У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Геологія і геоморфологія: об'єкт і предмет їх вивчення і задачі досліджень, основні підрозділи, зв'язок з іншими науками

Геологія і геоморфологія: об'єкт і предмет їх вивчення і задачі досліджень, основні підрозділи, зв'язок з іншими науками

Геологія і геоморфологія - це комплексні науки про склад, будову, походження і розвиток форм поверхні Землі і її внутрішніх геосфер, а також про розміщення у земній корі корисних копалин.

Геологія (Гея - грец. Земля, логос - грец. слово, вчення, наука) - це наука про утворення, розвиток, будову, склад Землі і розподіл у земній корі родовищ корисних копалин.

Геоморфологія (Гея - грец. Земля, морфе - грец. форма, логос - грец. слово, вчення, наука).

Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Розвиток матеріальної культури, зростання людського суспільства найтіснішим чином пов’язані з освоєнням земної поверхні. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах свого існування.

Об’єктом вивчення геології та геоморфології є вся планета і в особливості її кам’яна оболонка (літосфера).

Предметом дослідження науки є будова, склад речовини у цій оболонці, впливу на ці процеси біосфери як у минулі часи, так і в наш час і, особливо, вплив на ці процеси нової геологічної сили - людства (В.І. Вернадський).

Різноманітні мінерали і гірські породи використовувались первісною людиною для виготовлення примітивних кам’яних знарядь. Це була доба каменю - кам’яний вік (Лукрецій Кар).

У наступних бронзовому та залізному віках велике значення мали самородні метали - мідь, золото, срібло, а також руди таких металів як мідь, олово, залізо. У ранньому палеоліті людьми підбирались тверді мінерали (кремінь, халцедон) і породи (яшма, кварц, обсидіан) для кам’яних знарядь. У дерев’яних знаряддях використовуються кам’яні вставки-леза. Мінеральна вода використовувалась як для отримання солі, так і для лікування. Як свідчать знахідки з Трипільських поселень, основні знаряддя праці виготовляли тоді із кременю, каміння, кістки, рогу, та найчастіше,- глини. Середньотрипільські племена вже оволодівали складними прийомами об­робки міді.

Перший механічний пристрій - лучковf дриль, що мав епохальне значення, - змайстровано з крем'яним свердлом. З каміння і кременю виготовляли сокири, серпи, ножі, стріли, молоти, тесла, жорна, розтиральники, товкачі, статуетки. Поширеними були рогові мотики (рис. 1), молотки, кістяні проколки, шила, гарпуни. Зрідка робили речі з бивнів мамонта.

Рис. 1. Мотика з наконечником і кам’яним підсилювачем

Мідний інвентар траплявся зрідка: тесла, долота, сокири, кинджали, остені, рибальські гачки, прикраси.

Учені арабського середньовіччя Абу Алі ібн Сина (980-1037), Абу-р-Райхан-ал-Беруні (973-1048) та інші стверджували, що поверхня Землі змінюється самодовільно в часі. Ці вчені описали більше 100 мінералів. “Книга збірок для пізнання дорогоцінностей” Беруні (1048) була широко відома в Європі.

Рис. 2. Абу-р-Райхан-ал-Беруні

Інтенсивний розвиток геологічні дослідження отримали у 19 - 20 століттях. Це була доба пари та електрики, зростання індустрії, розвиток електротехнічної та хімічної промисловості. Часті війни потребували величезної кількості мінеральної сировини.

Алмаз - король тве­рдості і король самоцві­тів. Мрія створити штучні алмази з давніх-давен за­хоплювала вчених. За науковими розвідками проф. П.В. Зарицького, великий внесок в алмазотворення зробили вчені-харків'яни.

Першим ученим, що одержав при спалюванні вугілля кристали, схожі на алмаз, був засновник університету в Харкові Василь Назарович Каразін (1773-1842). Це трапилося в січні-лютому 1823 р. у родовому помісті В.Н. Каразіна в с. Кручик Богодухівського повіту Харківської губернії під час дослідів із вуглемісткими речовинами. Було отримано надзвичайно тверді кристали, досліджуючи які, професор хімії Харківського університету І.І. Сухомлинов довів, що вони подібні до алмазу. Через шість років, у 1829 р., французькі дослідники фактично продублювали дослід алмазотворення Каразіна. І.І. Шафрановський уже в наші дні вважав, що Каразін одержав речовину із групи вуглеводнів з великим вмістом вуглецю та бідної воднем, що відзначається твердістю і тугоплавкістю. Д.І. Менделєєв також вважав, що в ній до деякої міри видно наближення до властивостей алмазу.

