У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Здоров’я і хвороба як основні категорії, що визначають стан організму людини

Здоров’я і хвороба як основні категорії, що визначають стан організму людини

ЗМІСТ

1. Загальне вчення про хворобу.

2. Здоров’я і хвороба – єдність протилежностей.

3. Вплив фізичних вправ на відновлення та покращення здоров’я школярів.

1. Загальне вчення про хворобу.

Здоров’я і хвороба є формами життя з усіма притаманними їм різноманітностями. Основною характеристикою здоров я є можливість пристосування організму до змін навколишнього середовища. Однак, адаптація організму до шкідливих дій на нього не є безмежною. Стан здоров я може переходити у передпатологічний стан. Якщо організм справляється з ним, то здоров я відновлюється. В тому випадку, якщо пристосувальні та захисні сили організму виявляються недостатніми, - його функції порушуються і виникає хвороба.

Головним біологічним призначенням хвороби є мобілізація захисних та пристосувальних механізмів організму. При захворюванні діє одночасно фактор, що його викликає та захисна реакція організму. Хвороба – це боротьба факторів, що пошкоджують організм з його захисними силами. Боротьба, в якій захисні сили перемагають хворобу, або тривалий час стримують розвиток патологічних процесів, чи капітулюють, тоді і хвороба розвивається поступово, або катастрофічно швидко.

Хвороба – це порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом надмірних подразників, в результаті чого знижується його пристосувальні можливості.

Хвороби є основною причиною того, що більшість населення Землі помирає передчасно. Середня біологічна тривалість життя людини становить близько 90 років, тоді як середня фактична тривалість життя людей у розвинутих країнах – 74 роки, а в країнах, що розвиваються – 56 років. Отже ми не доживаємо 26 років до середньої біологічної тривалості життя.

Хвороб існує багато. На сьогодні відомо біля 10 тис. захворювань і більше 100 тисяч їх ознак. Для кожної епохи характерні свої захворювання. В наш час найбільшою проблемою є хвороби цивілізації – атеросклероз, ішемічна робота серця, ожиріння, діабет, нервово-психічні розлади. Психосоматичні захворювання є найбільш розповсюдженими в наш час, від яких передчасно старіють і помирають люди.

Виникнення захворювання пов’язано із комплексом причин. Для маніфестації захворювання має значення реактивність організму людини в даний момент, його спадковість, конституціональні особливості та шкідлива для організму дія зовнішнього середовища. Однак, в комплексі причин, що викликають захворювання завжди є одна – основна причина, наприклад туберкульозні бактерії являються основною причиною захворювання на туберкульоз. Однакові за силою причини не завжди викликають однаковий патологічний процес.

Причини захворювання діляться на дві групи: зовнішні і внутрішні. Зовнішніми причинами хвороби можуть бути: аліментарний фактор, що характеризується порушенням режиму харчування (переїдання, недоїдання); фізичні (дія високої чи низької температури; атмосферний тиск тощо); хімічні (отрути); механічні (рани, розтяжіння, переломи, струси тощо); біологічні (бактерії, віруси); психічні фактори, які лежать в основі неврозів, психічних розладів та психосоматичних хвороб (виразка шлунково-кишкового тракту, стійкі гормональні порушення; соціальні фактори які визначають суспільне середовище людини (забруднення зовнішнього середовища, гіпокінезія, падіння моральних підвалин).

Внутрішні причини захворювань пов’язані з: спадковістю - порушеннями хромосомного апарату, які характеризуються структурними або кількісними його змінами (дальтонізм, гемофілія); конституцією людини, яка визначає її генетичний потенціал і, таким чином, схильність до певного захворювання (цукровий діабет, гіпертонія); особливостями внутрішньоутробного розвитку, які обумовлюють вроджені хвороби (косолапість, дисплазія кульшового суглоба).

Відомо, що у 70% виникнення хвороб залежить від способу життя самої людини: шкідливих звичок, порушення санітарно-гігієнічних норм, режиму праці і відпочинку, харчування, забруднення довкілля тощо. Найбільш розповсюдженою причиною психосоматичних хвороб є переоцінка власних можливостей, спроба підняти соціальний вантаж, який закінчується “психічною грижею”. Отже, хвороба, як правило, є наслідком спотвореного, нездорового способу життя.

