У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

Питання про створення гарантій стабільності матеріальної бази та місцевих бюджетів є надзвичайно важливими, оскільки без їх вирішення самоврядні територіальні громади не в змозі виконувати свої функції та повноваження.

Слід знати будову бюджетної системи та принципи бюджетного устрою України, чинні міжбюджетні взаємовідносини, які є також інструментом організації влади і місцевого самоврядування, основні законодавчі акти про функціонування фінансово-бюджетної системи місцевого самоврядування на сучасному етапі.

Важлива також інформація про повноваження самоврядних територіальних громад села, селища щодо своєї власності та їхньої участі у фінансово-кредитних та виробничих відносинах зі створення та функціонування соціально-економічної інфраструктури території.

3.1. Бюджетна система України

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Ці фонди формуються шляхом перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП)- Головним засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл (ВВП), є Державний бюджет.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.

Бюджетну систему України утворюють Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, становить зведений бюджет держави. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет, бюджети районів і міст республіканського підпорядкування півострова. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні у містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів І міст обласного підпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських рад за наявності необхідної фінансової бази.

Бюджет міста, яке мас районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У разі, коли міській чи районній у місті раді адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то їхні бюджети об'єднуються в бюджеті міста або в бюджеті району в місті.

3.1.1. Принципи бюджетного устрою України

Бюджетний устрій нашої держави ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності і прозорості, наочності та самостійності

усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України:

Ø принцип єдності передбачає існування єдиного рахунку доходів і витрат кожної із ланок бюджетної системи;

Ø принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті всіх доходів та видатків;

Ø принцип достовірності вимагає формування бюджету згідно з науково обгрунтованими та реальними показниками;

Ø принцип гласності та прозорості полягає в обов'язковому відкритому обговоренні бюджетів на засіданнях відповідних органів місцевого самоврядування, повному й обов'язковому оприлюдненні рішень про всі види бюджетів;

Ø принцип наочності передбачає обов'язкове відображення показників бюджету в повному взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в нашій державі та за її межами шляхом використання всіх можливих результатів порівняльного аналізу, визначення темпів та пропорцій соціально-економічного розвитку;

Ø принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел поновлення бюджетів з одночасним правом визначення напрямів їх використання відповідно до існуючих потреб у межах чинного законодавства за обов'язкового врахування загальнодержавних інтересів.

3.1.2. Міжбюджетні відносини

Під час визначення порядку розподілу доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи обов'язково слід врахувати два основні принципи:

Ø збалансованість кожного бюджету, незалежно від обсягу закріплених за ним джерел доходів і забезпеченість фінансування заходів соціально-економічного розвитку всіх без винятку адміністративно-територіальних одиниць, чи їх складників;

Ø створення умов для ініціювання зацікавленості місцевих органів самоврядування у збільшенні бюджетних ресурсів та виконання встановлених планом надходжень як місцевих так і загальнодержавних платежів на своїй території, а також для запобігання можливості виникнення касових розривів. Модель міжбюджетних взаємовідносин у будь-якій державі базується на існуючому державному та територіальному устроєві. Міжбюджетні взаємовідносини є інструментом розподілу компетенції між «центром» та територіями. В Україні до них належать такі основні елементи, як закріплені та регульовані доходи, субвенції, субсидії, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

3.2. Фінанси органів місцевого самоврядування

Головною ланкою фінансів органів місцевого самоврядування є їх бюджет (з англійської budget, що значить торба, гаманець), тобто затверджений на певний період часу розпис доходів та витрат самоврядної територіальної громади у грошовому вираженні.

Місцевий бюджет забезпечує фінансування заходів соціально-економічного розвитку відповідної території або окремого населеного пункту (села, селища), що здійснюється органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня.

Функціонування фінансово-бюджетної системи місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, законодавством України, зокрема Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про бюджетну систему України», «Про Державний бюджет України на наступний (поточний) рік».

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування конкретизується розділом III Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де в ст. 61 цього Закону сказано, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети.

Доходи місцевих бюджетів відповідно до ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» формуються за рахунок власних джерел, визначених чинним законодавством на основі закріплених ним загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів (дивись рис. 3.2 Додатку).

Видатки бюджетів сільської, селищної ради визначаються прийнятими рішеннями і ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вона, зокрема, передбачає, що сільські, селищні ради та їх виконавчі комітети самостійно розпоряджаються коштами, визначають напрями їх використання, забезпечуючи їх цільове спрямування. У видатковій частині бюджетів сільських і селищних рад окремо визначаються видатки поточного бюджету та бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на поточне фінансування установ і закладів сільської, селищної ради і не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території села, селища, а також фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням (дивись рис. 3.3 Додатку).

3.2.1. Участь держави та рад вищого адміністративного рівня у формуванні місцевих бюджетів

Конституція України (ст. 142), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) передбачають, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. З цією метою держава встановлює об'єкти оподаткування, ставки податків та інших обов'язкових платежів, види податків, зборів, їх поділ на загальнодержавні та місцеві.

Верховна Рада України під час прийняття Державного бюджету на кожен поточний рік визначає пріоритети бюджетного фінансування. Зокрема, починаючи з 1998 року, у Законі про бюджет на поточний рік встановлюються захищені статті видатків на такі цілі: оплату праці працівників бюджетних установ (у тому числі оплату праці під погашення заборгованості з неї за минулі роки), придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, витрати, пов'язані із соціальним захистом та соціальним страхуванням (пенсії, допомоги, стипендії), повернення заощаджень громадянам, видатки місцевих бюджетів. У Законі про Державний бюджет на 1999 рік передбачено (ст. 19), що фінансування витрат відповідно до захищених статей здійснюється в першочерговому порядку. У разі наявності заборгованості з пенсій, що фінансується з Державного бюджету, заробітної платні працівників бюджетних установ, стипендій, допомог сім'ям з дітьми 90 відсотків надходжень до відповідних бюджетів спрямовується на її покриття до повного погашення цієї заборгованості. Крім цього, ст. 47 цього ж Закону зобов'язує обласні, районні, міські, селищні, сільські ради під час затвердження відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потреби в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну І теплову енергію та природний газ, які споживаються бюджетними установами на їхніх територіях.

[1] 2 3 4 5 6 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com