Інший харків'янин Костянтин Дмитрович Хрущов (народився в Харкові 21 травня 1852 р.) - медик за освітою - деякий час працював лікарем у геологіч­них партіях Америки. Після повернення на батьківщину у Харківському університеті йому було присуджено ступінь доктора наук. Та вчений недовго пробув у Харкові і невдовзі отримав посаду професора і кафедру у Петербурзькій медичній академії. Тут він займався вивченням лабрадоритів Волині і ставив численні експерименти із синтезу мінералів, намагаючись зрозуміти і повторити природні процеси мінералоутворення. Після синтезу 11 мінералів, серед яких були кварц, магнезіальна слюда, рогова обманка, циркона, він приступив до дослідів по синтезу алмазу. Четвертого березня 1893 р. на засіданні Санкт-Петербурзького мінералогічного товариства проф. Хрущов, дійсний член товариства. повідомив про результати своєї роботи.

А потім був ще один харків'янин - Валентин Дмитрович Бакуль і алмазна фірма в Києві - Український НДІ надтвердих матеріалів, - яка під його керівництвом у 1961 р. поставила на потік виготовлення синтетичних алмазів за технологією, розробленою в Москві в Інституті фізики високих тисків АН СНД Леонідом Федоровичем Верещагіним (який, до речі, раніше, до війни, теж працював у Харкові і як учений сформувався в УФТІ) після обчислення синтетичного алмазу О.І. Лейпунським ще у 1939 р. Найближча до Харкова гранильна фабрика знаходиться в Полтаві.

У наш час роль мінеральної сировини невимірно виросла. Вона є основою для розвитку чорної та кольорової металургії, хімічної, паливної та оборонної промисловості, енергетики, транспорту та інших важливих галузей народного господарства. Близько 50 % електроенергії дають теплові електростанції, які потребують викопного палива - вугілля, нафти, газу. Ще біля 40 % електроенергії дають атомні електростанції, які теж потребують природної мінеральної сировини.

Видобування природної мінеральної сировини невпинно зростає. Різноманітність природних ресурсів і ступінь їх вивченості визначають сьогодні рівень розвитку економіки держави.

Геологія у своєму розвитку завжди спиралась на різноманітні природничі науки, в тому числі такі, як фізика та хімія. Але по мірі накопичення фактів геологія сама стала матір’ю деяких наук, що стали тепер самостійними і вивчають різні сторони будови та розвитку Землі. У число таких наук входять:

Геофізика - наука про фізичні властивості Землі і процеси та явища, що протікають у її різноманітних оболонках.

Геохімія - об’єднує науки (кристалографію, мінералогію, петрографію, літологію), що вивчають речовинний склад Землі та хімічні перетворення, яким підпадають гірські породи та мінерали.

Динамічна геологія - об’єднує науки (геотектоніку, сейсмологію, вчення про магматизм, вулканізм, метаморфізм) про процеси, що протікають в надрах Землі та на її поверхні, під впливом яких відбувається зміна земної поверхні і розвиток Землі в цілому.

Історична геологія - об’єднує науки (палеонтологію, стратиграфію, вчення про фації, палеогеографію), що вивчають історію розвитку Землі.

Практична геологія - об’єднує науки (вчення про корисні копалини, регіональну геологію, геологічне картування, пошуково-розвідувальну справу, екологічну геологію, шахтну, промислову та інженерну геологію), що направлені на практичне використання надр Землі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Ажгирей Г.Д. Общая геология. - М.: Просвещение, 1974. - 480 с.
  2. Ананьев С.П. Морфометрия рельефа. - М.: МГУ, 1994. - 237 с.
  3. Басманов Є.І. Друковані праці.
  4. Басманов Є.І. Геолого-географічні аспекти екології // Зб. наук. праць ХІСП. Вип. 5. Харків: ХІСП, 2000. - С. 240-243.
  5. Белоусов В.В. Земная кора и верхняя мантия материков. - М.: Наука, 1966.
  6. Большая Советская энциклопедия. - 3-е изд. М.: Сов. энциклопедия, 1978.
  7. Вологдин А.Г. Происхождение и развитие жизни на Земле. - М., 1970.
  8. Гвоздецкий Н.А. Карст. - М.: Мысль, 1981. - 214 с.
  9. Геологический словарь. В 2 т. М.: Недра, Т.1, 1973: Т.2, 1975.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com