У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Агрохімія

Агрохімія

ПЛАН

1. Агрохімія як наука. Значення i класифікація добрив.

2. Мінеральні добрива та їх використання в сільському господарстві.

3. Гній - основне органічне добриво.

4. Система застосування добрив у сівозміні

Агрохімія як наука. Значення і класифікація добрив

Агрохімія - це наука, що вивчає взаємозв'язки між рослиною, ґрунтом і добривами в процесі живлення сільськогосподарських культур.

Агрохімія досліджує вплив на рослину і ґрунт не тільки добрив, а й хімічних засобів захисту рослин - гербіцидів, фунгіцидів, пестицидів, біологічно активних речовин, а також засобів хімічної меліорації.

Об'єктами агрохімії є рослина, ґрунт та, в основному, добрива.

Д.М.Прянишников зазначав, що завданням агрохімії є вивчення кругообігу речовин у землеробстві і з'ясування способів впливу на процеси в ґрунті й рослині, що підвищують врожайність останніх.

Основоположниками наукової агрохімії є Жан Батіст Бусенго, який розпочав вивчення кругообігу речовин у сільськогосподарському виробництві та відкрив явище симбіотичної азотфіксації, та Юстус Лібіх - основоположник теорії мінерального живлення рослин, що в 1840 році видав книгу "Хімія в застосуванні до землеробства і фізіології", в якій виклав основні засади своєї теорії.

У цьому контексті слід відмітити М.Г.Павлова, який в 1825 році видав свою "Земледельческую химию". Д.І.Менделєєва, який розробив багато методів отримання мінеральних добрив та хімічного аналізу ґрунтів. У 1878 році вчений-ґрунтознавець П.А.Костичев організував першу агрохімічну лабораторію, де було проведено важливі дослідження з хімії та фізики ґрунтів.

Загальновідомо ж, що найбільший вклад у розвиток агрохімії привніс Д.М. Прянишников, який присвятив цій галузі понад 550 робіт, в яких розробив наукові основи живлення рослин. Він зазначив, що ні один інший прийом, такий як внесення добрив, не дозволяє так значно підвищити врожайність рослин на великих площах.

Агрохімія є науковою основою хімізації сільського господарства, без якої неможливе на сучасному етапі нарощування об'ємів виробництва та захисту рослин. Так, в Україні застосування агрохімічних засобів дає приріст урожаю до 50%.

Вагомий приріст урожаю досягається за умови застосування в землеробстві саме засобів хімізації. Це підтверджується їх загальносвітовим виробництвом. Так, на початку 70-х років мінеральних добрив вироблялось 45 млн. т в діючій речовині, у 1983 році - 114,1, а в 2000 році їх потреба становила біля 200 млн. т.

Нарощування темпів виробництва добрив спостерігалось і в Україні: в 60-70-х роках 1,7 млн. т в рік, на початку 80-х - 3,8, в кінці 80-х - вже 4,6 млн. т. Важке становище в економіці в останнім часом привело до значного зменшення виробництва мінеральних добрив, хоча потреба в них оцінюється у 8-9 млн. т в рік, або 270-330 кг/га NPK. Так, у 1991 році було внесено 2,3, а в 1992 році всього 1,9 млн. т діючої речовини мінеральних добрив.

Крім великої нестачі в мінеральних добривах, спостерігається і їх незбалансоване внесення. Так, ще у досить "благополучному" 1990 році в Україні було внесено NPK у такому співвідношенні - 1 : 0,55 : 0,67 і це тоді, коли 64% ріллі мають низьку і середню забезпеченість фосфором і калієм. Отже, в Україні на певний період слід віддати перевагу фосфорним і калійним добривам, а після досягнення середнього і підвищеного рівня перейти на підтримуюче удобрення. На найближчу перспективу для Полісся і Лісостепу слід вважати оптимальним співвідношення між NP і K, таке як 1:0,8:1, а для Степу - 1:0,7:0,3.

Аналіз фактичного внесення органічних добрив та розрахунки їх використання на перспективу вказують на необхідність нарощування їх застосування. Так, щорічне внесення органічних добрив в Україні у 1981-1985 рр становило 252 млн. т, 1989 р - 279 млн. т, з 1991 р намітився деякий спад, зумовлений економічними причинами.

