У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Автоматизовані системи контролю забрудненого повітряного басейну

Автоматизовані системи контролю забрудненого повітряного басейну

План

1. Загальна характеристика автоматизованих систем контролю забруднення повітряного басейну. Методи та способи аналізу складу атмосферного повітря:

1) Аналітичний метод аналізу повітря;

2) Автоматичні методи газового аналізу;

3) Автоматизовані системи контролю забруднення повітря;

2. Типи автоматизованих систем контролю: промислові; міські; регіональні; загальнодержавні; глобальні.

3. Дистанційна лазерна локація забруднення атмосфери.

1. При вирішенні комплексу питань пов’язаних з системою контролю забруднення повітряного басейну використовують термін “моніторинг атмосфери”, в який включають аналіз, контроль (тобто спостереження та оцінка), прогнозування основних параметрів стану і управління якісним станом атмосфери.

Проблема контролю полягає в тому, щоб визначити вміст багатьох речовин, в тому числі – шкідливих, зі змінною концентрацією.

Для населених пунктів стандартом встановлено ГДК за 120 речовинами і 25 їх комбінаціям.

Всі методи і засоби аналізу складу атмосферного повітря розділяють на чотири групи:

1) аналітичні методи лабораторного аналізу;

2) автоматичні прилади для визначення концентрації забруднюючих атмосферу речовин;

3) автоматизовані системи контролю забруднення навколишнього середовища;

4) методи дистанційної лазерної локації.

Аналітичному методу передує разовий епізодичний (або в установлений завданням певний відрізок часу) відбір проб повітря з наступним їх аналізом і опрацюванням. Використовуються інструментальні, хімічні і біологічні різновидності аналітичного методу. Інструментальні методи (спектрофотометрія, ультрозвуковий і ін.) – складні і в промислових умовах практично не використовуються. З хімічних найбільш широко використовуються мікрокалориметри, які дозволяють з необхідною для практики точністю проводити експрес-аналіз концентрації парів і пилу металів, формальдегідів, оксидів азоту і вуглецю, аміаку і інших сполук. Біологічні мають високу чутливість, але в основному дають лише якісну оцінку речовини, яку визначають.

Автоматичні методи газового аналізу використовують для контролю основних шкідливих інгредієнтів забруднення атмосфери у вигляді безперервнодіючих приладів-датчиків.

В умовах зростаючого забруднення атмосфери виникла необхідність створення на базі автоматичних приладів автоматизованих систем для оперативної оцінки стану забруднення повітря (ЗП) і попередження небезпечних ситуацій, які виникають в окремих районах при значних викидах шкідливих речовин підприємствами, автотранспортом і іншими джерелами в умовах змінної метеорологічної ситуації.

Завдання, що розв’язує автоматизована система контролю забруднення атмосфери (АСКЗ-А):

• автоматичне спостереження і реєстрація концентрацій забруднюючих речовин;

• аналіз отриманої інформації з метою визначення фактичного стану забруднення повітряного басейну;

• вживання екстрених заходів по боротьбі з забрудненням;

• прогноз рівня забруднення;

• вироблення рекомендацій для поліпшення стану навколишнього середовища;

• уточнення і перевірка розрахунків розсіювання домішок.

АСКЗА розраховані на вимір концентрацій одного чи декількох інгредієнтів; зважених речовин, а також визначення вологості, температури, напрямку і швидкості вітру.

АСКЗ–А складаються із сітки безперервно діючих датчиків шкідливих інгредієнтів і метеопараметрів і включають телеметричну апаратуру централізованого збору і обробки (з допомогою ЕВМ) інформації, яка використовується для прогнозування рівня забруднення і оперативного управління якістю атмосфери даного регіону.

