У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Дослідження зв’язку приватизації та ефективності підприємств в Україні

Дослідження зв’язку приватизації та ефективності підприємств в Україні

Мета запропонованого дослідження — вивчити можливі взаємозв’язки між прямими іноземними інвестиціями та політикою приватизації, спираючись на дані опитування іноземних інвесторів, які здійснюють інвестиції в українську економіку. Під час аналізу структури інвестицій всіх визначених груп прямих інвесторів особливу увагу зосереджено на транснаціональних компаніях, що демонстрували найкращі стандарти впровадження бізнесу і мали набагато більші, порівняно з іншими групами інвесторів, ресурси. Дослідження було проведено заходами Консорціуму Fleming/SARS під керівництвом Robert Fleming & Co.Limited за проектом "Посилення Фонду державного майна: індивідуальна приватизація підприємств".

Консорціум провів детальне опитування іноземних інвесторів, запропонувавши їм відповісти на питання анкети, аби визначити їхній погляд на ризики та прибутки, пов'язані з прямим інвестуванням в Україну, а також їхню точку зору щодо ролі приватизації у цьому процесі. Опитування здійснено методом особистих інтерв'ю та надсилання анкет поштою до керівників іноземних компаній, які вже працюють або планують розпочати діяльність в Україні.

Обираючи компанії, необхідно було сформувати репрезентативну вибірку, залучивши до неї підприємства різних секторів економіки та розмірів, з інвестиціями різних видів та країн походження. У вибірці було представлено компанії, що працюють у найпривабливіших для іноземних інвесторів секторах економіки (харчова промисловість, торгівля, машинобудування та металургія, фінанси та страхування, хімічна промисловість).

Цільову вибірку склали 60 компаній. З цих компаній лише 34 надіслали свої відповіді на анкету. Однак і такий показник є нормальним для цього виду опитування. Кінцева вибірка виглядала так, як показано в табл.9.

Станом на дату опитування (січень 2000 р.) респонденти інвестували або зобов'язалися інвестувати в Україну понад 2 млрд дол. Ця сума становить майже 2/3 від загального обсягу ПП, залучених в Україну.

Американські компанії в нашій вибірці є лідерами за кількістю (цей показник відповідає офіційним статистичним даним). Серед опитаних 34 компаній 19 мають штаб-квартиру у США, одна — в Канаді, решта — у країнах ЄС та інших європейських країнах. Більшість серед ТНК та інвесторів-підприємців становлять американські компанії, а серед інституційних інвесторів переважають європейські компанії.

У сформованій вибірці основні типи інвесторів представлені нерівномірно (рис. 10). Відсутність балансу відображає той факт, що більшість інвесторів за обсягом інвестицій в Україну — це транснаціональні компанії. До того ж саме транснаціональні компанії є нашою цільовою групою з огляду на ті переваги, які ТНК дають Україні як стратегічні інвестори (завдяки передовим стандартам провадження бізнесу). Тому ТНК становлять 2/3 респондентів опитування. Наведена діаграма відображає структуру вибірки за галузями інвестування (рис. 11).

Загалом галузева структура компаній вибірки відповідає загальній галузевій структурі залучення ПП у країну. Так само, як і за офіційною статистикою, першу позицію в нашій вибірці за обсягом надходження ПП посідає харчова промисловість. Ця галузь є пріоритетною не тільки для ТНК, а й для інституційних інвесторів з огляду на її загалом добрий стан та високу конкурентоспроможність в українській економіці. Після харчової промисловості наступні місця посіли сільське господарство, телекомунікації та машинобудування.

Так, у межах вибірки виявлено широкий спектр обсягу інвестицій (рис. 12). Але найчастіше йдеться про ПП середнього обсягу (10-100 млн дол.), які, власне, й домінують в Україні.

