У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Антропогеновий період

Антропогеновий період

З появою людини і початком її активної господарської діяльності розпочався новий період розвитку біосфери, що отримав назву антропоген (від грецького: людина і народження). Це останній період кайнозойської ери. Орієнтовно антропологи його датують періодом, що тривав приблизно від 0,6—0,8 до 2,5—3,5 млн. років. Тобто нижня межа цього періоду остаточно не визначена. У геохронологічному відношенні антропоген співпадає з четвертинним періодом. Він поділяється на дві епохи – плейстоценова та голоценова.

У четвертинному періоді виникають першозвірі у Австралії.

Антропогеновий період в перекладі означає той, що народив людину

Перша людина на Землі — австралопітек (південна мавпа) з'явилася у ІІівденній Африці 2,5 млп. років тому. Черепи австралопітеків нагадують черепи шимпанзе: обличчя в них коротке. Тазові кістки нагадують тазові кістки людини. Ходили австралопітеки прямо, їхні зуби за своєю будовою майже не відрізняються від зубів людини. Це свідчить про то, що австралопітеки могли їсти досить тверду їжу. Мозок австралопітеків досягав 650 см3, що майже вдвічі менше від мозку людини, але майже дорівпюг, мозку горили, хоч австралопітеки були значно менші, ніж горили. Жили австралопітеки у степах, поблизу численних вапнякових скель. Полювали па антилоп і павіанів за допомогою палиць, гострого каміння, рогів та кісток. Вбивали тварин із засідок, кидали па них каміння зі скель. Крім м'яса та мозку тварин, який добували, розколюючи кістки гострим камінням, австралопітеки вживали в їжу коріння, плоди, їстівні трави. Поряд з австралопітеками, чий зріст дорівнював зросту сучасних африканських пігмеїв, жили так звані масивні австралопітеки, які майже на третину були більшими за австралопітеків. Трохи пізніше з'являються розвинені австралопітеки, які на відміну від австралопітеків звичайних мали більш випрямлену постать і більший мозок. Розви нені австралопітеки, щоб виготовити собі зброю для полю вання, розколювали кам'яні гальки і кістки. Від розвине них австралопітеків мільйон років тому пішли випрямлені люди. Вони мали вже майже зовсім пряму поставу, порів няно короткі руки і довгі ноги. Мозок їх більший за мозок австралопітека, обличчя коротше. Випрямлена людина ви готовляла ручні рубила і вміла користуватися вогнем. Вона розселяється по Африці, Азії та Європі. Від випрямлених людей походять ранні люди. їхні че репи за своєю формою дуже відрізняються від мавп, плечі розгорнуті, скелет дещо тонший, ніж у випрямлених людей. Ранні люди, оббиваючи кремінь, виготовляли досить одноманітні знаряддя — ручні рубила. Одночасно з ранніми людьми 20 000 років тому на о. Ява жили пітекантропи (мавполюди), які були дуже схожі на ранніх людей. Невеличкими стадами бродили пітекантропи по степах і лісах у пошуках їжі. їли пітекантропи плоди, коріння, полювали на невеликих тварин, З уламків каміння виготовляли собі знаряддя праці: скребки, свердла. Загострюючи палиці, пітекантропи одержували примітивні списи. Об'єм мозку їх становив 800—1000 см3. Дуже розвинені були лобні частки мозку, що важливо для розвитку вищої нервової діяльності. Розвинулись також зорова і слухова ділянки мозку. Пітекантропи почали розмовляти. На території сучасного Китаю жили синантропи (китайські люди). Дістаючи вогонь від пожеж, вони зберігали його у своїх стойбищах. Готували їжу, грілися біля багаття, захищалися від хижаків.

На території сучасної Єввропи жили протантропи (первісні люди). Клімат тоді був відносно теплим і вологим. У рідких лісах жили давні слони, носороги, коні, кабани, лосі. Ними живилися шаблезубі тигри, леви, гієни. Протантропи бродили невеликими стадами вздовж річок. За допомогою гострих палиць і кам'яного знаряддя, яке вони виготовляли з кварцитових пісковиків, полювали па дичину. Збирали коріння і плоди. Від ранніх людей, а можливо і від синантропів та протантропів, що дуже схожі між собою, пішли неандертальці. Свою назву ці люди дістали від назви долини Неандерталь, що знаходиться у Західній Німеччині, де вперше було знайдено їхні залишки. Згодом залишки неандертальців були знайдені у Франції, Бельгії, Англії, Чехії, Іспанії, Україні, Китаї, Африці та на Яві. Неандертальці жили 150 000—35 000 років тому. Вони мали похилі лоби, низькі черепні коробки, великі зуби, що своєю будовою не відрізняються від зубів сучасної людини.

