У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Інвестиційний менеджмент: механізми залучення іноземних інвестицій

Інвестиційний менеджмент: механізми залучення іноземних інвестицій

Причини залучення іноземних інвестицій. Пріоритетні завдання залучення інвестицій в українську економіку. Пріоритетні інвестиційні сфери і галузі економіки України. Форми здійснення іноземних інвестицій. Інвестиційне співробітництво на рівні підприємств. Вільні економічні зони.

Як показує світова практика, країни-імпортери іноземного капіталу зацікавлені у залученні іноземних інвестицій в основному з таких причин, як:

1. Загальна нестача коштів для фінансування економічного розвитку країни, подолання дефіциту платіжного балансу. Така аргументація здебільшого характерна для найменш розвинутих країн.

2. Недосконалість регіональної структури господарства; недостатньо високий технологічний рівень виробництва, що негативно позначається на конкурентноздатності продукції; високий рівень безробіття тощо. Для вирішення цих проблем іноземні інвестиції залучають переважно середньо-та високо розвинуті країни.

3. Необхідність для нормальної співпраці держав вироблення основ взаємності у вигляді торгових, політичних та інвестиційних поступок, що є результатом договорів про економічне співробітництво з іншими державами, або умов при вступі до різних міжнародних організацій. Складаючи угоди про економічне співробітництво з іншими державами або вступаючи до міжнародних організацій, учасники угоди часто змушені лібералізувати доступ іноземних інвестицій в національну економіку.

На нинішньому етапі розвитку української економіки імпорт інвестицій у країну зумовлений першими двома причинами. При подальшому входженні України у світове співтовариство, а також стабілізації її господарського стану і відповідному зростанні зацікавленості іноземного інвестиційного капіталу на неї буде чинитися все більший тиск з метою лібералізації умов залучення іноземних інвестицій. Проте в умовах більшої, порівняно з країнами "далекого зарубіжжя", взаємозалежності української та російської економік (особливо української економіки від російського паливно-енергетичного комплексу) Україна вже зараз відчуває певний тиск з боку РФ у питанні лібералізації участі російських господарюючих суб’єктів в українських приватизаційних процесах. Дана обставина поширює на Україну в рамках її відносин з Росією і третю вищеназвану причину імпорту капіталу.

Залучаючи іноземні інвестиції, Україна має змогу спрямовувати їх на вирішення, зокрема, таких питань, як:

· модернізація діючих або створення нових підприємств для структурної перебудови економіки держави, для виробництва продукції, яка зараз не випускається або випускається у недостатній для потреб внутрішнього ринку кількості;

· створення нових експорто-орієнтованих та імпортозамінюючих виробництв;

· створення нових господарюючих суб’єктів для розвитку конкуренції ;

· прискорене освоєння нових родовищ корисних копалин як для внутрішнього споживання, так і для розширення експортного потенціалу;

· прискорений розвиток менш розвинутих територій;

· створення структур з іноземною участю для використання закордонного досвіду в галузі консалтінгу, маркетингу, підготовки кадрів тощо.

При експорті прямих інвестицій інвестори керуються переважно одним із наступних міркувань:

1. Основна частина прямих капіталовкладень за кордоном призначається для організації виробництва товарів і послуг на місці, виходячи, як правило, з того, що:

· ввезення деяких товарів або послуг до іноземної держави є неможливим або утрудненим через різні обмеження (таможні тарифи, квоти) або тому, що єдиною можливістю їх продажу є їх виробництво на місці;

· хоча торгівля з іншою країною ведеться без істотних обмежень, проте виробництво товарів і послуг на місці є більш дешевим, ефективним засобом обслуговування цього закордонного ринку (типовий приклад - складання на СП "АвтоЗАЗ-Деу" південнокорейських автомобілів, а на ряді українських підприємств - російських "Газелей" та "Волг", технічне обслуговування машин та устаткування тощо);

· у країні прикладання підприємницького капіталу можна налагодити найбільш дешеве виробництво товарів і послуг для їх поставки на світовий ринок, включаючи і ринок країни походження інвестицій;

· для деяких видів продукції, особливо технічно складних, важливими є післяпродажне обслуговування, консультаційні та інші послуги, які потребують постійної присутності виробника на ринку.

