У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Атмосферний озон і його можливий вплив на погоду і клімат

Атмосферний озон і його можливий вплив на погоду і клімат

Майже весь атмосферний озон зосереджений у нижній стратосфері і загальний вміст його схильний до періодичних і неперіодичних змін. Збільшення вмісту озону в стратосфері сприяє зменшенню притоку сонячної радіації до земної поверхні, тому що озон поглинає сонячну радіацію не тільки в ультрафіолетовій, але й у видимій і близькій інфрачервоній частинах спектра. Безсумнівно, що збільшення вмісту озону в стратосфері викликає збільшення її нагрівання. При цьому температура, тиск і циркуляція тропосфери також зазнають відповідних змін.

Клімат дуже чутливо відгукується навіть на незначні зміни сонячної радіації. Як приклад, можна навести погоджену зміну загального вмісту озону в атмосфері та сонячної радіації, що надходить до земної поверхні.

Виконані нами розрахунки [2] показали, що підвищення в 1918-1947 р. прямої сонячної радіації при безхмарному небі на 0,3% відбувалося на тлі зниження загального вмісту озону на 2,9% проти середньої багаторічної норми. Незважаючи на такий досить малий відрізок часу і настільки малу зміну радіації, відбулося помітне скорочення площі полярної морської криги, а також деякий відступ зледеніння на суходолі.

Отже, з озоном можна пов'язувати як природні, так і штучні зміни клімату, а також залежність клімату від сонячної активності. Під штучною зміною клімату маються на увазі наслідки зміни вмісту озону в атмосфері поки що, на жаль, тільки в бік його зменшення (антропогенна руйнація озону).

Велика увага приділяється вивченню тривалих (в масштабах місяців) екстремальних відхилень середньомісячних значень загального вмісту озону в атмосфері, тобто відхилень, що значно виходять за межі місячної норми. Екстремуми являють собою максимуми та мінімуми середньомісячних значень загального вмісту озону в атмосфері, що коли-небудь спостерігалися в даному місяці.

Локальні мінімуми з пониженням вмісту озону над окремими регіонами на декілька десятків відсотків називають "озоновими дірами". Вперше сама можливість утворення та існування таких "дір" була передбачена нами в 1979 році [1].

Особливий інтерес викликають випадки екстремального зниження загального вмісту озону, тому що дозволяють досліджувати можливі екологічні наслідки техногенного зменшення озону в атмосфері. Такі випадки дають свого роду природну модель явищ, що відбуваються або можуть відбутися в географічній оболонці при передбачуваній можливій значній руйнації шару озону антропогенними чинниками.

Зниження загального вмісту озону в атмосфері призводить, окрім підвищення температури приземного повітря, до посилення ефекту ураження білків і живих клітин біосфери ультрафіолетом сонячної радіації.

Найважливіші молекулярні елементи - білки та нуклеїнові кислоти - найбільш інтенсивно руйнуються ультрафіолетовою радіацією з довжиною хвилі в межах 250-320 нм, яка біологічно найбільш активно пригнічує у рослин фотосинтез, викликає у людини опік шкіри та сітківки ока, руйнування червоних кров'яних тілець, молекул хроматину й ДНК, згортання білків, ріст злоякісних пухлин та багато чого іншого.

Організми, не пов'язані з фотосинтезом, можуть і не постраждати напряму від підвищення ультрафіолетової радіації, але для них небезпечне порушення трофічних ланцюгів харчування, викликане ураженням мікроорганізмів, фітопланктону та рослин, що не мають захисних покривів.

Стратосферний озоновий екран дуже чутливий до сучасних техногенних впливів, що досягли загрожуючих масштабів. Вважається, що 500 надзвукових транспортних літаків, якщо вони будуть регулярно літати на висотах максимального шару озону на протязі року, здатні зменшити його загальний вміст удвічі [1].

Запуски космічних ракет будь-якого призначення створюють "діри" в озоносфері діаметром в сотні кілометрів. Достатньо 85 таких пусків на протязі року, щоб отримати аналогічний результат по руйнуванню озону.

Фреони (хлорфторметани) техногенного походження, потрапляючи в стратосферу, накопичуються там і каталітично руйнують озон. До цієї руйнівної сили додаються азотні добрива, синтез нітросполук, ядерні вибухи. Особливу небезпеку мають вибухи нейтронних бомб, здатних вщент зруйнувати озоновий екран над цілими регіонами (екологічні війни).

Приклади таких екстремальних відхилень кількості озону в атмосфері наведені в таблиці, із якої видно, що екстремуми вмісту озону характерні приблизно в однаковій мірі для атмосфери всіх широт. Абсолютні значення вмісту озону найбільш значні у високих широтах при значних середньомісячних показниках.

Найбільш частим і значним екстремальним відхиленням піддається вміст озону в атмосфері континентальної частини середніх широт. Особливо часто тут повторюються від'ємні аномалії, тобто "діри". Найбільш часто значні екстремуми для озонового шару спостерігалися над Москвою, дещо менші - над Санкт-Петербургом, Києвом, Тбілісі, Абастумані.

Звідси випливає важливий висновок про те, що для своєчасної та оперативної підготовки наукових досліджень і експериментів у потрібний час і в потрібному місці, а також для своєчасного запобігання небажаних впливів екстремальних значень загального вмісту озону в атмосфері на біосферу взагалі та людину зокрема необхідні пошуки методів довгострокового прогнозу змін вмісту цього озону в атмосфері окремих регіонів.

Один із методів таких прогнозів запропоновано в роботі [3]. Для пошуку залежності погоди і клімату від загального вмісту озону в атмосфері були використані середньомісячні дані основних озонометричних станцій Європи за 1972-1982 р. [6, 7] і дані по клімату м. Харкова за цей же період [4, 5].

Таблиця

Приклади екстремумів вмісту озону в атмосфері

Зона широт,

° пн. ш.

Станція

спостереження

Час спостереження, місяць, рік

Екстремуми в % від норми

+

-

70-75

Резольют (Канада)  

січень 1959 р.

січень 1962 р.

січень 1970 р.

листопад 1959 р.

грудень 1957 р.

грудень 1966 р.

-

-

23

-

-

30

23

23

-

20

21

-

65-70

Тромсьо (Норвегія)

лютий 1958 р.

лютий 1967 р.

21

-

-

24

60-65

Рейк'явік

лютий 1963 р.

23

-

55-60

Орхус (Данія)

Санкт-Петербург

Москва

січень 1963 р.

лютий 1961 р.

грудень 1959 р.

січень 1976 р.

січень 1965 р.

березень 1971 р.

серпень 1965 р.

вересень 1967 р.

жовтень 1964 р.

листопад 1963 р.

листопад 1964 р.

-

-

-

40

-

45

-

-

-

-

-

20

23

27

-

28

-

20

27

28

29

38

50-55

Градець-Кралове (Чехія)

січень 1968 р.

24

-

45-50

Будапешт

лютий 1969 р.

43

-

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com