У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Анатомія листка

Анатомія листка

Листок — обмежений у рості бічний виріст пагона. Функції листка — фотосинтез, випаровування води (транспірація) і газообмін. Крім цих основних функцій у результаті ідіоадаптацій до різних умов існування листки, видозмінюючись, можуть нагромаджувати поживні речовини (цибуля, капуста), воду (алое), захищати рослину від поїдання тваринами (колючки кактуса і барбарису), здійснювати вегетативне розмноження (бегонія, фіалка), ловити і перетравлювати комах (росичка, непентес), рухати і закріплювати слабкі стебла (вусики гороху, вики), видаляти продукти обміну речовин під час листопаду (у дерев і кущів).

Листки у більшості рослин зелені, найчастіше — пластинчасті, зазвичай мають двобічну симетрію (мал. 1). Розміри від кількох міліметрів (ряска) до 10— 15м (пальми). Листок формується з клітин твірної тканини конуса наростання стебла. Зачаток листка диференціюється на листкову пластинку, черешок, за допомогою якого листок прикріплюється до стебла, і прилистки. У деяких рослин черешків немає, такі листки на відміну від черешкових називають сидячими. Прилистки також бувають не в усіх рослин. Вони є придатками біля основи черешка листка. Форма їх різноманітна (плівки, лусочки, маленькі листочки, колючки), функція — захисна.

Прості і складні листки розрізняють за числом листкових пластинок. Простий листок має одну пластинку й обпадає цілком. У складного листка на черешку розміщено кілька пластинок. Вони прикріплюються до головного черешка своїми маленькими черешками, їх називають листочками. У разі відмирання складного листка спочатку обпадають листочки, а потім — головний черешок.

Листкові пластинки різноманітні за формою: лінійні (злаки), овальні (акація), ланцетні (верба), яйцеподібні (груша), стрілоподібні (стрілолист) тощо. Листкові пластинки у різних напрямках пронизані жилками, що є судинноволокнистими пучками і надають листкові міцності. У листків дводольних рослин найчастіше сітчасте або перисте жилкування, а в листків однодольних — паралельне або дугове.

Мал. 1. Елементи листка (а) і форми листкової пластинки (б):

1 — листкова пластинка; 2 — черешок; 3 — прилистки; 4 — пазуха листка; 5 — округла; 6 — серцеподібна; 7 — овальна; 8 — лінійна; 9 — ланцетна; 10 — пальчастолопатева; 11 — пальчастороздільна

Край листкової пластинки (мал. 2) може бути суцільним (такий листок називають цілокраїм — бузок) або з виїмками. Залежно від форми виїмок по краю листкової пластинки розрізняють листки зубчасті, пилчасті, виїмчасті та ін. У зубчастих листків зубці мають однакові боки (бук, ліщина), у пилчастих — один бік зубця довший за інший (груша), городчасті — мають гострі виїмки і тупі опуклості (шавлія, розхідник). Всі ці листки називають суцільними, оскільки виїмки у них неглибокі (не досягають 1/4 ширини пластинки). Коли розрізи листкової пластинки досягають 1/4 її ширини, листки називають лопатевими (дуб). Листки, пластинки яких мають розрізи більші за 1/4 їхньої ширини, називають роздільними (мак); якщо розрізи заходять ще далі, до середини, листки називають розсіченими (рицина, реп'ях). Якщо листки видовжені, то вони відповідно бувають перистолопатеві (дуб, жовтозілля), перистороздільні (цикорій, мак дикий) і перисторозсічені (реп'ях, півонія), якщо ж листки округлі, вони відповідно поділяються на пальчастолопатеві (клен), пальчастороздільні (анемона) і пальчасторозсічені (сон широколистий).

За оптимальних умов росту нижні і верхні листки пагонів неоднакові: розрізняють низові, серединні і верхівкові листки. Таке диференціювання помітне ще у бруньці.

Низові, або перші, листки пагона — недорозвинені та видозмінені листки, що нагромаджують поживні речовини або виконують захисну й Інші спеціальні функції. Прикладом їх є луски цибулини, кореневищ, покривні луски бруньок, листки, що обгортають нижню частину стебла трав'янистих рослин, сім'ядолі зародків (бобових). Низові листки під час розвитку пагона зазвичай обпадають. До низових належать і листки прикореневих розеток. Серединні — це типові для даного виду зелені фотосинтезуючі листки різноманітних форм і розмірів. Верхівкові листки розміщені на верхівці пагона, де знаходяться суцвіття та квітки; вони відрізняються від серединних меншими розмірами, простішою формою, а часто й іншим забарвленням. Це приквітки, покривні листочки квіток та суцвіть, чашолистки, пелюстки, тобто видозмінені листки, що виконують функції захисту, приваблювання запилювачів тощо.