Середній зріст неандертальців становив 160 см. Мозок майже дорівнював мозкові сучасної людини. Розвинулись тім'яні, лобні, потиличні та скроневі частки мозку. Щелепи неандертальців трохи виступали; неандертальці мали широке і довге обличчя, широкий ніс, опуклі надбрівні дуги, маленькі очі, товсту і коротку шию, масивний хребет, вузький таз, короткі гомілкові кістки. Їхнє тіло було вкрите густим волоссям.

Жили неандертальці невеликими групами, полювали на дрібних тварин, збирали коріння, плоди, ягоди. Знаряддя і зброю виготовлояли із каміння. Ручні рубиланеандертальці робили у формі трикутника або овала. З уламків каменів вони виготовляли ножі, свердла, скребачки з дуже гострими лезами. Для знарядь використовували, як правило, кремній. Іноді його робили з кісток або бивнів хижаків. З дерева неандертальці робили дрючки. Обпаливши кінці гілок, вони одержували примітивні списи. Рятуючись від холоду, вони обгорталися шкурами. У печерах неандертальці розпалювали багаття, щоб зігрітися та захистити себе від хижаків. Часто печери займали печерні ведмеді. Неандертальці факелами виганяли їх звідти, били дрючками, скидали па них зверху каміння. Неандертальці почали полювати па великих тварин. Сибірських козлів вони заганяли у прірву, а для носорогів копали глибокі ями-пастки. Для полювання неандертальці об'єднувалися у мисливські групи, отже, мусили спілкуватися між собою за допомогою мови і жестів, їхня мова була ще дуже примітивною і складалася тільки з простих слів. Вибивши поблизу своїх жител дичину, неандертальці переходили на нові місця, захоплюючи із собою шкури,знаряддя,зброю. Неандертальці жили недовго — 30—40 років, часто хворіли. Особливо дошкуляв їм ревматизм, що розвивався внаслідок життя в холодних, вологих печерах. Багато їх гинуло від кабанів, носорогів. З'явилися неандертальські племена, що полювали на людей. Неандертальці ховали своїх померлих родичів у неглибоких ямах, а разом з ними клали в могилу кам'яне знаряддя, кістки, зуби, роги. Отже, цілком імовірно, що вони вірили у потойбічне життя. Перед полюванням неандертальці виконували обряди: вклонялися черепам тварин, на яких збиралися полювати. Поряд з класичним типом неандертальців, близько 100 000 років тому з'являються нетипові неандертальці. Вони мали більш високе чоло, менш масивний скелет та більш гнучкий хребет.

Різка зміна фізико-географічних умов, зміна зледенінь міжльодовиковими періодами, рослинності, тваринного світу прискорили еволюційний процес людства. Від нетипових неандертальців пішли люди розумні, що морфологічно нічим не відрізнялися від сучасних людей. Вони широко розселилися на території Азії, Африки, Європи, досягли Австралії і Америки. Назвали їх кроманьйонцями. Вперше скелети кроманьйонців знайдено в гроті Кро-Манйьон (Франція), звідки й виникла їхня назва. Виявилося, що сучасна людина за своєю анатомічною будовою майже нічим не відрізняється від кроманьйонця. Кроманьйонці досить довго жили поряд з неандертальцями, але згодом витіснили їх,. перехоплюючи здобич, печери. Іноді між неандертальцями та кроманьйонцями, мабуть, відбувалися сутички. Перші кроманьйонці були мисливцями. Вони виготовляли вже досить досконалу зброю і знаряддя праці: костяні списи з кам'яними наконечниками, луки, стріли, пращі з кам'яними ядрами, дрючки з гострими зубами, гострі кинджали з кремнію, скребачки, рубила, шила, голки. Дрібне знаряддя вставляли в костяні держаки. Кроманьйонці копали ями-пастки і прикривали їх зверху гілка ми й травою, будували огорожі. Щоб підкрастися до здобичі, одягали на себе шкури тварин. Заганяли тварин у пастки або Прірви. Бізонів, наприклад, заганяли у воду, де тварини ставали менш рухливими, отже, безпеч нішими для мисливців. Мамонтів заганяли у ями-пастки або ж відокремлювали від стала, а потім убивали довгими списами. Печерних ведмедів підстерігали у вузьких ске лястих проходах, звалювали на них велике каміння і добивали списами і дрючками. На дрібних тварин, мож ливо, ставили пастки. З'явилися гарпуни, а потім і гачки для ловіння риби. Забивали рибу і списами.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2018 textreferat.com