення. Внаслiдок цього акти застосування норм права до джерел права не вiдносяться. У збiрники законодавства вони не включаються.

3) Правозастосовчi акти повиннi бути законними, повиннi виноситися у суворiй вiдповiдностi до закону, спиратися на певнi норми права.

4) Акти застосування норм права видаються у встановленiй законом формi i мають точне найменування. Закон передбачає суворо визначений порядок видання та оформлення iндивiдуальних правових актiв. Кожен правозастосовчий акт має суворо визначенi найменування: вирок, наказ, постанова, розпорядження.

Класифiкацiя актiв застосування норм права відбувається за рiзними пiдставами. В залежностi вiд суб’єктiв, якi застосовують норми права, iндивiдуальнi правовi норми подiляються на наступнi види:

- акти представницьких органiв державної влади;

- акти виконавчих органiв державної влади;

- акти правоохоронних державних органiв;

- акти державного контролю;

В залежностi вiд змiсту суспiльних вiдносин та норм права, що застосовуються до них, правозастосовчi акти подiляються на:

- регулятивнi, якi встановлюють конкретнi юридичнi права та обов’язки у зв’язку з правомiрною поведiнкою людей (наприклад, наказ ректора учбового закладу про зарахування у вуз);

- охороннi, якi видаються у зв’язку з вчиненням окремими людьми правопорушень (вирок суду, постанова слiдчого про притягнення пiдозрюваного як обвинуваченого, протест прокурора).

Таким чином, акти застосування норм права є найважливiшим засобом реалiзацiї припису правових норм.

При виборi та юридичному аналiзi правової норми, яка повинна бути застосована до конкретного випадку, iнколи виявляється прогалина.

Прогалина в правi - це вiдсутнiсть правової норми при вирiшеннi конкретних життєвих випадкiв, якi охоплюються правовим регулюванням та повиннi вирiшуватися на пiдставi права.

Причинами виникнення прогалин в правi можуть бути вiдставання законодавства вiд розвитку життя, хиби при пiдготовцi нормативно-правових актiв та iнше.

Найбiльш ефективним засобом усуненняпрогалин у правi є видання компетентним органом недостатньої правової норми, необхiднiсть якої обумовлена життям. У тих випадках, коли правотворчий орган не змiг усунути прогалину, використовується правило застосування права за аналогiєю. Пiд аналогiєю розумiється певна схожiсть мiж рiзними явищами чи предметами. Застосування права за аналогiєю не означає довiльного вирiшення конкретних справ. Рiшення приймається у вiдповiдностi з принципами законностi та справедливостi. В юриспруденцiї розрiзняються два основних види аналогiї: аналогiя закону та аналогiя права.

Аналогiя закону уявляє собою рiшення конкретної юридичної справи на пiдставi правової норми, розрахованої не на цей, а на подiбнi випадки. Якщо компетентний орган вирiшує справу у вiдповiдностi з приписами норми, що регулює найбiльш подiбнi (аналогiчнi) суспiльнi вiдносини, то у цьому випадку має мiсце аналогiя закону. При цьому норма права, яка застосовується цi вiдносини безпосередньо не регулює. Вона регулює iншi, але близькi, спорiдненi вiдносини.

Аналогiя права - це прийняття рiшення по конкретнiй справi на пiдставi загальних принципiв та сутi права. Аналогiя права застосовується тодi, коли при наявностi прогалини неможливо добрати схожу, аналогiчну норму права.

Застосування права по аналогiї у сучасних державах обмежене. Воно цiлком неможливе при вирiшеннi кримiнальних справ. Кримiнальне законодавство походить iз принципу, за яким, злочином не може вважатися дiяння, яке не передбачене кримiнальним законом. У зв’язку з постiйним удосконаленням та розвитком законодавства застосування права за аналогiєю стає рiдкiсним винятком навiть для тих галузей права, де воно припустиме.

1 2 3 [4] 5 6 7 8 9 10 11

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Замовлення реферату
Заказать реферат
Цікаві новини
загрузка...

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2014 textreferat.com