Значна частина прямих інвестицій здійснюється з техніко-економічних причин і націлена на створення за кордоном власної інфраструктури сучасних зовнішньоекономічних зв’язків (складів, транспортних підприємств, банків, страхових компаній тощо), тобто іншими словами - товаро- та послугопровідної мережі переважно для збуту товарів та послуг, вироблених у країні-експортері.

Частина інвестицій вивозиться в рамках "втечі" капіталу, який "тікає" (в тому числі з розвинутих країн із стабільною економікою і низькими податками) в ті країни, де податки нижче і де більше можливості приховати незаконно нажиті кошти. Найхарактернішою є "втеча" капіталу із країн з нестабільним економічним, соціальним і політичним життям, високими податками та інфляцією, жорсткими обмеженнями господарської діяльності, а також з високим рівнем економічної злочинності.

Офіційно визначеними пріоритетними завданнями для іноземного інвестування економіки України є:

· виробництво товарів широкого вжитку з орієнтацією на підвищення якості життя, культури споживання;

· структурна перебудова економіки, створення сучасної галузевої структури на основі технологічного оновлення виробництва;

· подолання залежності України від імпорту;

· створення ринкової інфраструктури для більш ефективного просування товарів до споживачів;

· реабілітація забруднених радіонуклідами територій.

Реалізація цих завдань переважно на технологічно - інноваційній основі може бути здійснена через залучення іноземних інвестицій до таких пріоритетних сфер і галузей економіки України, як:

1. Високотехнологічні наукоємні галузі - літако -, судно - і машинобудування; виробництво надміцних матеріалів, кераміки; електрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології;

2. Паливно-енергетичний комплекс ;

3. Агропромисловий комплекс (харчова та переробна промисловості, селекція і захист рослин);

4. Гірничовидобувна та металургійна галузі (видобуток урану та вугілля, виробництво кольорових металів, сталі, прокат чорних металів, порошкова металургія);

5. Хімічна промисловість;

6. Конверсія;

7. Легка промисловість;

8. Транспортно-комунікаційна інфраструктура (автомобільні шляхи сполучення, транзитні перевезення);

9. Будівельна галузь та промисловість будівельних матеріалів;

10. Переробка покладів декоративного каменю (виробництво плитки облицювальної);

11. Туризм;

12. Курортно-рекреаційна галузь.

13. Екологічна сфера.

При визначенні регіональних пріоритетів розвитку іноземної інвестиційної діяльності домінуючим фактором для України є нерівномірність територіального розміщення економічного потенціалу держави (на Донецьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську і Луганську області припадає близько 50% національного доходу, а на інші - в середньому лише по 2-3%). Це спричиняє суттєві соціально-економічні диспропорції, які можуть негативно вплинути на безпеку держави. В той же час є всі підстави стверджувати, що практично всі західні регіони України поки що не використовують свій наявний потенціал у таких пріоритетних для країни сферах, як транспортно-комунікаційна інфраструктура, міжнародний туризм тощо. А такі області, як Львівська, Волинська, Закарпатська і Чернівецька мають найкращі умови для розвитку регіональних форм інтернаціоналізації (прикордонна торгівля, створення вільних економічних зон тощо). Позитивним фактором для поліпшення інвестиційної ситуації в західній частині України може стати будівництво мережі міжнародних транспортних коридорів (згідно з програмою створення та функціонування мережі міжнародних транспортних коридорів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р. № 346) та виконання робіт з реконструкції Львова, пов'язаних з його перетворенням в "західну вітрину" України.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com