У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Доцільність та особливості створення культурних пасовищ

Сторінка 3

Витрати на створення культурних пасовищ окупаються за три роки.

Багаторічні трави з покривною культурою випасають худобою порційно-загінним способом. В рік сівби проводять чотири цикли стравлювання із загальною врожайністю 22,5 т/га зеленої маси. У наступні роки травостій починають випасати з середини квітня при його висоті 14-16 см.

Досвід створення культурних пасовищ в зарубіжних країнах

В зарубіжних країнах таким пасовищам надається велике значення. Так, у США і Канаді за останні роки їхні площі збільшились в 1,5 раза. В ряді господарств США вони займають майже половину площ сільськогосподарських угідь, з них одержують до 160 млн. тонн корм. од.

В деяких західноєвропейських країнах культурні пасовища займають70-85% всіх земель під багаторічними травами. У Данії з пасовищ отримують 80% корму. В господарствах Німеччини існують довгорічні культурні пасовища 50-річного використання, продуктивність яких становить 4-5,3 т/га корм. од. В Англії, Голландії і Данії питома вага пасовищного корму в річному раціоні становить 35-50%. Культурні пасовища в цих країнах займають 70-86% всіх земель під багаторічними травами.

В Англії, за даними І. А, Ольяшева, на молочних фермах з інтенсивним веденням лукопасовищного господарства пасовища дають 400-500 ц/га зеленої маси. У структурі сільськогосподарських угідь цієї країни довгорічні (постійні) пасовища займають 25% площі, трави в сівозмінах — 12 і природні пасовища — 38%. Велике значення мають окультурні пасовища в Естонії, Латвії, північно-західних і західних регіонах Росії, Білорусії.

Раціональне використання пасовищ, його теоретичні та господарські передумови. Для правильного використання пасовищ необхідно стравлювати травостій у стані, який забезпечує отримання з одиниці площі пасовища найбільший вихід тваринницької продукції, продуктивне довголіття і належний стан травостою. Раціональне використання травостою складається з таких елементів: визначення оптимальної висоти, строків і кількості випасань; вибір способів використання протягом одного пасовищного періоду і по роках; визначення техніки стравлювання травостою; врахування обладнання пасовищної території; розпорядок дня на пасовищі, а також заходи догляду за пасовищем.

Установлення правильних строків стравлювання, тобто початку і закінчення випасання, має великий вплив на травостій пасовища. Дуже раннє спасування навесні й у наступних циклах зменшує масу підземних органів рослин і кількість запасних поживних речовин в них, у результаті чого в наступні роки урожай при ранньому використанні пасовищ помітно знижується. При ранньому стравлюванні ґрунт дуже ущільнюється, що призводить до затримки розвитку рослин, деформації дернини, а отже, до зниження продуктивності пасовища і передчасного його виродження. В той же час не слід і затримуватись з випасанням, тому що кормова цінність трав погіршується, вони грубіють, знижується їх поїдання тваринами. Календарні строки початку стравлювання пасовищ у зонах із неоднаковими кліматичними умовами різні. Вони можуть значно коливатися залежно від метеорологічних умов року і особливостей травостою.

Найточніше пасовищну стиглість травостою можна визначати за його висотою. Якщо переважають низові трави (тонконіг лучний, костриця червона, пажитниця багаторічна), випасання починають при висоті рослин 13-15 см, якщо верхові (грястиця збірна, стоколос безостий, тимофіївка лучна) — при 15-20 см. На природних травостоях Лісостепу його доцільно розпочинати при висоті трав 12-15. На зрошуваних пасовищах з низових і верхових трав випасання доцільно проводити при висоті травостою 18-20 см і урожайності пасовища 3-4 т/га зеленої маси. Орієнтовно такий стан травостою в Лісостепу буває в кінці квітня — на початку травня. Строки закінчення випасання восени також мають велике значення. При пізньому осінньому стравлюванні пасовища травостій не встигає зміцніти і відрости до настання зими та накопичити необхідну кількість запасних речовин, що призведе до зниження його продуктивності в наступному році. Тому випасання слід проводити не пізніше як за 25-30 днів до закінчення вегетації рослин.

