У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Інвестиційний менеджмент: розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, формування оптимального портфеля інвестицій підприємства та управління ним

Сторінка 5

3.3. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів

Інвестиційні ресурси – це усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об’єкти інвестування.

Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів здійснюється за окремими етапами:

1. Прогнозування потреби у загальному обсязі інвестиційних ресурсів:

Перший етап: визначення необхідного обсягу фінансових засобів для реального інвестування.

- Вартість будівництва нових об’єктів розраховується за фактичними витратами на будівництво аналогічних об’єктів або по питомим капіталовкладенням на одиницю потужності:

КВн = М * Укв * П,

де КВн – загальна потреба в капітальних вкладення для будівництва нового об’єкту;

М – передбачена потужність об’єкту у відповідних виробничих чи будівельних одиницях;

Укв – середня сума будівельних витрат на одиницю потужності об’єктів даного профілю;

П – інші витрати, пов’язані із будівництвом об’єкту.

Варто відмітити, що вартість будівництва складає лише частину потреби в інвестиційних ресурсах, пов’язаних із введенням об’єкту в експлуатацію. Поряд із вартістю будівництва слід передбачити потребу у оборотних активах нового підприємства. Таким чином потреба у інвестиційних ресурсах при введені в експлуатацію нового підприємства визначається за формулою:

Пір = КВн * 100/ Уоф,

де Пір – загальна потреба в інвестиційних ресурсах при будівництві і введенні в дію нового об’єкту;

Уоф – питома вага основних фондів у загальній сумі активів аналогічних компаній даної галузі.

- Вартість придбання діючого підприємства може розраховуватися як:

А) на основі чистої балансової вартості:

Вб = ЗФ + НА + З + Ф + КВ + НБ + Кі,

де Вб = чиста балансова вартість компанії;

ЗФ – залишкова вартість проіндексованих основних фондів компанії;

НА – сума нематеріальних активів;

З – сума запасів матеріальних оборотних фондів по залишковій вартості;

Ф – сума усіх форм фінансових ресурсів компанії за мінусом боргів;

КВ – капітальні вкладення;

НБ – незавершене будівництво;

Кі – коефіцієнт індексації основних фондів.

Б) на основі прибутку:

Вп = Пс / Нп,

де Вп – вартість компанії на основі розміру її прибутку;

Пс – середньорічна сума реального прибутку;

Нп – середня норма прибутковості інвестицій.

В) на основі ринкової вартості.

Другий етап: визначення необхідного розміру інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій:

ІРф = ІРр * Пф / Пр,

де ІРф – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення фінансових інвестицій;

ІРр – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення реальних інвестицій;

Пф – питома вага фінансових інвестицій у прогнозному періоді;

Пр – питома вага реальних інвестицій у прогнозному періоді.

Третій етап: визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів, який розраховується сумуванням потреби в ресурсах для реального та фінансового інвестування, а також суми резерву капіталу (як правило 10% від сукупної потреби у коштах).

2. Вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел.

Усі джерела фінансування діляться на три основні групи:

- Власні (чистий прибуток, амортизаційні відрахування);

- Позичені (довгострокові кредити, емісія облігацій, цільовий державний кредит, податковий інвестиційний кредит, інвестиційний лізинг);

- Залучені (емісія акцій, емісія інвестиційних сертифікатів, внески сторонніх інвесторів у статутний фонд, дотації на цільові інвестиції).

3. Визначення методів фінансування окремих інвестиційних проектів дозволяє розрахувати пропорції у структурі джерел інвестиційних ресурсів:

4. Оптимізація структури джерел фінансування.

Внутрішні джерела фінансування мають наступні позитивні властивості:

- простотою і швидкістю залучення;

- високою віддачею за критерієм прибутковості інвестованого капіталу;

- суттєвим зниженням ризику неплатоспроможності і банкрутства підприємства;

- повним збереженням управління в руках первинних власників.

