У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Іноземні інвестиції – як елемент економічного розвитку держави

Сторінка 3

Інвестиційна привабливість країни — це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування національної економіки, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів [51, с. 19].

Інвестиційний клімат не є новим явищем для української економічної науки. Теоретичне обґрунтування його було здійснене ще у роки перебудови за часів СРСР, але без врахування регіональних особливостей, зокрема України. Зазначена проблема виходить за рамки чисто теоретичного інтересу.

Практичне її значення полягає у тому, що чітке розуміння поняття «інвестиційний клімат» дозволяє створити конструктивну систему орієнтирів та цінностей, в рамках якої діють інвестори, і на цій основі приймати виважені рішення щодо здійснення капіталовкладень.

Для характеристики інвестиційного клімату не існує загальновизначених показників. Інвестиційний клімат формується під впливом економічних, політичних, технічних та соціальних чинників, найвагомішу роль серед яких відіграють економічні параметри приймаючої країни.

Так, на думку Б. Губського, саме інвестиційний потенціал (об'єктивні, кількісні, умови Інвестування) та інвестиційний ризик (переважно якісні політичні, економічні та соціальні характеристики приймаючої країни щодо ймовірності втрати в ній інвестицій чи дохід від них) визначають інвестиційний клімат [25;50].

Заслуговує уваги й точка зору російських науковців про те, що інвестиційний клімат включає в себе систему прийняття капіталу (СПК) —сукупність правових актів і установ, які втілюють державну політику у відношенні капіталовкладень з-за кордону» [16;125].

Український вчений Б.Карпинський Інвестиційний клімат визначає за формульованим підходом як комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, які наявні на певній території та дають у своєму сумарному прояві синергічний ефект [18;39]. У формульованому вигляді це виглядає таким чином:

(1.1)

виходячи з умови, що аі є А1 А = (а1, а2, . аn),

де:

ІКА - інвестиційний клімат території;

аі, - і-тий елемент системи ІКА;

ІЕі, - і-тий інвестиційний елемент.

З практичної точки зору «інвестиційний клімат» являє собою комплекс політичних, соціально-економічних, організаційно-правових, соціокультурних. фінансових та географічних чинників, на підставі яких Іноземний підприємець оцінює ступень ризику своєї діяльності, визначає рівень доходності щодо капіталовкладення, який його влаштовує, і в результаті приймає рішення про здійснення інвестицій [18, с. 41].

Вищенаведені параметри в найбільшому варіанті визначають своєрідну систему цінностей зарубіжного інвестора. Комплексний аналіз цих складових в залежності від мети інвестування дає можливість отримати синтетичний Індекс Інвестиційної привабливості певної країни, який служить критерієм зрілості ринкових реформ та довіри світового співтовариства до економічної ситуації, що склалася в державі в цілому. Рейтинги інвестиційного клімату регулярно визначають і публікують.

Несприятливий інвестиційний клімат в Україні створюють:

1. Економічна і політична нестабільність.

До економічних факторів, що не сприяють покращанню інвестиційного клімату в нашій державі, можна віднести, нестабільну систему зовнішньоеко­номічної діяльності; замкнутість української економіки на державах СНД, з якими зв'язки зараз порушено; незбалансованість економіки; неконвертованість національної валюти і непевність валютного ринку. Що стосується політичної нестабільності, то в Україні вона характеризується перш за все частою зміною уряду та змінами в інших ешелонах влади. корумпованістю владних структур, невизначеністю економічної стратегії.

2. Погана матеріально-технічна база і нерозвиненість інфраструктури.

Зовнішньому інвесторові доведеться затратити значні кошти, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом і можуть бути неприбутковими для виправлення цього становища.

3. Негативні фактори соціального характеру.

Це, перш за все, безробіття, зубожіння населення, розпад чисельних громадських структур тощо. В нашій країні триває повзуча тенденція до зростання безробіття.

4. Фактична відсутність професійно підготовлених інформаційних і консультативних інфраструктур позбавляє інвестора точної економічної і правдивої, науково обґрунтованої інформації, що не дозволяє йому прийняти ефективні управлінські рішення.

5. І нарешті, негативні геополітичні фактори, а саме: територіально-етнічні конфлікти, суперечки, сепаратистські виступи.

Аналізуючи негативні та позитивні складові інвестиційного клімату нашої держави, не можна заперечувати той факт, що Україна володіє величезними ресурсами фізичного і людського капіталу, які або не використовуються взагалі, або використовуються неповною мірою. Зокрема, мільярди доларів невикористаних заощаджень; внутрішній ринок, що спирається па 49-мільйопне населення (одне а найбільших у Європі); легкій доступ до ще більших ринків Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу.

Проте, незважаючи па всі сприятливі складові інвестиційного клімату України, вони докорінним чином не впливають на поліпшення ситуації, яка склалася навколо процесу залучення зовнішніх фінансових ресурсів до нашої країни.

Розмір ринку - це фактор, що впливає на прийняття Інвестиційних рішень. Проте такі розміри (принаймні у країнах Центральної та Східної Європи) вимірюються не чисельністю населення, а здатністю до споживання. Не можна отримати жодного важливого співвідношення між обсягами прямих іноземних інвестицій та чисельністю населення. Навпаки, спостерігається тенденція зарубіжних інвесторів вибирати країни з високим рівнем ВВІ! на душу населення і водночас триматись осторонь країн, рівень ВВП на душу населення в яких низький.

Немає жодних свідчень, що природні ресурси самі по собі спроможні залучити значні потоки іноземних інвестицій. До недавнього часу у країни Східної Азії залучалися величезні суми ПІІ. незважаючи на відсутність в цьому регіоні основних природних ресурсів.

Частка зовнішніх інвестицій, що витрачається на добування природних ресурсів, незначна. Вважається, що Україна володіє ґрунтами однієї з найвищої в світі якості, проте лише 27% усіх зовнішніх прямих капіталовкладень, що залучаються нею, спрямовуються у підприємства агропромислового комплексу.

Дешеві трудові ресурси не є вирішальним фактором при прийнятті рішення іноземним інвестором про здійснення капіталовкладення. Левова частка інвестиційних потоків спрямовується у багаті високорозвинуті країни з високого вартістю робочої сили. Окрім цього, країни із середнім рівнем заробітної плати, такі як Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина, пропонують відносно дешеву працю й сприятливе економічне середовище для іноземців та тривалих інвестицій.,

Лише наявність великих обсягів фізичного капіталу не приваблюють іноземних інвесторів. Спромоглася продати багато застарілих фабрик і заводів тільки Угорщина.

Це сталося переважно завдяки сприятливому інвестиційному середовищу та проведенню активної політики угорського уряду на користь стимулювання припливу іноземних інвестицій. Застарілий капітал у Східній Німеччині було продано інвесторам переважно завдяки наданню значних субсидій.

Деякі країни, наприклад Албанія, просто знищили майже весь свій промисловий капітал і вирішили розпочати розбудову сучасної ринковоорієнтованої промисловості майже з нуля. У Польщі іноземні інвестори досить часто здійснюють нові капіталовкладення (так зване «зелене поле»), замість того щоб вкладати кошти у старі заводи, чимало з яких приватизовано шляхом «ліквідації».

За статистичними даними, іноземні інвестиції в машинобудування та металообробну промисловість України становлять лише близько 13% від загальних обсягів залучених прямих іноземних інвестицій в Україну.

Один з найважливіших чинників ПІІ - інституційне середовище. В той же час лише наявність цього фактору в приймаючій країні не гарантує збільшення надходження іноземних інвестицій.

1 2 [3] 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com