Велике значення має висота стравлювання рослин. При низькому закінченні стравлювання (2-3 см) продуктивність пасовища в наступні роки знижується, а при високому (10-15 см) значна частина травостою використовується не повністю, що також небажано. Враховуючи біологію росту і розвитку трав, а також вплив різних кліматичних умов, у північному Лісостепу доцільно стравлювати травостій із сіяних багаторічних трав не нижче 4-5 см. При такій висоті травостій використовується тваринами на 90%.

Особливо слід звернути увагу на випасання овець, кіз і коней, які стравлюють трави дуже низько (1-2 см), що призводить до випадання цінних низових злаків і появи таких небажаних трав, як біловус, щучник дернистий та ін. Для запобігання цього явища необхідно не перетримувати згаданих тварин на пасовищах і слідкувати за їх випасанням.

Допустима кількість стравлювань по зонах України

Кількість стравлювань залежить, перш за все, від біологічної здатності багаторічних трав витрачати і поповнювати запасні поживні речовини. Часте стравлювання веде до зменшення коренів, кореневищ, до зниження вмісту в них запасних поживних речовин, в результаті чого число пагонів і їхня життєва сила зменшуються, гине частина рослин і урожай пасовища знижується. Дуже важливо, щоб в перерві між циклами випасання листя змогло б синтезувати поживу для рослини, що росте, і виробляти запаси для накопичення їх в корінні з наступним використанням новими пагонами. Рослини дуже чутливі до надмірного випасу. Через виснаження вони слабо реагують на азотне добриво, особливо в умовах посухи. Виходячи з цього, кількість циклів на зрошуваних травостоях має бути 5-6, на незрошуваних — 2-3 цикли.

Початок випасання худоби на новостворених травостоях. Цей фактор відіграє важливу роль у формуванні високопродуктивних пасовищних травостоїв. Багатьма дослідниками доведено, що пасовищне використання новостворених травостоїв доцільно починати навесні на другий рік після сівби, а при зрошенні — навіть у рік сівби. За таких умов у травостої зберігаються всі висіяні види, вони швидше формують зімкнутий покрив і пружну, стійку проти вибивання дернину.

У Лісостепу випас худоби при підпокривній сівбі починають через 35-45 днів у фазі початку колосіння покривних зернових культур, коли вони мають висоту 35-40 см, або при середній висоті травостою 20-35 см і вологості ґрунту не більше 75% НВ. Випасання травостою в рік сівби слід проводити, не перевантажуючи пасовище худобою, не більше 150-200 голів на гектар. На недостатньо розкладених осушених торфовищах худобу можна випасати лише на другий рік використання травостою. Спасування травостою в рік сівби на ранніх фазах розвитку трав посилює їхнє кущіння, що в свою чергу стимулює утворення нового коріння з вузлів кущіння і збільшення їх загальної маси у верхніх шарах ґрунту. Все це прискорює формування густого пасовищного травостою і підвищує стійкість дернини проти витоптування. Але слід мати на увазі, що випасати худобу в рік сівби трав допустимо лише при веденні пасовищного господарства на високому культурному рівні.

Системи використання пасовищ. Існують дві такі системи: пригінна і вигульна. Першу застосовують, якщо пасовище знаходиться на відстані до 2 км. Якщо ж пасовище розташоване на більшій відстані, на пасовищі споруджують літній табір, де худоба знаходиться протягом всього пасовищного періоду. Така система утримання називається вигульною, або системою літньо-табірного утримання худоби.

Способи випасання худоби. Розрізняють випасання безсистемне (або нерегульоване), загінне (або регульоване) і порційне. За безсистемного худоба вільно пасеться на одній ділянці без обмежень в часі. Тварини довільно і багаторазово поїдають трави, насамперед кращі види, внаслідок чого в них порушуються процеси відновлення запасних поживних речовин, а це призводить до ослаблення кущіння і випадання рослин.

При загінному випасанні худоба утримується на ділянках, виділених постійною або переносною огорожею. Короткочасне (одно-дводенне) інтенсивне випасання у певному загоні чергують з подовженим періодом відростання трав до пасовищної стиглості. Це дозволяє регулювати період спасування, щільність поголів'я і полегшує догляд за травостоєм. При достатньому зволоженні й підживленні мінеральними добривами рослини не випадають з травостою протягом багатьох років і забезпечують високу продуктивність пасовища.

1 2 [3] 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com