У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів

Сторінка 4

Рис. 1.2. Структурно-логічна модель інвестування [43, c.46].

У ній показано взаємозв'язок між двома складовими частинами, що визначають сутність інвестування, - вкладенням капіталу і одержанням вигод. Ці складові окреслюють рамки одного інвестиційного циклу і в часовому вимірі визначають інвестиційний лаг, тобто проміжок часу між вкладенням капіталу і одержанням вигод. Треба відзначити, що інвестиції в діюче підприємство, особливо за рахунок власних джерел (капіталізації прибутку), на практиці важко обмежити окремими циклами з чітким виділенням моменту вкладення капіталу, одержання ефекту, тривалості інвестиційного лага. Самоінвестування підприємства можна розглядати якбезперервний процес, що зумовлює нагромадження капіталузарахунок власних ресурсів.

Модель визначає основні правові норми, що є характерними як у міжнародній, так і у вітчизняній практиці інвестування. Серед них - добровільність і вільний вибір об'єктів інвестування, право на одержання певних вигод, ризик і невизначеність, самостійність рішення про припинення інвестування, державний захист інвестицій.

За видами виділяються реальні та фінансові інвестиції. Деякі автори дану класифікацію узагальнюють за ознаками форми інвестування. Однак форма інвестування повинна характеризувати спосіб здійснення інвестування (грошову, майнову, інтелектуальну, у формі оренди, лізингу, тощо). Поділ інвестицій на реальні та фінансові - це основна класифікація, яка розрізняє ці види інвестицій не тільки за формою внесення коштів, але й за визначеністю об'єктів вкладення капіталу, участю інвестора в реалізації інвестицій, способах вкладення та повернення капіталу.

Пересада А.А. крім реальних та фінансових інвестицій виділяє ще й інноваційні та інтелектуальні інвестиції [60, с.12].

Сферою інноваційних та інтелектуальних вкладень можуть бути конкретні об'єкти, реальні активи, тобто ці способи інвестування стосуються реальних інвестицій.

У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” виділяються капітальні, фінансові інвестиції та реінвестування [4]. Застосування терміну „капітальні” замість „реальні інвестиції” звужує дане поняття до капітальних вкладень, робить його невизначеним щодо об'єкта інвестування.

Під реінвестицією, зазвичай, розуміють спосіб перетворення нерозподіленого прибутку у інвестиційні ресурси, а не вид чи форму інвестування.

За участю інвестора в інвестуванні виділяють:

- прямі інвестиції, коли інвестор бере безпосередню участь у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів;

- непрямі інвестиції, коли вкладення капіталу здійснюється за участю фінансових посередників (рис. 1.2.).

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: [25,с.7]

- іноземної валюти, що визначається конвертованою Національним банком України;

- валюти Украйни – при реінвестиціях в об’єктах первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток;

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;

- акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами країни інвестора або міжнародними торгівельними звичаями;

- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законом країни інвестором або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки ноу-хау тощо;

- права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами країн інвестораів;

- інших цінностей відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

- часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств;

- придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.

Визначене Законом поняття „портфельні інвестиції” стосується фінансових інвестицій, що здійснюються шляхом придбання пакетів цінних паперів на фондовому ринку. Таке трактування суперечить відомій у сфері інвестиційного менеджменту „теорії портфеля” (Portfolio Theory), яка ґрунтується на тому, що для здійснення інвестиційної діяльності інвестор вибирає більше ніж один об'єкт реального чи фінансового інвестування.

БланкІ.О.визначає інвестиційний портфель як сукупність об'єктів реального і фінансового інвестування, сформовану для здійснення інвестиційної діяльності [14,с.219]. Отже, до інвестиційного портфеля підприємства можуть входитияк об'єкти реального, так і фінансового інвестування.

Дана модель окреслюєтакі структурні параметри, як форми здійснення інвестицій, об'єкти і суб'єкти інвестування, термін вкладення капіталу. Вона визначає можливі варіанти організації процесу та участі інвестора в управлінні інвестиційними проектами залежно від того, чи є інвестиції прямими, чи непрямими. На кінець, у ній відображені наслідки інвестування - одержання прибутку чи інших вигод, показано процес реінвестування, капіталізації прибутку, а також повернення капіталу: основної суми, дивідендів, відсотків.

У світовій та вітчизняній практиці поняття інвестиційної діяльності трактується неоднозначно.

Відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” під такою діяльністю розуміють сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [1]. Таке формулювання характеризує найбільш загальні риси інвестиційної діяльності на державному, макроекономічному рівні.

Важливо визначити суть і сферу інвестиційної діяльності, що стосується окремих підприємств, фірм, компаній. Бланк І.0. характеризує інвестиційну діяльність „ . як процес обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямований на розширення економічного потенціалу підприємства” [14, с.290].

Пересада А.А. ототожнює дане поняття з терміном „інвестиційний процес”, виділяючи такі його основні стадії як мотивацію та прогнозування інвестиційної діяльності, обґрунтування доцільності, планування, страхування інвестицій, державне регулювання і фінансування, проектування, забезпечення матеріально-технічними ресурсами, освоєння інвестицій, передача об'єкта в експлуатацію [60, с.13].

Бочаров В.В. розглядає інвестиційну діяльність підприємств через призму перетворень (метаморфоз): перетворення ресурсів у капітальні вкладення, останні спричиняють приріст капітальної вартості у формі доходу (прибутку) [19, с.7].Деякі автори діяльність щодо інвестування зводять лише до операцій, пов'язаних з використанням грошових коштів (виплатою грошей) [23, с.741]. З цим не можна погодитися, тому що:

- по-перше, не всі грошові виплати можна назвати інвестиціями;

- по-друге, крім операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, інвестиційна діяльність охоплює багато інших господарських операцій.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Звіт про рух грошових коштів” (П(С)БО 4) інвестиційна діяльність визначається як придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. У свою чергу, даний стандарт визначає еквіваленти грошових коштів як короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

1 2 3 [4] 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com