У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Аналіз стерильності пилку досліджуваних видів в умовах урбоекосистеми. Морфометричні показники пилкових зерен

Аналіз стерильності пилку досліджуваних видів в умовах урбоекосистеми. Морфометричні показники пилкових зерен

Зміст

Вступ

І Розділ. Огляд літератури

1.1. Основні джерела і чинники забруднення міського середовища

1.2. Основні принципи біоіндикації

1.3. Використання рослин як індикаторів стану довкілля

1.4. Дослідження репродуктивних структур деревних рослин

ІІ Розділ. Методика та об’єкти досліджень

2.1. Об’єкти дослідження

2.2. Аналіз стерильності чоловічого гаметофіту ??? та морфометрія

пилкових зерен

ІІІ Розділ. Практична частина роботи

3.1. Аналіз стерильності пилку досліджуваних видів

в умовах урбоекосистеми

3.2. Морфометричні показники пилкових зерен

Висновки

Література

Вступ

У зв’язку з невпинним процесом урбанізації в останні роки особливо гостро постала проблема оптимізації міського середовища. Територія міст характеризується наявністю великої кількості джерел забруднення, їх нерівномірним розташуванням, а також досить складним поширенням забруднюючих речовин. До складу промислових та транспортних емісій входить цілий ряд генетично активних сполук, що безпосередньо веде до зростання мутагенної напруги на урбанізованих територіях.

Незважаючи на величезну деформаційну функцію у навколишньому середовищі, біогеоценотичному покриві, і речовинно-енергетичному обміні територій, місто ще не стало об’єктом екологічних спостережень [1,2].

Невід’ємною частиною біотичного блоку урбосистем є рослинні організми. Велика площа контакту та інтенсивний газообмін з навколишнім середовищем зумовлюють їх високу чутливість до дії різноманітних збурюючих факторів, в тому числі і антропогенних.

Особливої уваги заслуговує проблема впливу антропогенних чинників на спадковий аппарат та репродуктивну здатність рослин. Сьогодні не викликає сумніву те, що репродуктивні структури, і насамперед чоловічий гаметофім, є найбільш чутливими до дії токсичних інгрідієнтів [3].

Метою кваліфікаційної роботи – індикація стану навколишнього середовища та урбанізованій території (в умовах урбосистеми м. Івано-Франківська) та заміській зон, на основі використання стерильності пилкових зерен рослин: тополі китайської (Populus Simonii); берези бородавчастої (Betula verrucosa); каштана кінського (Castanea vulgaris lat.).

Розділ І

Огляд літератури

1.1. Основні джерела і чинники забруднення середовища

Ріст промисловості і зв’язане з ним утворення промислових і міських агломерацій, розширення транспортного зв’язку і туризму в комплексі з інтенсивними методами виробництва в сільському і міському господарстві – все це привело до збільшення експлуатації природних ресурсів і до суттєвого впливу на зовнішнє середовище. В теперішній час в сильно усвоюваних ландшафтах майже не існує біоцепозів, котрі не зазнали б впливу людини. Антропогенні компоненти середовища викликають більш або менш сильне забруднення біологічних систем, котрі або пристосовуються до нових умов, витримують їх або приречені на вимирання.

Відомо, що рівень забруднення атмосфери залежить від об’ємів неконтрольованих промислових викидів у повітря. Це спричинюється концентрацією промислових підприємств у містах забруднення повітря спричинює зміну термічного режиму.

Потужним забруднювачем середовища є автотранспорт. Понад 40 % від загальної кількості його викидів припадає на оксиди вуглецю і вуглеводні, більш як 30 % це оксиди азоту. Частка викидів автотранспорту в Івано-Франківську – 24 %.

Найбільшої шкоди природному середовищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, що набула глобального характеру.

Внаслідок господарської діяльності зменшуються запаси та погіршується якість підземних вод. Істотно змінилась якість грунтів; зменшилась кількість гумусу, збільшилось забруднення, яке спричинене промисловими викидами. Надходження азотних добрив з грунту у грунтові води і водойми призводить до інтенсивного росту синьозелених водоростей, які роблять воду непридатною для пиття. Нітрати у грунтових водах частково перетворюються на нітрити, що особливо токсичні.