Не дивлячись на значні об'єми внесення органічних добрив, їх кількість не може задовільнити хоча б підтримання вмісту гумусу в ґрунтах України на існуючому рівні. Наприклад, у Лісостепу для підтримання бездефіцитного балансу гумусу необхідно щорічно вносити на один гектар ріллі 11 т органічних добрив, а вноситься, зокрема на Тернопіллі у 1996 році, лише 6,8 т/га тощо.

На сучасному етапі агрохімія, яка є основою сучасної "хімічної системи землеробства", поза конкуренцією з боку "біологічного землеробства". Вміле застосування засобів хімізації дає приріст урожаю у два рази вищий і не нижчої якості, ніж за "біологічного" ведення господарства. Розрахунки фахівців Інституту землеробства УААН (Чабани, Київська обл.) показують, що за сучасних умов біологічна продукція України на світовому ринку неконкурентна, та і у Західній Європі біологічним землеробством займається лише 0,3-0,6% фермерів.

Добривами називають речовини, які вносять у ґрунт для поліпшення його властивостей і умов живлення рослин.

Добрива підвищують не тільки урожай, а і його якість, стійкість рослин проти хвороб, сприяють їх швидшому росту і розвитку, збільшують ефективність використання вологи тощо.

Важливою характеристикою добрив є вміст у них поживного елементу або діючої речовини, що виражається у відсотках до загальної маси добрива.

Добрива поділяють на різні групи, беручи до уваги: організаційно-господарські умови їх одержання і застосування, хімічний склад, конструкцію, характер дії на рослину і ґрунт, фізичний стан тощо.

За організаційно-господарськими умовами виготовлення і використання виділяють: а) місцеві добрива - виготовляють і використовують безпосередньо в господарстві (органічні добрива, вапно); б) промислові - виготовляються спеціально на промислових підприємствах або є відходами інших виробництв (мінеральні, бактеріальні добрива).

За хімічним складом добрива є органічні (гній, компости, торф, сеча та ін.), мінеральні (аміачна селітра, суперфосфат, калійна сіль і ін.), бактеріальні (нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин і ін.).

За конструкцією мінеральні добрива поділяють на прості, комплексні і мікродобрива.

Прості добрива - це добрива, які містять у своєму складі один поживний елемент (прості азотні, фосфорні, калійні добрива).

Комплексні - містять кілька елементів живлення в складових частинках: повні, або потрійної дії, - містять NPK; неповні, або подвійної дії, - містять два елементи, і частіше всього це N і P. Крім того, комплексні добрива поділяються на комплексні складні - поживні елементи входять до складу однієї хімічної сполуки (амофос, калійна селітра) та комплексні складнозмішані - добрива, які містять один або два основних елементи живлення, не в одній сполуці, але в одній гранулі (нітрофос, нітрофоска, нітроамофоска та ін.).

Мікродобрива - добрива, які містять мікроелементи і застосовуються у невеликих кількостях (борна кислота, бура, мідний і цинковий купороси тощо).

За характером дії добрива є прямої та опосередкованої дії.

Прямої дії - це добрива, з якими в ґрунт безпосередньо вносяться поживні елементи (мінеральні добрива).

Опосередкованої дії - збагачують ґрунт поживними елементами опосередковано, в тому числі через покращення його властивостей (органічні, бактеріальні добрива, вапно, гіпс).

Залежно відносної швидкості вбирання рослинами катіонів і аніонів та впливу на реакцію ґрунтового розчину виділяють: а) фізіологічно кислі добрива - це сполуки, під час розчинення яких із ґрунтового розчину швидше вбираються катіони, ніж аніони (аміачна селітра, аміачна вода, суперфосфат та ін.); б) лужні - аніони вбираються швидше від катіонів (натрієва і кальцієва селітри, фосфоритне борошно, томасшлак); в) нейтральні - добрива, катіони і аніони яких рослини поглинають з приблизно однаковою швидкістю (комплексні мінеральні добрива, сечовина, значна частина органічних).

За фізичним станом добрива є рідкі (аміачна вода, сеча, гноївка і ін.) та тверді (аміачна та інші види селітр, суперфосфат, хлористий калій, пташиний послід).

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2018 textreferat.com