Мал. 2. Форми краю листків і види жилкування (а), складні листки (б):

1 — цілокраїй з паралельним І дуговим жилкуванням; 2 — зубчастий; 3 — пилчастий; 4 — городчастий; 5 — виїмчастий; 2—5 — жилкування сітчасте; 6 — трійчастоскладний; 7 — парноперистоскладкии; 8 пальчастоскладний; 9 — двоперистий; 10 — непарноперистоскладний; 11 — триперистий

Є три основні типи листкорозміщення: чергове, або спіральне, супротивне і кільчасте. При черговому розміщенні поодинокі листки прикріплені до стеблових вузлів по спіралі (яблуня, фікус, береза). При супротивному — два листки у вузлі розміщені один навпроти одного (бузок, клен). Кільчасте листкорозміщення — три і більше листків у вузлі обхоплюють стебло кільцем (елодея, вороняче око, хвощі).

Будь-яке листкорозміщення дає змогу рослинам уловлювати максимальну кількість світла, оскільки листки утворюють листкову мозаїку і не затіняють один одного. Це досягається різною довжиною та різним згином черешків, неоднаковістю розмірів та асиметрією листків.

Клітинна будова листка (мал. 3). Листок, як і всі інші органи рослини, має клітинну будову. Верхня і нижня поверхні листкової пластинки вкриті шкіркою (епідермісом). Живі безбарвні клітини шкірки містять цитоплазму і ядро, розміщуються одним суцільним шаром. Зовнішні їхні оболонки потовщені. У шкірці знаходяться продихи — щілини, утворені двома замикальними, або продиховими, клітинами. Продихові клітини дрібні, зелені, парні, мають підковоподібну форму. Оболонки цих клітин потовщені нерівномірно: внутрішня, звернена до щілини, товстіша, ніж протилежна. Зміни тургору продихових клітин спричинюють зміну їхньої форми, внаслідок чого продихова щілина буває відкритою, звуженою або повністю закритою залежно від умов навколишнього середовища.

Мал. 3. Напівсхематичне об'ємне зображення частини листкової пластинки:

І — продихи; 2 — епідерміс, 3 — губчаста паренхіма, 4 — мезофіл, 5 — стовпчаста паренхіма, 6 — волоски; 7 — судинно волокнистий пучок

Мал. 4. Робота продихових (замикальних) клітин:

а — продих закритий; 6 — продихова щілина збільшена; в — продих відкритий; 1 — замикальні клітини; 2 — хлоропласти; 3 — клітини епідермісу; 4 — продихова щілина

Так, вдень продихи відкриті, а вночі і в спекотну суху погоду — закриті. Роль продихів полягає у регулюванні випаровування води рослиною і газообміні з навколишнім середовищем.

Продихи розміщені зазвичай на нижньому боці листка, але бувають і на верхньому, іноді вони розподілені більш-менш рівномірно з обох боків (кукурудза); у водяних рослин — лише на верхній поверхні листка. Кількість продихів на одиницю площі листка залежить від виду рослин, умов зростання. В середньому їх 100—300 на 1 мм2 поверхні, але може бути значно більше.

Чим вище розміщений листок на стеблі, тим більше продихів на одиниці площі його поверхні (хоча кожний зокрема продих менший).

Між верхньою і нижньою шкірками листкової пластинки розміщена м'якоть листка (мезофіл). Під верхньою шкіркою знаходиться один або кілька шарів великих прямокутних клітин, які містять хлоропласти. Це стовпчаста, або палісадна, паренхіма — основна асиміляційна тканина, в якій відбувається процес фотосинтезу. Під палісадною паренхімою розміщені кілька шарів клітин неправильної форми з великими міжклітинниками. Ці клітини утворюють губчасту, або пухку, паренхіму. В клітинах губчастої паренхіми міститься менше хлоропластів. Вони виконують функції транспірації, газообміну і запасання поживних речовин.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2018 textreferat.com