(Етіологія - вчення про причини та умови виникнення хвороби.)

Категорія «хвороба» має досить конкретний характер та визначається особливостями патологічного процесу, стадією його розвитку, характером протікання, симптомами тощо).

При захворюванні людини в її організмі відбуваються патологічний процес, який характеризується тривалими реакціями органів систем, які виходять за межі фізіологічних норм і можуть залишати структурно-функціональні їх порушення.

За швидкістю розвитку та тривалістю протікання розрізняють гострі і хронічні хвороби. Гострі хвороби характеризуються швидким розвитком та важким її протіканням. До них належать ряд інфекційних хвороб. Хронічні захворювання характеризуються поступовим розвитком, який може тривати роками з чергуванням періодів прогресування та загострення і періодами затухання та ремісії. Одне і те ж саме захворювання може мати гострий або хронічний характер, наприклад, бронхіт. Захворювання може розпочатися, як гостре, а потім перейти у хронічну форму. І, навпаки, хронічне захворювання може загостритись під дією негативних чинників зовнішнього середовища.

В розвитку захворювання розрізняють 4 стадії.

Перший період – скритий, або латентний - період між дією причини та проявом перших ознак хвороби.

Другий період – продромальний, який характеризується проявом неспецифічних симптомів, що властиві багатьом захворюванням, - головний біль, погіршення апетиту тощо.

Третій період – повного розвитку, який характеризується типовою клінічною картиною конкретного захворювання з проявом специфічних симптомів.

Четвертий період – завершення хвороби з: повним одужанням (організм переходить у стан, що був до захворювання); переходом у хронічну форму; одужанням із залишковими явищами (коли в організмі залишається тривалий патологічний слід функціонального характеру, наприклад запальний процес в нирках після грипу); стійкими патологічними змінами (змінами морфологічного характеру, наприклад, вада серця після ангіни).

Якщо до основного захворювання додається хвороба, яка відрізняється від нього своїми симптомами, то це називається ускладненням хвороби.

Патогенез – розділ патології, що вивчає механізми розвитку хвороби, їх протікання та завершення.

2. Здоров’я і хвороба – єдність протилежностей.

Про здоров’я та хворобу можна судити суб’єктивно і об’єктивно. У першому випадку висновок робить сама людина, у другому – лікар, що його обстежує. При цьому їх висновки можуть не співпадати. На ранніх стадіях багатьох не спадкових і деяких спадкових хвороб людина почуває себе цілком здоровою, хоча об’єктивно в організмі вже спостерігаються патологічні процеси. І, навпаки, людина може почувати себе погано, хоча об’єктивні ознаки захворювання відсутні. Небезпечно, коли людина знаходиться в стані передхвороби, а почуває себе цілком здоровою, ігноруючи рекомендації медиків.

Важко провести чітку межу між здоровою і хворою людиною. Хворою вважається людина, коли у неї порушена функція організму, фізіологічної системи або всього організму, чи втрачена їх взаємна узгодженість. В результаті хвороби порушується рівновага між організмом і зовнішнім середовищем. Як, наприклад, кваліфікувати стан організму в період статевого дозрівання. Чи свідчать про порушення здоров’я видалені зуби чи рубці після травм? Організм вже не є цілісним, але він не є хворим у звичному розумінні цього слова. Тому, при оцінці здоров я людини найчастіше користуються терміном: «практично здоровий», який означає, що незважаючи на деякі дефекти та порушення, стан організму задовольняє вимоги, що висуваються зовнішнім середовищем.

До того ж, світова статистика свідчить, що число дітей, які народжуються з різним ступенем фізіологічної незрілості наближається до 90%. Це означає, що абсолютно здоровою народжується лише 1 дитина з 10. В перші дні свого життя дитина виглядає здоровою, але фізіологічна незрілість може проявлятися пізніше у вигляді алергії, безкінечних застуд, сколіозу, діабету, астми, неврозу. А пізніше, ставши дорослими такі діти страждають від атеросклерозу, діабету; ішемічної хвороби серця, раку тощо.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com