Хоча такий поділ вибірки за секторами відповідає статистичним даним щодо залучення ПП (а це свідчить про адекватність представлення галузевих уподобань), все ж вибірка може не бути репрезентативною. Крім того, цілком імовірною видається упередженість відбору компаній для вибірки. Оскільки перевагу було надано тим компаніям, котрі працюють в Україні, ми не залучили до цієї групи потенційних інвесторів, які були б зацікавлені в інвестуванні в Україну за сприятливого інвестиційного клімату та виваженої стратегії приватизації (це стосується, зокрема, енергетичного сектору, готельного бізнесу, підприємств роздрібної торгівлі).

Зауважимо, що міжнародні фінансові організації є для України одним з найбільших джерел ПП. Інші інституційні інвестори (особливо приватні інвестиційні фонди) також здійснюють великі прямі інвестиції. Кошти, якими розпоряджаються ці фонди, становлять десятки, а іноді й сотні мільйонів доларів. У групі ТНК компанії з обсягом інвестицій, меншим за 10 млн дол., належать до категорії “потенційні інвестори”, оскільки поки що тільки планують вкласти великі кошти в повномасштабну діяльність в Україні (не враховуючи відкриття своїх представництв та створення мережі дистрибуції). Але понад половини ТНК, що ввійшли до вибірки, вже інвестували в економіку України від 10 до 100 млн дол.

Під час порівняльного аналізу компаній за типами внесків підтвердилися наші припущення відносно того, що інституційні інвестори надають перевагу інвестиціям у грошовій формі: грошима здійсне-но понад 70 % їхніх інвестицій (рис. 13). Така поведінка є природним виявом ролі інституційних інвесторів як фінансових посередників.

Натомість ТНК та інвестори-підприємці інвестують переважно в негрошовій формі. Саме так здійснили більшу частину інвестицій ТНК в Україну (понад 50 %) та інвестори-підприємці (80 %). Такі інвестори, які зазвичай добре знають специфіку своїх галузей, намагаються перенести в Україну власні стандарти провадження бізнесу, імпортуючи своє обладнання та свої технології.

Наведена на рис. 14 діаграма відображає поділ компаній вибірки за способом входження на ринок. Визначено такі способи:

1) проекти “з нуля” та створення нових підприємств;

2) придбання українських компаній:

• через приватизацію державних підприємств;

• через придбання акцій вже приватизованих підприємств;

• через придбання акцій нових приватних компаній.

Під час дослідження виявлено, що переважна більшість опитаних інвесторів увійшли на український ринок, створивши нові підприєм-ства (green-field projects). Саме таку тактику застосували половина інвесторів-підприємців, 60 % ТНК та понад 70 % інституційних інве-сторів. Придбання підприємств через приватизаційний продаж було дуже рідкісним явищем серед ТНК та підприємців, водночас серед інституційних інвесторів таких випадків взагалі не траплялося. Інвестори рідко купували й нещодавно засновані приватні компанії, оскільки дуже мало хто з них зберіг свою інвестиційну привабливість. Натомість найчастіше інвестори викуповували приватизовані підприємства (ймовірно, через брак у таких підприємств капіталу для подальшого розвитку).

Дослідження на основі опитування 150 українських підприємств дають підставу для сумніву у дієвості загальновизнаної тези про позитивний зв’язок між приватизацією та підвищенням ефективності господарювання підприємств. Виходячи з оцінки продуктивності та прибутковості приватизованих і державних підприємств дослідники стверджують, що всупереч сподіванням приватизовані українські компанії не перевищують показники діяльності порівняно з державними підприємствами.

Досліджуваним підприємствам (а також українським зокрема) властива мізерна питома вага власності прямих іноземних інвесторів. “Зовнішніми власниками” цих приватизованих підприємств були переважно фізичні особи, фінансові посередники та банки. Цю обставину можна пояснити тим фактом, що впродовж 1990-1999 pp. під час роздержавлення найчастіше практикували купівлю підприємств трудовими колективами та через ваучерну приватизацію. Більшості українських підприємств ці форми приватизації не забезпечили ані інвестицій, ані ефективнішого управління, ані кращих результатів діяльності.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com