У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Атлантичний океан

Атлантичний океан

Атлантичний океан, другий за розмірами після Тихого океану океан на Землі, між Америкою, Євразією, Африкою і Антарктидою.

Охоплює моря: Північне, Балтійське, Середземне з Чорним, Ведделла, Карибське, а також Мексиканську, Біскайську, Гудзонову, Ґвінейську затоки; площа 91,6 млн. км.2, внутрішні та окраїнні моря займають близько 16% площі; серединою Атлантичного океану від півночі тягнуться центральноокеанічні хребти: Гаккеля, Мона, Рейк'янес, Серединно-Атлантичний, які розділяють басейни океанічного дна; середня гл. 3332 м; до Атлантичного океану впадають: Міссісіпі, ріка Св. Лаврентія, Маккензі, Колима, Лена, Єнісей, Об, Ніл, Ніґер, Конґо, Парана, Амазонка, Оріноко, віддаючи разом близько 60% маси материкових вод, що стікають до світового океану; судноплавний, в основному з Європи до Північної Америки і Панамського каналу, а також через Середземне море і Суецький канал; головні порти: Одеса (Україна), Амстердам (Нідерланди), Лондон (Великобританія), Лагос (Ніґерія), Буенос-Айрес (Арґентина), Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Новий Орлеан, Нью-Йорк (США).

Атлантичний океан, океан, що розділяє Європу та Африку на сході з Америкою на заході, названий, мабуть, на ім'я легендарної землі Атлантиди; площу 81500 тис. кв. км; з Північний Льодовитим океаном і Антарктичними морями - 106,200 тис. кв. км; середня глибина 3 км; максимальна глибина у западині Мілуокі в розломі Пуерто Ріко 8648 м. Серединно-Атлантичний хребет, частиною якого є Азорські острови, острів Вознесіння, Св. Єлени і Трістан да Кунья, ділить океан з півночі на південь. Лава, що витікає в його середній частині, щорічно збільшує відстань між Африкою й Америкою. Північна частина Атлантичного океану найбільш солона серед інших океанів і має найбільшу висоту хвиль припливів. У 1960-их - 1980-их середня висота хвиль збільшилася на 25%, максимальна змінилася з 12 м до 18 м.

Атлантичний океан — самий вивчений і освоєний людьми зі всіх океанів. Свою назву він отримав на ім'я титана атланта (по грецькій міфології, тримаючого на своїх плечах небесне зведення). В різний час його називали по-різному: "Море за Геракловимі стовпами", "Атлантік", "Західний океан", "Море мороку" і т.д. Назва "Атлантичний океан" вперше з'явилася в 1507 році на карті Вальд-Земюллера, з тих пір назва затвердилася в географії.

Межі Атлантичного океану по берегах 4-х континентів (Євразія, Африки і обох Амерік) — природні, з океанами — умовні: на півночі з Північним Льодовитим океаном, на заході і сході відповідно з Тихим і Індійським океанами. Принцип проведення меж у ряду авторів різний: А. В. Гембель вважає, що самими репрезентативними є межі, проведені за гідрологічними даними (водному балансу, солоності; температурі і динаміці вод). Проте відсутність достатньої кількості даних в цілому ряді регіонів не дозволяє враховувати ці чинники і проводити по них межі. Тому, частіше за все межі проводять по орографічних одиницях: підводним плато, хребтам, мілинам, островам, де талових немає — по локсодромії. Тобто лінії, січної меридіани під одним і тим же кутом. Межа з Північним Льодовитим океаном звичайно проводиться по 70° с.ш. Баффінова Земля — острів Дісько, мис Брустер (Гренландія) — 61° с.ш. на Скандінавському півострові; межа з Тихим океаном острів Осте (Вогненна Земля) до мису Штернек (Антарктида); межа з Індійським океаном — мис Голковий, і по 20° в.д. до Антарктиди. Решта меж — сухопутні, по береговій лінії материків. Приведені вище межі узяті з Атласів океанів, видавництва Міністерства оборони СРСР і ВМФ, 1980 рік, вони офіційно прийняті в нашій країні. В позначених межах площа океану складає 93,4 млн. км2, об'єм води 322,7 млн. км2. Обмін води відбувається за 46 років, що в 2 рази швидше, ніж в Тихому.

