У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси)

Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси)

Як відомо, діалектизми — це характерні для територіальних діалектів мовні особливості, що кваліфікуються як відхилення від літературної норми. Діалектизми виділяються на всіх рівнях мови — акцентуаційному, фонетичному, словотвірному, фразеологічному, лексичному та граматичному [12, 135-136].

Слова діалектного вжитку, що позначають поняття, для передачі яких у загальнонародній мові вживаються назви, утворені від іншої непохідної основи, називаються лексичними діалектизмами. Критерієм для виділення цієї найчисленнішої групи лексики є її семантична спільність у межах означуваних понять зі словами загальнонародної мови і відмінність від них у матеріальній оболонці. Серед них виділяють власне лексичні діалектизми (це своєрідні дублети до загальновживаних слів: трускавки (полуниці), маржина (худоба) тощо) та етнографічні діалектизми (назви місцевих реалій і понять, що не відомі або не використовуються поза межами певного говору чи групи споріднених говорів). З цієї причини етнографічні діалектизми звичайно не мають відповідників у загальнонародній мові, а означувані ними реалії й поняття або передаються описово, або позначаються тими самими словами, що й у говорах: плачинда (вид печива), гачі (вид штанів) тощо.

Процес взаємодії літературної мови і територіальних діалектів у сфері лексики є складним і тривалим. На думку дослідників, у наш час народні говори ще активно функціонують, але суспільно-економічними і культурними умовами життя вже не стимулюються, а навпаки, поволі нівелюються, певною мірою непомітно деформуються і поступово наближаються до літературної мови. Цей складний і тривалий процес зумовлений сучасними формами виробництва, наявністю в селах і містечках великої кількості інтелігенції, впливом школи, преси, художньої літератури, радіо, телебачення тощо [7]. Водночас народні говори ще активно функціонують й істотно впливають на літературну мову. Поряд з іншими джерелами, територіальні діалектизми і тепер залишаються одним із джерел збагачення лексичної системи літературної мови [2]. Так, наприклад, повертаються до літературного вжитку слова блават (волошка), линва (мотузка, канат), філіжанка (чашка), карафа (графин), вивірка (білка), вивільга (іволга), зимний (холодний) та ін. [8, 112]. Цей список можна продовжити ще більшою кількістю яскравих діалектних лексем, які, на наше глибоке переконання, тільки збагатили б лексичний запас літературної української мови. Тому цілком погоджуємося з думкою П. Ю. Гриценка, що "усталення вживання слів і словоформ як діалектизмів, їх відповідне опрацювання у нормативних словниках і граматиках (з відповідними кваліфікаціями діал., обл.) є передумовою поступового переходу цих діалектизмів до нормативних, збагачення за їхній рахунок структури і виражальних можливостей літературної мови" [12, 136].

Найбільш активно діалектна лексика представлена, окрім усного розмовно-побутового мовлення, в мові художньої літератури та публіцистики, де вживається з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів тощо) [1, 65]. Однак перенасичення мови художнього твору будь-якими діалектизмами веде до зниження його художньо-естетичної вартості, до порушення контакту з читачем. Діалектизми в художньому тексті будуть виправданими, тільки "коли вони, по-перше, необхідні для кращої характеристики зображуваних осіб, сцен, подій; по-друге, коли вони з контексту зрозумілі для читацьких мас, — тобто нічим не затемнюють зміст твору; по-третє, якщо вони вживаються з почуттям міри. Отже, кількісно і якісно не порушують художньо-естетичних вимог твору" [3, 38]. Свого часу неперевершений знавець української мови М. Т. Рильський висловлював думку про доцільне використання діалектних слів, форм і зворотів, заперечуючи повне вилучення їх із літературної мови [10, 104].

