У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Статистика соціального обслуговування

Статистика соціального обслуговування

Рівень життя населення розглядають у вузькому та широкому розумінні слова. Рівень життя у вузькому розумінні — досягну­тий рівень споживання населенням матеріальних благ та послуг, що обумовлюється відповідними рівнями та структурою доходів. Напрямки статистичного вивчення цих аспектів рівня життя нами розглянуті у двох попередніх підрозділах.

Рівень життя в широкому розумінні слова включає в себе весь комплекс соціально-економічних умов життя. І якщо вив­ченню економічних умов виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ присвячені майже всі попередні розділи II час­тини підручника, то деякі аспекти статистики соціальних умов життя ми вперше розглянемо зараз.

Надання соціальних послуг як і оцінка рівня їх розвитку та ступеню впливу на рівень життя у зв'язку з численними видами цих послуг потребують специфічного підходу до розрахунку ста­тистичних показників та їх аналізу. При цьому виходять з того, що послуга — це корисна діяльність чи корисний ефект, що створюється у ході цілеспрямованої діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб. Послуги відбиваються в особли­вих споживчих вартостях, які можуть задовольнити потреби тільки в процесі створення послуг, коли витрачається праця для надання послуг.

У свою чергу соціальні показники визначаються з урахуван­ням конкретних галузей і повинні бути спрямовані на одержання інформації, необхідної для прийняття фактичних заходів для за­доволення соціальних потреб.

У практиці розроблені і використовуються різні системи соці­альних показників. Структура такої системи визначається її при­значенням. Базовою для інших систем є система для соціальної та демографічної статистики (ССДС), яка була розроблена Статис­тичним бюро ООН у 1975 році та організована за принципом життєвого циклу. Поширений в Європі Перелік соціальних пока­зників (ОЕРС) побудований за принципом соціальних цілей, а Система основних соціальних показників (РЕВ), яка використо­вується з невеликими вдосконаленнями і в нашій країні, — за принципом програмного розвитку. Відмінності в принципах по­будови породжують, у свою чергу, і відмінності в змісті конкрет­них підсистем або блоків соціальних показників.

ССДС як базова пропонує розподіл показників на такі під­системи:

1. Чисельність та склад населення, народжуваність, смертність та міграція.

2. Сім'ї та домогосподарства.

3. Соціальні класи.

4. Розподіл доходів, споживання та нагромадження.

5. Житловий фонд.

6. Розподіл часу та використання дозвілля.

7. Соціальне забезпечення та соціальна допомога.

8. Освіта.

9. Зайнятість та безробіття.

10. Охорона здоров'я та медичне обслуговування.

11. Громадський порядок: безпека та правопорушення.

Показники перших чотирьох підсистем були розглянуті вище.

Статистика житлового фонду повинна розглядатися ши­рше, ніж тільки статистика наявності та змін, які відбуваються в забезпеченні населення помешканнями для проживання. Для оцінки задоволення життєво-побутових потреб населення та створення необхідних умов для повноцінного відпочинку людей слід виділити розділ, який можна назвати статистикою жит­лово-комунального господарства (ЖКГ), а показники його умовно можуть бути віднесені до таких груп:

• житловий фонд, нове будівництво, реконструкція та зне­сення;

• житлові умови проживання;

• обслуговування та фінансування житлового фонду. Джерелами статистичного вивчення житлового фонду є:

звіти житлових організацій, інвентаризація та переписи (або одночасні обліки) житлового фонду. Інвентаризацію проводять спеціальні організації (бюро технічної інвентаризації), що зна­ходяться в складі житлових та комунальних організацій місце­вих адміністрацій. При цьому одержують дані про місцезнахо­дження, призначення, належність та оцінку будови, її головні будівельні ознаки, дату спорудження будови та її технічний стан. Для характеристики житлового фонду за окремими озна­ками провадять його статистичне групування. Типи групувань при цьому такі:

1) за призначенням приміщень — житлові, нежитлові;

2) за правом власності — місцевих адміністрацій, кооператив­них підприємств, в особистій власності;

3) за типом будови — щодо матеріалу стін та перекрить;

4) за поверховістю — мало- (1—2), середньо- (3—5), багато-(6—15) та високоповерхові (вище 15 поверхів);

5) за внутрішнім благоустроєм — електричне освітлення, во­да, газ, каналізація, сміттєпровід та ін.;

6) за технічним станом — показники рівня зносу. Підтримання в постійно справному стані самої будівлі та

створення необхідних умов мешканцям, що в них живуть, визна­чають завдання статистики експлуатації. Господарсько-фі­нансові плани та річні бухгалтерські звіти будинкоуправлінь мі-. стять необхідну інформацію для вивчення експлуатаційної дія­льності житлового господарства. її аналіз виявляє структуру до­ходів та витрат житлового господарства, середні їх рівні на одиницю площі, дозволяють побудувати ряди динаміки, а також вивчити фактори, що впливають на зміну доходів та витрат жит­лового господарства.

Вивчення житлових умов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структури житлового будівництва, для ви­значення типів будинків та типів квартир. При цьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових умов, економічні умови користування житлом.

Кількісна характеристика житлових умов дозволяє визначити рівень забезпеченості населення житлом. Щільність заселення характеризується середньодушовою забезпеченістю житловою площею. Показник ізольованості житла залежно від завдань дослі­дження може бути виражений у вигляді процентного співвідно­шення чисельності сімей та одинаків, що мають окрему квартиру, до загальної кількості сімей та одинаків (коефіцієнт посімейного розселення), або у вигляді відношення квартир, що заселені одні­єю сім'єю до загальної кількості заселених квартир (коефіцієнт ізольованості жител).

Для повноти характеристики житлових умов населення необ­хідно оцінити економічні умови користування житлом, тобто ви­значити витрати населення, пов'язані з користуванням кварти­рою. Поряд з абсолютним показником житлових витрат та їх питомою вагою в доходах сім'ї, обчислюють відносний показ­ник — коефіцієнт житлових витрат — в якому береться до уваги чисельність сімей.

Піклування про благоустрій населених місць покладається на комунальне господарство, що має забезпечити найбільш зручні умови проживання населення в даному населеному пункті та створювати нормальні умови діяльності підприємствам та органі­заціям шляхом розвитку, експлуатації та підтримання в належ­ному стані його технічного, інженерного обладнання та інших видів благоустрою.

Комунальне господарство складається з великої кількості рі­зних за призначенням і технологією виробництва підприємств та господарств. їх можна розділити на такі групи:

а) санітарно-технічні підприємства — водогін та каналізація;

б) енергетичні підприємства — міські електромережі, газове гос­подарство, підприємства об'єднаних котелень та теплових мереж.

Основними показниками, що наведені в річному статистичному техніко-експлуаційному звіті про роботу водопроводу, є:

• кількість водозаборних вузлів, артезіанських свердловин та насосних станцій, а також установлена потужність насосних стан­цій першого підняття (м3/добу);

• підняття води на певну висоту або дотримання в трубо­проводах відповідного тиску; продуктивність, тобто кількість води, яка надається в мережу за одиницю часу; різниця між піднятою водою та наданою в мережу (споживання води для своїх потреб);

• різниця між наданою та реалізованою водою (втрати в мережі та неураховані витрати води для гасіння пожеж, поливання вулиць та зелених насаджень).

Робота каналізації, що являє собою транспортування (видален­ня) забруднених вод з території населеного пункту, знешкодження, очищення цих вод та спуск очищених вод у водойми, характеризу­ється обсягом вод, що пропущені через очисні споруди, та якістю цих вод, що скидаються у водойми.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com