Значна роль Атлантики в житті людей багато в чому пояснюється чисто географічними обставинами: його великою протяжністю (від Арктики до Антарктики) між 4-ма материками. Він роз'єднує платформені структури на континентах, географічно зручні для поселення людей. В океан впадають крупні і середні річки (Амазонка, Конго, Нігер, Міссісіпі, Святого Лаврентія і інші), які служили і служать природними шляхами сполучення; прорізаність берегової лінії Європи, наявність Мексиканської затоки, Середземного моря, також сприяли розвитку мореплавання і освоєнню океану. Атлантичний океан має декілька середземних морів (Балтійське, Средіземноє, Чорне, Мармурове, Азовське) і 3 крупні затоки: Мексиканський, Біськайській і Гвінейський. В океані є острови і архіпелаги (правда, значно менших розмірів, ніж в інших океанах). Особливо великі скупчення островів знаходяться біля берегів Центральної Америки: Великі і Малі Антільські, Багамські; біля берегів Південної Америки — Фолклендські. В південній частині океану — Південні Оркнейськіє і Південні Сандвічеви; біля берегів Африки — Канарські, Зеленого Мису, Азорські, Мадейра, Прінсипі, Сан-Томі і ін. Найбільші острови біля берегів Європи: Великобританія, Ірландія. В осьовій зоні океану острова Ісландія, Вознесенія, Св. Олени.

Кліматичні умови Атлантики багато в чому визначаються його великою меридіональною протяжністю, особливостями формування баричного поля. Своєрідністю конфігурації акваторії більше в помірних широтах, ніж в екваторіально-тропічних. На північній і південній околиці знаходяться величезні регіони охолоджування і формування вогнищ високого атмосферного тиску Гренландського і Арктичного басейнів, Антарктиди — на півдні. Через могутній центр охолоджування — Антарктиди, Південна півкуля значною мірою холодніше північного, термічний екватор над Атлантикою, як і для планети, зміщений в Північну півкулю. В північній частині Океану розташований Ісландський мінімум, особливо активний глибокий в зимовий час, він визначає характер погоди не тільки над океаном, але на значній території Євразії. Розташований південніше північно-атлантічеській (Азорський) максимум найбільш активний влітку, в ньому формується морське топіче повітря. В приекваторіальних широтах — над ячейками максимального нагріву і зниженого тиску постійно формується маса теплого і дуже вологого повітря. В Південній півкулі центром високого тиску в субтропічних широтах є Південно-атлантичний максимум, в помірних і субтропічних широтах — зона зниженого тиску, а над Антарктидою область постійно високого тиску, багато в чому визначаюча погоду в прилеглих районах океану. Від субтропічних максимумів до екватора під кутом до екватора ддмуть пасати: північно-східного напряму в Північній півкулі і південно-східного — в Південному. Стійкість напряму цих вітрів до 80% в рік, сила вітрів більш мінлива і складає 1-7 балів. В помірних широтах обох півкуль панують вітри західних складових, із значними швидкостями, в Південній півкулі часто перехідні в шторм — сорокові", що "ревуть.

Розподіл атмосферного тиску і характер повітряних мас впливає на характер хмарності, режим і кількість атмосферних опадів. Хмарність над океаном має, як правило, зональну структуру: максимальна кількість у екватора з переважанням купчастих і купчасто-дощових форм. Тропічні і субтропічні широти мають якнайменшу хмарність. В помірних широтах кількість хмар знов зростає, і панують тут шаруваті і шарувато-дощові форми.

Дуже характерним явищем для помірних широт обох півкуль (особливо Північного) є густі тумани, що утворюються при зіткненні теплих повітряних мас і холодних вод океану, а також при зустрічі холодних і теплих вод біля острова Ньюфаундленд. Особливо густі літні тумани в цьому районі ускладнюють навігацію, нерідко там зустрічаються айсберги. В тропічних широтах тумани найбільш вірогідні біля островів Зеленого Мису, де пил, що виноситься з Сахари, служить ядрами конденсації для водяної пари атмосфери.

Дуже небезпечним явищем в тропічних широтах - океану бувають тропічні циклони, зухвалі ураганні вітри і сильні зливи. В останнє десятиріччя було знайдене, що тропічні циклони розвиваються між 6-20 градусами по обидві сторони від екватора. Вони мають чітко виражений річний хід, в середньому формується до 9 вихорів в рік.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com