Разом із цим їм притаманні певні недоліки:

- обмеженим обсяг залучення, а отже суттєвого розширення інвестиційної діяльності;

- обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів.

Зовнішні (залучені і позичені) джерела фінансування мають такі позитиви:

- високий обсяг їх можливого залучення;

- більш високий зовнішній контроль за ефективністю інвестиційної діяльності.

Разом із тим, їм притаманні наступні недоліки:

- складність залучення і оформлення;

- більш тривалий період залучення;

- необхідність надання відповідних гарантій;

- підвищення ризику банкрутства;

- втрата частки прибутку від інвестиційної діяльності;

- часткова втрата управління діяльністю компанії.

Головними критеріями оптимізації ї співвідношення джерел фінансування виступають:

- показник фінансової стійкості компанії;

- максимізація суми прибутку.

3.4. Формування і управління інвестиційним портфелем

Як правило, інвестор не вкладає вільні фінансові чи матеріальні кошти в одну справу, проект, акцію чи інший фінансовий інструмент, а вкладає в цінні папери різних підприємств, тобто формує інвестиційний портфель.

Таким чином, інвестиційний портфель - це цілеспрямована сформована сукупність всіх об’єктів реального і фінансового інвестування, якими володіє чи придбає акціонерне товариство (чи будь-який інший інвестор) для досягнення своєї мети.

Головна мета формування інвестиційного портфелю – забезпечення реалізації її інвестиційної стратегії шляхом відбору найефективніших і безпечних інвестиційних проектів та фінансових інструментів. До числа основних цілей відносять:

- забезпечення високих темпів зростання капіталу;

- забезпечення високих темпів росту доходів;

- забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків;

- забезпечення достатньої ліквідності портфелю.

Виділяють три принципи формування інвестиційного портфелю : принцип консервативності, принцип диверсифікації та принцип достатньої ліквідності.

Дотримання принципу консервативності визначається як вибір співвідношення між високонадійними і ризикованими частками портфелю, яке підтримується таким, щоб можливі втрати від ризикової частки з великою вірогідністю покривались доходами від надійних активів. Інвестиційний ризик, таким чином, є не втратою частини основної суми, а лише не отримання високого доходу.

Принцип диверсифікації вкладень є основним принципом портфельного інвестування. Дуже ризиковано вкладати капітал в одні цінні папери, як би вигідно це не було на перший погляд. Лише стриманість дозволить уникнути катастрофічних втрат у випадку помилки. Диверсифікація зменшує ризик за рахунок того, що можливі невисокі доходи будуть компенсуватися високими доходами по іншим проектам. Мінімізація ризику також досягається за рахунок включення в портфель широкого кола галузей, які не зв’язані між собою, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їх ділової активності. Розподіл вкладень відбувається як між вказаними інструментами, так і в середині них. Для державних короткострокових облігацій і казначейських зобов’язань мова йде про диверсифікацію між цінними паперами різних серій, різного терміну погашення, для корпоративних цінних паперів – між акціями різних емітентів. При достатньому обсягу інструментів в портфелі можливо проведення галузевої та регіональної диверсифікації. Принцип галузевої диверсифікації полягає в тім, що не бажано допускати перепадів портфелю в бік паперів підприємств однієї галузі. Катаклізми можуть посягнути на галузь в цілому: падіння світових цін на нафту може призвести до падіння курсу акцій та дивідендів по ним усіх нафтопереробних підприємств. В такому випадку очевидні втрати, незважаючи навіть на те, що вкладення інвестора будуть розділені між різними підприємствами цієї галузі. Теж саме відноситься до підприємств одного регіону. Зниження курсу акцій та рівня виплати дивідендів по ним може відбутися внаслідок політичної нестабільності, страйків, стихійних лих, введення в дію нових транспортних магістралей, що минають даний регіон, тощо.

1 2 3 4 [5] 6 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com