У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Вивчення пізнавальних інтересів та формування творчої активності на уроках фізики

Вивчення пізнавальних інтересів та формування творчої активності на уроках фізики

Загальнопринято, що в навчанні треба спиратися на наявні в учнів інтереси. Та значно важливіше формувати у них пізнавальні інтереси, а для цього потрібно всебічно вивчити їх. Інтересом до фізики можна назвати будь-яке позитивне ставлення до неї. Це ставлення треба знати для формування інтересу але його далеко не досить. Для справжнього пізнавального інтересу та формування творчої активності учнів характерне розуміння значення та мети пізнавальної діяльності і позитивне ставлення до неї, а також наявність мотивів, що йдуть від самого процесу діяльності і спонукають займатись нею.

За змістом і співвідношенням основних компонентів інтересу (потреб, мотивів, ставлення, спрямованості) можна виділити чотири різні за кількістю групи учнів.

Група І (31,8%). Учні цієї групи вчать фізику тому, що “вона є в програмі”; “щоб не було неприємностей вдома”. Розуміють значення фізики, але це розуміння настільки віддалене, розпливчасте, загальне, що не може сприйматись як своє особисте, а тому не може спонукати підлітка до набування фізичних знань.

Школярів у фізиці приваблює насамперед яскравість демонстраційних дослідів, сам факт їх проведення. Самостійне оперування з приладами є одночасно і предметом і основним способом реалізації їх інтересу до фізики. Як правило, вони цікавляться окремими фізичними фактами, що вражають їх уяву (Н/д “про те, що вага людини на Місяці в 6 раз менша ніж на Землі”). Підлітки цієї групи не займаються додатковим читанням: переважна їх більшість не читає навіть параграфів для додаткового читання, які є в підручниках фізики, решта – проглядають лише окремі параграфи.

Все це переконує в тому, що позитивне ставлення до фізики безпосередньо зв’язане з цікавістю (як початковим рівнем розвитку пізнавального інтересу взагалі) і не виходить за її межі. Власне кажучи, це ще не інтерес у повному розумінні цього слова, а спрямованість учнів на окремий вид роботи (самостійне виконання дослідів) свідчить про наявність передумов інтересу до фізики.

Важливо й те, що ці підлітки програмний матеріал знають слабо. Вони мають лише окремі елементи фізичних знань, застосування яких в дещо зміненій ситуації становить для них значні труднощі.

Група ІІ (56,7%) Мотивуючи своє позитивне ставлення до фізики, переважна більшість учнів даної групи вказує на її значення (“Фізика необхідна всім”). Хоч розуміння ними цього значення все ще залишається загальним, не зовсім конкретним, проте воно вже є спонукальним до її вивчення. І дійсно, ці учні, порівняно з учнями першої групи, зосередженіші, коли йдеться про практичне застосування матеріалу фізики, значно активніші в наведенні вже відомих їм прикладів його застосування. Підлітки зазначають, що фізика їм “подобається”. У цьому проявляється якісна (“Подобається” і “інколи буває цікаво”) відмінність описуваної групи підлітків від попередньої.

Але головна відмінність учнів цієї групи від першої в тому, що їх починає цікавити зміст шкільного курсу фізики: частину групи цікавить певна тема, іншу – окремі уроки, чи параграфи підручника. Коли ж розглядати інтерес підлітків до фізики з точки зору його обсягу, то майже всіх їх цікавить лише одне, якесь окреме питання курсу фізики.

Значна частина учнів, пояснюючи своє ставлення до змісту матеріалу фізики, вказує на його яскравість і легкість. Крім того, більшість учнів, віддаючи перевагу дослідам, як бажаному виду роботи, ні слова не кажуть про їх зміст.

Досліди ще залишаються основним, та вже не єдиним способом реалізації інтересів учнів цієї групи до фізики: кожний з них вибірково вказує й на інші види роботи (“Виконувати досліди, а коли цікаво слухати вчителя”).

Характерною ознакою описуваної групи є також те, що учні задумуються над причинно-наслідковими зв’язками і закономірностями. Їх висловлювання у зв’язку із запитанням “чому?” конкретні і безпосередні (“зрозумів, чому в термосі чай не остигає”). Додатковим читанням вони не займаються, хоч обізнаність з додатковою літературою значно більша.