У зв'язку з намаганням сучасної преси у мовному плані наблизитися до читачів, викликати в них інтерес до друкованих матеріалів, на нашу думку, і посилюється вплив народнорозмовного мовлення на мову газетно-публіцистичних текстів. Використання діалектизмів дозволяє журналістам долати стандартизованість газетної мови. Дослідники публіцистичного стилю, проте, застерігають, що надуживання діалектних форм може ускладнити сприймання тексту, а це "суперечить основному призначенню публіцистики — формувати громадську думку" [19, 11]. Якщо діалектизм не є, з точки зору того, хто пише, нейтральним позначенням якого-небудь поняття, а стає засобом створення експресії, то його використання виправдане [9, 102]. Чимало діалектизмів трапляється на шпальтах обласних, а надто районних газет, де використовуються в матеріалах на сільськогосподарську тему, в замальовках про життя і побут регіону. Як зазначають дослідники, словник регіональної газети в кількісному плані не відрізняється від словникового фонду газети загалом, а за складом лексика регіональної преси значно ширша, ніж у виданнях іншого рівня.

Для визначення місця й ролі діалектної лексики в газетних текстах ми взяли за об'єкт дослідження 90 номерів газет "Зоря Рахівщини" (1999) та "Верховина" (2000), що виходять відповідно в Рахівському та Міжгірському районах Закарпатської області.

ЕТНОГРАФІЧНІ ДІАЛЕКТИЗМИ

Як свідчать результати нашого дослідження, це головним чином лексика, що позначає назви реалій із життя певної групи людей. Такі лексеми називають етнографізмами, і стосуються вони здебільшого різних сфер людської діяльності, а отже, стилістично виправдані в тексті, тому що не мають паралелей у загальнонародній мові. Це єдино можливі слова для передачі позначуваних ними понять. Так, зокрема, на шпальтах аналізованих газет натрапляємо на специфічну лексику, що пов'язана з вівчарством, оскільки жителі цих гірських районів і зараз активно займаються розведенням овець і виготовленням овечого сиру (бринзи). Описуюючи ці процеси діяльності гуцулів і верховинців, журналісти активно використовують у публіцистичних нарисах чи репортажах такі тематичні групи етнографізмів.

1. Назви, пов'язані з вівчарством та процесом виготовлення овечого сиру (бринзи):

БАТАЛIВ: "…З допомогою баталіва визначив надій" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. баталiв (баталeв) "частина маснички у вигляді дрючка з діркованим кружком; дерев'яна посудина для збивання масла; прилад для биття конопель" [ГГ, 22].

БЕРФEЛ: "…На берфелі висів, паруючи, казан…" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. берфeла (берфeл, берфeло) "дерев'яний пристрій, на якому вішають котел над вогнищем на полонині" [ГГ, 23-24].

БОТEЙ: "…І двоє вівчарів погнали ботей на пашу" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ботeй (бутeй) "отара овець" [ГГ, 29], ботeй (діал.) [СУМ, І, 223].

БУДЗ: "Свіжі будзи сиру висіли на чопах…" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. будз (бундз) "овечий сир зі свіжого молока у формі кулі; великий шматок (сиру)" [ГГ, 30].

ВУРДА: "В добрих умовах готують сир і вурду" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. вyрда (зах.) "варений невитриманий сир" [НТСУМ, 1, 552]; вyрда (yрда) "сир гіршої якості з вторинної переробки молока; страва з макухи і води" [ГГ, 42].

ЗАСТАЙКИ: "…А в застайках довкола кошари вже палахкотіли ватри" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. застайка "прибудова до стаї, де сплять вівчарі" [ГГ, с.79].

КЛЯҐ: "…Додав у виварку визначену порцію клягу" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ґлєґ (клєґ) "вміст шлунка маленького теляти, яким підквашують молоко"; пор. рум. cheag [ГГ, 53].

ПУТЕРА: "Останнє відро обіднього надою В. В. Пукман старанно проціджував у путеру" (ЗР. — 17 лип., — С. 3). Див. пyтера, "дерев'яний посуд (об'ємом 10-15 літрів) для переробки молочних продуктів" [ГГ, 159; СУМ, УІІІ, 403; НТСУМ, 3, 855].

СТAЯ: "До стаї на Пелиці добралися, коли вівці сховалися далеко за пагорб…" (ЗР — 17 лип. — С. 3). Див. стaя "постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молочні продукти" [ГГ, 177; СУМ, ІХ, 673; НТСУМ, 4, 382].

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com