Дана система включає:

§ оперативний збір інформації з окремих пунктів міста – контрольно-замірних станцій (КЗС) – про рівень концентрації шкідливих речовин і величині метеопараметрів;

§ контроль достовірності отриманих результатів і передачу інформації в центральну станцію (ЦС), де проходить їх оцінка і аналіз репрезентативності всієї отриманої інформації і приймаються рішення по управлінню якістю стану атмосфери. Тут на ЦС накопичується інформація про забруднюючі речовини (ЗР), проходить її опрацювання, усереднення (дані “пікових” забруднень: середньодобові, місячні, сезонні і річні) і передача систематизованого і прогнозованого матеріалу в певні організації. Одночасно створюються картотеки джерел ЗР з даними про їх місцеположення і характеристикою якісного стану повітря, визначається степінь небезпечності забруднення і можливості зниження його інтенсивності в критичних для даного району ситуаціях (коли виникає необхідність регулювання викидів); видаються попередження про прийняття термінових мір для ліквідації небезпеки критичного забруднення повітря в даному районі. Одночасно з цим отримана інформація від АСКЗ-А інформація – це база для аналізу і оцінки ефективності роботи очисних споруд, планування і проведення необхідних науково-дослідних робіт, основа для підвищення ефективності існуючих і розробки нових очисних споруд і проведення інших організаційних і технічних заходів по охороні повітряного басейну.

АСКЗА оснащуються приладами на основі сенсорів. Розрізняють електрохімічні, амперометричні, напівпровідникові, п’єзокварцеві, фотометричні сенсори з використанням волоконної оптики й індикаторних трубок, біосенсори, сенсори на поверхнево-активних волокнах і ін. АСКЗА функціонують на рівні окремих підприємств, міста, регіону, а також на національному і міждержавному рівнях.

Центральна станція системи укомплектована обчислювальним комплексом. Система має зворотний зв'язок з підприємствами-джерелами забруднення атмосферного повітря.

Частота фіксації результатів вимірів — від 3 разів у добу до 60 разів у годину. Для передачі інформації використовуються телефонні лінії, чи УКВ радіоканали та телеграфний канал.

Станції, як правило, працюють без обслуговуючого персоналу, усі види контролю здійснюються автоматично.

Розвиток АСКЗА відбувається шляхом збільшення числа стаціонарних станцій і застосування пересувних постів спостережень. Подальше удосконалювання систем спостережень здійснюється шляхом застосування більш сучасної техніки, об'єднання окремих локальних систем у регіональні, загальнодержавні, інтернаціональні.

В Україні спостереження за рівнем забруднення атмосфери здійснюють за допомогою постів.

Пости спостереження розміщаються в павільйоні чи на автомобілі, обладнаному відповідними приладами.

Установлено 3 категорії постів спостережень: стаціонарний, маршрутний і пересувний (підфакельний).

Стаціонарний пост призначений для безупинної реєстрації вмісту забруднюючих речовин чи регулярного добору проб повітря для наступного аналізу. Виділяються опорні стаціонарні пости — для виявлення довгострокових змін вмісту основних і найбільш розповсюджених забруднюючих речовин.

Маршрутний пост призначений для регулярного добору проб повітря у фіксованій точці місцевості при спостереженнях, що проводять за допомогою спеціально обладнаного автомобіля-лабораторії.

Пересувний (підфакельний) пост призначений для добору проб під димовим смолоскипом з метою виявлення зони впливу даного джерела. Спостереження під смолоскипом виробляються за допомогою лабораторії, змонтованої в автомобілі. Підфакельні пости розташовуються у визначених точках на фіксованих відстанях від джерела. Вони переміщаються відповідно до напрямку смолоскипа обстежуваного джерела викиду.

Стаціонарні і маршрутні пости розміщаються в місцях, обраних на основі попереднього дослідження забруднення атмосфери, як правило, у центральній частині населеного пункту, у житлових районах з різним типом забудови, у першу чергу в найбільш забруднених, на територіях, що прилягають до магістралей найбільш інтенсивного руху транспорту, а також у зонах відпочинку.

До числа найбільш забруднених районів відносять зони найбільших максимальних разових і середньодобових концентрацій, створюваних викидами промпідприємств (у радіусі 0,5—2 км від низьких джерел і 2—3 км від високих).

Підфакельні пости розміщають з врахуванням очікуваних найбільших концентрацій на відстанях 0,5;1;2;3;10 км від границі санітарно-захисної зони джерела забруднення атмосфери з підвітряної сторони від нього. Напрямок смолоскипа визначається візуальними спостереженнями за обрисами хмари чи диму за напрямком вітру, якщо димова хмара відсутня.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com