У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Військово-патріотичне виховання молоді

Військово-патріотичне виховання молоді

Складовою системи національ­ного виховання є військово-патріо­тичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчно­го подвигу в ім'я процвітання Укра­їнської держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розумін­ня громадянського обов'язку, готов­ність у будь-який час стати на за­хист Батьківщини, оволодівати вій­ськовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчав ти бойові традиції та героїчні сторін­ки історії українського народу, його Збройних Сил (1).

Військово-патріотичне вихован­ня — цілеспрямований, організова­ний процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, закона­ми України, військовою Присягою та військовими статутами.

Військово-патріотичне вихован­ня молоді діалектичне поєднує в со­бі низку окремих напрямів вихован­ня: військового, морального, право­вого та ін. Проте головним резуль­татом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльнос­ті як внутрішнього системного утво­рення, що передбачає п'ять основ­них компонентів — освітній, фізич­ний, психологічний, соціальний і ду­ховний.

Освітня готовність — це, передусім, обсяг знань героїчного ми­нулого українського народу, історії його Збройних Сил. Вона передба­чає також певний обсяг знань з до­призовної підготовки, фізичної куль­тури, спорту, гігієни побуту. Головне при цьому — дієвість засвоєних знань, що виявляється в навчаль­но-пізнавальній активності стар­шокласників на уроках допризовної підготовки, підвищеному інтересі до змісту українознавчих предметів, доланні перешкод у його засвоєнні.

Фізична готовність передбачає певний рівень розвитку в юнаків фі­зичної сили, витривалості, сприт­ності, швидкості в рухах; сформованість необхідних для військової ді­яльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоров­чої активності учня на уроках фізич­ної культури, участь у спортивних секціях тощо.

Психологічна готовність вклю­чає в себе позитивну мотивацію участі учнів у військово-патріотич­них заходах. Разом з тим, за ре­зультатами обстеження старшокласників, вона передбачає певний рівень сформованості таких якос­тей, як емоційна стійкість, розсуд­ливість, сміливість, рішучість, муж­ність, цілеспрямованість.

Соціальна готовність передба­чає вірність бойовим та національ­но-історичним традиціям, військово­му обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комуніка­тивну, громадське корисну та націо­нально-громадянську активність.

Духовна готовність проявля­ється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого смис­лу і цінностей; самоусвідомленні свого Я-фізичного, психічного, соці­ального; самоочищенні та само­вдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Остання передбачає рефлексію як акт самопізнання юнаком окремих ознак своєї індиві­дуальності, власних рис характеру, що відображають знання внутріш­нього світу (3).

Основною властивістю цих п'яти складових готовності, як показує аналіз кореляційного взаємозв'язку між ними, виступає військово-патрі­отична активність — внутрішня ак­тивна позиція молодої людини що­до військової служби. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, трансформації простіших властивостей, якостей особистості на вікових стадіях до призову в ар­мію, з притаманною їй структурою і психологічними закономірностями (4). Разом з тим, військово-патріо­тична активність є необхідною пе­редумовою подальшого розвитку готовності старшокласника до вій­ськової строкової служби в Зброй­них Силах України.

Здійснюючи військово-патріо­тичне виховання учнів, організатори цього процесу повинні бути добре ознайомлені з його теоретико-методологічним і технологічним підґрун­тям. При цьому слід враховувати також об'єктивні соціально-політич­ні, економічні фактори, психофізіо­логічні особливості юнацького віку як вирішального періоду у форму­ванні світогляду учня, його ідеалів, вибору професії, подальшого жит­тєвого шляху.

Крім цього, формування готов­ності юнака до служби в Збройних. Силах України, що проходить у рам­ках єдиного навчально-виховного процесу, залежить від професійної майстерності вчителів-предметників з гуманітарних дисциплін, учите­ля допризовної підготовки, проду­маної організації фізично-оздоров­чої, навчально-пізнавальної, соці­ально-комунікативної, громадське корисної та національно-громадян­ської діяльності (2).

Проте в період інформативного перенасичення програм з базових дисциплін, погіршення навчально-матеріальної бази допризовної під­готовки, зниження професійного рівня вчителів допризовної .підго­товки стає актуальним перенесення військово-патріотичного виховання з урочного на позаурочний час. Це, як засвідчує практика, дасть можли­вість сконсолідувати зусилля всього педагогічного колективу, сім'ї, гро­мадсько-політичних організацій, широко залучити учнів до різнома­нітних форм і видів військово-патрі­отичної діяльності.

Військово-патріотичні заходи за змістом і спрямованістю можуть бу­ти: а) інформаційного, просвітниць­кого характеру (лекції, політінформації, конференції, зустрічі, тема­тичні вечори, бесіди); б) дійового, практичного спрямування (окремі види змагань, конкурси, гурткова і шефська робота, екскурсії, робота з вдосконалення навчально-матері­альної бази закладу освіти); в) ком­плексні, з усвідомленням їх суспіль­ної і особистісної значущості (диску­сії, огляди-конкурси, військово-спортивні свята, походи по місцях бойової та трудової слави народу України, тижні оборонно-масової роботи (4).

Як показує досвід роботи за­гальноосвітніх шкіл м. Тернополя, первинною ланкою в структурі вій­ськово-патріотичного виховання уч­нівської молоді має бути достовір­не інформаційне забезпечення, тобто організація цілеспрямовано­го освітнього простору за трьома напрямами: 1) використання потен­ціалу українознавчого матеріалу на уроках з предметів навчального плану 10—11 класів загальноосвіт­ньої школи; 2) стимулювання нав­чально-пізнавальної активності старшокласників із засвоєння мате­ріалу програми «Допризовна підго­товка»; 3) вивчення старшокласни­ками курсу «Самовдосконалення особистості», який озброює необ­хідними знаннями, що стосуються особистісного розвитку кожного старшокласника (знання себе, уяв­лення про свої якості і властивості; самооцінка і пов'язана з нею само­повага; формування позитивної Я-концепції; навчання умінням само­ствердження і самореалізації в ко­лективі ровесників).

Організація освітнього простору передбачає ряд заходів щодо поліп­шення змісту українознавчих нав­чальних предметів (історії, україн­ської літератури), який би розширю­вав і поглиблював національно-гро­мадянські та військово-патріотичні уявлення та знання, тобто певною мірою формував когнітивний та афективний компоненти військово-патріотичної активності, виявляв бажання в старшокласника замис­люватися над своїм внутрішнім св[-том, позитивно змінюватися так, щоб зміст, спрямованість викладу того чи іншого фахового матеріалу, сам процес здобуття знань виклика­ли у старшокласників високий піз­навальний інтерес до актів і подій, пов'язаних із захистом Батьківщи­ни; почуття патріотизму, обов'язку, відповідальності та інших необхід­них захисникові особистісних якос­тей.

На жаль, попередніми дослід­женнями встановлено, що багато учнів загальноосвітніх шкіл не зна­ють не тільки історії Української ар­мії, але навіть сучасної назви. Ок­рім того, вони однобоко поінформо­вані про умови служби в ЗСУ; не за­думуються над тим, що за відмову від служби в армії їм доведеться нести відповідальність. Організато­рам виховної роботи необхідно вра­ховувати також актуальність дже­рел інформації. Так, найбільший вплив на готовність юнаків до стро­кової військової служби мають за­соби масової інформації (телеба­чення, радіо, преса), але найважли­вішу інформацію юнаки одержують у процесі безпосереднього емоцій­ного спілкування зі старшими това­ришами, які проходять строкову службу, ровесниками, батьками.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com