Отже, для цієї групи підлітків характерний інтерес до видів роботи і деякою мірою, до змісту окремих питань фізики, що залежить від форми подачі матеріалу. Це вже інтерес до фізики, як навчального предмета, але він певною мірою тимчасовий, вузький, ситуативний. Знання програмного матеріалу у цих учнів не є рівним, а практичні вміння та навички з читання підручника, розв’язування задач елементарні. Результати їх навчальної роботи залежать від змісту навчального матеріалу і форми його викладу. При відповідній організації навчання в їхній праці наявні елементи творчості.

Група ІІІ (8,8%). Цих учнів характеризує досить конкретне розуміння суспільного значення фізики і обумовлений цим потяг до фізичних знань, самостійність і наполегливість в оволодінні ними. Таким учням властивий особистий характер їх ставлення до фізики (“мене цікавить фізика”). Найхарактернішою особливістю цієї групи підлітків є те, що вони цікавляться змістом навчального матеріалу, його широтою і глибиною: вони називають великі розділи шкільного курсу фізики (“Електрика”) чи вказують на фізичні теорії (“Найцікавіше для мене вчення про внутрішню будову речовини”).

Іншою визначальною рисою ІІІ групи учнів є небайдужість їх до логіки матеріалу фізики.

Так, віддаючи перевагу дослідам, вони обгрунтовують це місцем і роллю дослідів в шкільному курсі фізики (“Я хотів би, щоб сказане вчителем завжди було доведено за допомогою дослідів”). У виборі ними бажаного виду роботи на уроці і дома спостерігається диференційований, значно свідоміший підхід.

Висловлюючись про той чи інший вид роботи, ці підлітки мають на увазі насамперед процес його виконання. Більша половина учнів групи читають додаткову літературу та параграфи – постійно, решта епізодично.

Отже, для цієї групи підлітків визначальним є спрямованість їх інтересу на зміст матеріалу фізики, і його логіку, наявність мотивів, хай навіть не зовсім стійких, що йдуть від самого процесу навчальної діяльності. У цих учнів глибші знання з фізики. Для них характерна наявність практичних умінь і навичок роботи з книгою, розв’язування задач. На результатах їхньої роботи з фізики позначається її різноманітність.

Група IV (2,7%). Фізика для цих учнів має значення як з точки зору далеких широких перспектив, обумовлених значенням її як науки, так і безпосередніх, близьких, особистих. Значення фізики вони обумовлюють конкретним фізичним матеріалом, його суттю, практичним застосуванням. Ці школярі дістають велике задоволення від занять з фізики, постійно прагнуть розширити свої знання в ній, поглибити їх. Вони систематично читають додаткову літературу, в розповідях передають не тільки зміст прочитаного, а й висловлюють своє емоціонально-позитивне ставлення до нього, мають власні бібліотечки і постійно поновлюють їх. У більшості з них є своя “обрана” галузь фізичних знань, які вони віддають дещо більшу перевагу і в якій мають досить грунтовні знання, що виходять з межі шкільної програми. Досліди втрачають для них переважаюче значення перед іншими видами роботи. При цьому спостерігається збільшення питомої ваги тих видів роботи, які вказують на більш теоретичний характер інтересу учнів до фізики.

Отже, в основі інтересу цих підлітків до фізики лежать ведучі внутрішні мотиви. Відповідно і знання їх також глибокі і грунтовні, міцні і свідомі. Навчання для них є творчою працею.

З наведених характеристик видно, що кожна група учнів відрізняється від попередньої не тільки змістом і співвідношенням основних компонентів інтересу, а (учнів до фізики) й більшою його глибиною, стійкістю, обсягом, усвідомленістю та способами реалізації. Відмінам в характері інтересу учнів до фізики відповідають зміни в глибині і міцності знань, в наявності основних пізнавальних умінь і навичок.

Якщо розглядати інтереси учнів до фізики з точки зору основних ознак будь-якого пізнавального інтересу, то лише відносно ІІІ і IV груп можна твердити, що для них характерний стійкий пізнавальний інтерес до фізики. Саме цей інтерес збільшує можливості розумового розвитку підлітків, сприяє формуванню творчої активності та впливає на формування їх особистостей, веде до глибокого засвоєння і постійного поповнення знань, перетворює навчання фізики з необхідності в потребу і тому формування такого пізнавального інтересу і творчої активності є безпосереднім завданням кожного вчителя фізики. Проте цей інтерес, як випливає з цифр, наведених вище, мають лише 11,5% учнів. Ця цифра залежить також від того в якому учні класі.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com