При переробці корисних копалин, хімізації сільського господарства щорічно в атмосферу надходить велика кількість діоксиду сірки. Внаслідок його окислення атмосферні опади стають кислими. Кислотні дощі згубно впливають на стан здоров’я людей і тварин, пошкоджують рослини.

1.2. Основні принципи біоіндикації

Всі біологічні системи – організми, популяції та біоцепози – в ході свого розвитку пристосувались до комплексу факторів певної території. Вони заволоділи всередині біосфери певною областю, екологічною нішею, в якій знаходять оптимальні умови існування і можуть нормально харчуватись та розмножуватись. Кожен організм володіє в відношенні кожного діючого на нього фактора генетично детермінованим, філогенетично набутим, унікальним фізіологічним діапазоном толерантності, в межах якого цей фактор є придатний для нього. Якщо фактор відрізняється надто низькою або надто високою інтенсивністю, але ще не летальний, то організм знаходиться в фізіологічному песимумі. В обстеженій області інтенсивності фактора, особливо сприятливої для даної особи, організм існує в умовах фізіологічного оптимума.

При широкій амплітуді толерантності організми називаються еврипотентними, при вузькій – стенопотентними.

Будучи взаємозалежними, окремі фактори можуть до певної міри взаємозамінятися. Різні сполучення факторів викликають схожі ефекти, хоча їх повної взаємозаміни не відбувається. Тому в природі існує відмінний по присутності і по розмірам від фізіологічних(потенціальних) діапазонів толерантності екологічні діапазони присутності (екологічні потенції), які відображають фактичну реакцію організму при дії всіх факторів середовища. Фізіологічна толерантність і екологічна потенція організму визначають його індикаторну цінність. В результаті кожна біологічна система характеризує залежну від часу дію на неї факторів середовища – природних, змінених людиною або антропогенних. Метод оцінки біотичних і абіотичних факторів місцезнаходження за допомогою біологічних систем часто називають біоіндикацією (лат.- indicare – вказувати) [10,11].

В відповідності організми чи групи організмів, життєві функції яких так тісно корегують з певними факторами середовища, що можуть застосовуватися для їх оцінки, називаються біоіндикаторами.

Часто термін біоіндикації використовується виключно для залежної від часу оцінки антропогенних або випробовуючих антропогенний вплив факторів середовища на основі зміни кількісних характеристик біологічних об’єктів і систем.

Антропогенні дії, з одної сторони, представляють собою нові параметри середовища, а з другої – зумовлюють антропогенну модифікацію природних факторів і тим самим зміну властивостей біологічної системи. Якщо ці нові параметри значно відхиляються від відповідних початкових величин, то можлива біоіндикація.

При біоіндикації зміни біологічної системи завжди залежать як від антропогенних, так і від природних факторів середовища. Ця система реагує на дію середовища в цілому в відповідності до своєї передумови, тобто такими внутрішніми факторами, як умови харчування, ріст, генетична стійкість і вже присутнє порушення.

Існують різні форми біоіндикації. Якщо дві одинакові реакції викликані різними антропогенними факторами, то говорять про неспецифічну біоіндикацію. Якщо ж ті чи інші зміни можна пов’язати тільки з одним фактором, мова йде про специфічну біоіндикацію.

Якщо біоіндикатор реагує значним відхиленням життєвих показників від норми, то він є чутливим біоіндикатором.

Акумулятивні біоіндикатори, накопичують антропогенну дію без швидких проявів порушень. Таке значне накопичення, забруднення, поступово перевищує нормальний рівень, частіше за все проходить на рівні екофізіологічних або біоценотичних процесів.

В природі всі види біоіндикації включені в ланцюг послідовно протікаючих реакцій і процесів. Якщо антропогенний фактор діє безпосередньо на біологічний елемент, то мова йде про пряму біоіндикацію. Але часто біоіндикація стає можливою лише після зміни стану під впливом інших безпосередньо задіяних елементів. В цьому випадку ми маємо справу з непрямою біоіндикацією і біоіндикатором. Часто бажано завчасно виявити біологічну дію антропогенного фактору, для того щоб при відомих умовах мати можливість впливати на цю дію. Присутність дуже чутливих біоіндикаторів приводить до ранньої індикації, коли реакція проявляється при мінімальних дозах за короткий проміжок часу і проходить за короткий проміжок часу і проходить у місці дії фактору на елементарні молекулярні і біохімічні процеси.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2018 textreferat.com